Хімічне рівняння: § 21. Хімічні рівняння | 7 клас – Хімічне рівняння — Вікіпедія

Содержание

Урок «Хімічні рівняння». 7 клас

Тема уроку. Хімічні рівняння.

Мета уроку: повторити і розширити знання учнів про хімічні реакції. Сформувати поняття про хімічні рівняння як умовне зображення хімічної реакції. Пояснити правила складання рівнянь хімічних реакцій, правила підбору коефіцієнтів на основі закону збереження маси речовини.

Обладнання: прилад для демонстрації закону збереження маси речовин, розчини барій хлориду та сульфатної кислоти, терези, рівноваги, картки для хімічного лото; роздавальні картки «Хімічні рівняння».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь з використанням інтерактивних прийомів навчання.

Хід уроку.

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

У північному російському місті Санки-Петербурзі жив один вчений-хімік. Він проводив безліч дослідів по добуванню нових речовин вивчав їх властивості. Була у вченого заповітна мрія – добути еліксир вічної молодості. У вченого був учень, на ім‘я Михайло років тринадцяти. Одного разу прийшов Михайлик до свого вчителя і запитав: «Професоре! А що таке хімічне рівняння?» Вчений відповів своєму учневі: «Для того, щоб зрозуміти, що таке хімічне рівняння треба знати декілька понять:

  • Що таке коефіцієнт?

  • Що таке індекс?

  • Що таке хімічна формула?

  • Вміти складати формули бінарних сполук за валентністю елементів.

  • Закон збереження маси.

Вчитель. Спробуємо відповісти на ці запитання.

Завдання 1. Що означають записи на картках:

9 О; 3 Н2; 7 S; N2; Н2О; 2

Cl; 2 О2; 5 Са; 4 N ?

1. Виберіть картки, на яких зображено тільки коефіцієнти; тільки індекси; і коефіцієнти, і індекси.

2. Порахувати скільки атомів елемента зображено на картці.

3. Що таке коефіцієнт? Що таке індекс?

Завдання 2. Гра «Хімічна формула». Учні «створюють» молекулу води: два хлопчики – атоми Гідрогену, а посередині – дівчинка Оксиген. Діти беруться за руки, утворюють хімічні зв‘язки.

Запитання до класу:

1. Що показує хімічна формула?

2. Який якісний склад молекули води?

3. Який кількісний склад молекули води?

4. Обчисліть масові співвідношення елементів у формулі води.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Закон збереження маси речовини.

Вчитель.

Далі вчений підводить Михайлика до лабораторного столу з безліччю колб, пробірок і проводить дослід, який демонструє закон збереження маси речовин.

1. Чи змінилася маса речовин після реакції?

2. Сформулюйте закон збереження маси.

Вчитель. Провівши дослід, професор запитав у учня: «Як же записати хімічну реакцію що відбулася?.. За допомогою хімічного рівняння».

2. Хімічне рівняння.

Реакцію, яка відображає закон збереження маси, можна записати:

ВаСl2 + Н2SO4 = ВаSO4 + 2HCl

Інший приклад, Na + Cl2 NaCl схема хімічної реакції

2 Na + Cl2 = 2NaCl хімічне рівняння

реагенти продукти

реакції

В чому відмінність між схемою та хімічним рівнянням? Отже, що таке хімічне рівняння? Визначення знайдіть підручнику «Хімія» — 7 клас.

3. Складання хімічних рівнянь.

Вправа «Склади своє рівняння». На різних картках написані окремо ліві і праві частини рівняння. Учні отримують картку, відшукують собі «пару» (іншу частину рівняння), розставляють коефіцієнти і записують рівняння на дошці. На зворотному боці картки можна прочитати де використовується дана хімічна реакція.

4. Алгоритм складання рівнянь реакції. Вчитель разом із учнями визначають порядок дій під час складання хімічного рівняння.

ІV. Рефлексія.

А) Доповнити речення:

1. Хімічне рівняння – це…

2. Я вчуся складати хімічні рівняння для того, щоб…

3. Сьогодні на уроці я не зрозумів…

Б) Запитання до класу: а чи здогадалися ви, хто був той учень Михайлик, який запитував у професора про хімічні рівняння? Згодом цей хлопчик виріс і став відомим російським вченим Михайлом Васильовичем Ломоносовим. Хто хоче більше дізнатися про нього, приготуйте на наступний урок повідомлення про цього вченого-хіміка.

В) Робота з картками.

Завдання: скласти рівняння реакцій (приклади карток).

Картка 1.

Розставте коефіцієнти у рівняннях. Почніть підбір коефіцієнтів з елемента, символ якого підкреслено.

1) H2 + І2 НІ

2) Ni + Н2SO4 Ni SO4 + H2

3) K + H2O KOH + H2

4

) N2O5 + H2O HNO3

5) H2CO3H2O + CO2

6) КНСО3 К2СО3 + СО2 2О

Не забувайте замінити стрілку знаком рівності.

Картка 2.

Розставте коефіцієнти у рівняннях. Почніть підбір коефіцієнтів з елемента, символ якого підкреслено.

1) H2 + Cl2 НCl

2) Mg(OH)2 + НBr MgBr2 + H2 O

3) K2O + SO2 K2SO3

4) Ca(OH)2 CaO + H2O

5) ZnSO4 + BaCl2ZnCl2 + BaSO4

6) Ca + H3PO4 Ca3 (PО4 )2 2

Не забувайте замінити стрілку знаком рівності.

Картка 3.

Розставте коефіцієнти у рівняннях. Почніть підбір коефіцієнтів з елемента, символ якого підкреслено.

1) Li

2O + H2O LiOH

2) Mg(OH)2 + НBr MgBr2 + H2 O

3) K2O + CO2 K2CO3

4) HNO3 N2O5 + H2O

5) Na2SO4 + BaCl2 Na Cl + BaSO4

6) KOH + SiO2 K2 SiO3 2O

Не забувайте замінити стрілку знаком рівності.

V

. Підсумок уроку, оцінювання учнів.

VІ. Домашнє завдання.

4-6 балів: вивчити параграф підручника.

7-9 балів: вставити пропущені формули у хімічні рівняння, підберіть коефіцієнти:

Са + ? = СаО; С + О2 = ?; Н2 + ? = НСl.

10-12 балів: скласти кросворд «Хімічне рівняння» або підготувати реферат про життя і діяльність М.В.Ломоносова.

KClO3 = KCl + O2

Fe(OH)2 + H2O + O2 = = Fe(OH)3

P + O2 = P2O5

C6H12O

6 = CO2 + H2O

H2 + O2 = H2O

H2 + N2 = NH3

S + O2 = SO2

CaCO3 CaO + CO2

NH3 + O2 = NO + H2O

H2O + SO2 = H2SO4

O3 = O2

FeO + O2 =

Fe2O3

H2 +Cl2 = HCl

Хімічні рівняння

Матеріальними носіями маси речовин є атоми хімічних елементів, з яких складаються як вступили в реакцію речовини (реагенти), так і утворилися в результаті її нові речовини (продукти реакції). Оскільки при хімічних реакціях атоми не утворюються і не руйнуються, а відбувається лише їх перегрупування, то стає очевидним справедливість відкритого М. В. Ломоносовим і підтвердженого пізніше А. Лавуазьє закону.

У справедливості закону збереження маси речовин можна легко переконатися на простому досвіді. Помістимо в колбу трохи червоного фосфору, закриємо її пробкою і зважимо на терезах (рис. 96). Потім колбу обережно нагріємо. Про те, що відбулася хімічна реакція, можна визначити по появі в колбі густого білого диму, що складається з оксиду фосфору (V), який утворився при взаємодії фосфору з киснем. При повторному зважуванні колби з продуктами цієї реакції ми переконаємося, що маса речовин в колбі не змінилася, хоча і відбулося перетворення фосфору в його оксид.

Цей же висновок буде нами зроблений і при проведенні ще одного простого, але дуже наочного досвіду. У спеціальну посудину наллємо окремо соляну кислоту і розчин лугу, наприклад гідроксиду натрію (рис. 97). До розчину лугу додамо кілька крапель індикатора – фенолфталеїну, отчого розчин забарвиться в малиновий колір. Закриємо прилад пробкою, врівноважити гирями на вагах, відзначимо масу, а потім злитимемо розчини. Малинове забарвлення зникне, тому що кислота і луг прореагували один з одним. Маса ж посудини з отриманими продуктами реакції не змінилася.

Аналогічне спостереження зробив і автор закону збереження маси речовин М. В. Ломоносов, який проводив досліди в запаяних скляних посудинах, «щоб дослідити, прибуває чи вага металу від чистого спеку», і виявив, що «без пропущених зовнішнього повітря вага металів залишається в одній міру ».

На підставі цього закону пишуть хімічні пропозиції, т. Е. Складають рівняння хімічних реакцій за допомогою хімічних слів – формул. У лівій частині рівняння записують формули (формулу) речовин, що вступили в реакцію, поєднуючи їх знаком «плюс». У правій частині рівняння записують формули (формулу) утворюються речовин, також з’єднаних знаком «плюс». Між частинами рівняння ставлять стрілку. Потім знаходять коефіцієнти – числа, що стоять перед формулами речовин, щоб число атомів однакових елементів в лівій і правій частинах рівняння було рівним.

Запишемо, наприклад, рівняння реакції водню з киснем. Спочатку складемо схему реакції – вкажемо формули речовин, що вступають в реакцію (водень Н2 і кисень O2) і утворюються в результаті її (вода Н2O), і з’єднаємо їх стрілкою:

Н2 + O2 → Н2O (рис. 98, а).

Так як число атомів кисню в лівій частині вдвічі більше, ніж у правій, запишемо перед формулою води коефіцієнт 2:

Н2 + O2 → 2Н2O (рис. 98, б).
Хімія 8 клас з ГДЗ. Габрієлян

Пошук

 

§ 28. Хімічні рівняння

Закон збереження маси речовин, відкритий М. В. Ломоносовим в 1748 р, свідчить:

Матеріальними носіями маси речовин є атоми хімічних елементів, з яких складаються як вступили в реакцію речовини (реагенти), так і утворилися в результаті її нові речовини (продукти реакції). Оскільки при хімічних реакціях атоми не утворюються і не руйнуються, а відбувається лише їх перегрупування, то стає очевидним справедливість відкритого М. В. Ломоносовим і підтвердженого пізніше А. Лавуазьє закону.

У справедливості закону збереження маси речовин можна легко переконатися на простому досвіді.

Експериментальна перевірка закону збереження маси речовин:

Помістимо в колбу трохи червоного фосфору, закриємо її пробкою і зважимо на терезах (рис. 96). Потім колбу обережно нагріємо. Про те, що відбулася хімічна реакція, можна визначити по появі в колбі густого білого диму, що складається з оксиду фосфору (V), який утворився при взаємодії фосфору з киснем. При повторному зважуванні колби з продуктами цієї реакції ми переконаємося, що маса речовин в колбі не змінилася, хоча і відбулося перетворення фосфору в його оксид.

Цей же висновок буде нами зроблений і при проведенні ще одного простого, але дуже наочного досвіду. У спеціальну посудину наллємо окремо соляну кислоту і розчин лугу, наприклад гідроксиду натрію (рис. 97). До розчину лугу додамо кілька крапель індикатора –

Досвід, що підтверджує закон збереження маси речовини

фенолфталеїну, отчого розчин забарвиться в малиновий колір. Закриємо прилад пробкою, врівноважити гирями на вагах, відзначимо масу, а потім злитимемо розчини. Малинове забарвлення зникне, тому що кислота і луг прореагували один з одним. Маса ж посудини з отриманими продуктами реакції не змінилася.

Аналогічне спостереження зробив і автор закону збереження маси речовин М. В. Ломоносов, який проводив досліди в запаяних скляних посудинах, «щоб дослідити, прибуває чи вага металу від чистого спеку», і виявив, що «без пропущених зовнішнього повітря вага металів залишається в одній міру ».

На підставі цього закону пишуть хімічні пропозиції, т. Е. Складають рівняння хімічних реакцій за допомогою хімічних слів – формул.

У лівій частині рівняння записують формули (формулу) речовин, що вступили в реакцію, поєднуючи їх знаком «плюс». У правій частині рівняння записують формули (формулу) утворюються речовин, також з’єднаних знаком «плюс». Між частинами рівняння ставлять стрілку. Потім знаходять коефіцієнти – числа, що стоять перед формулами речовин, щоб число атомів однакових елементів в лівій і правій частинах рівняння було рівним.

Запишемо, наприклад, рівняння реакції водню з киснем. Спочатку складемо схему реакції – вкажемо формули речовин, що вступають в реакцію (водень Н2 і кисень O2) і утворюються в результаті її (вода Н2O), і з’єднаємо їх стрілкою:

Н2 + O2 → Н2O (рис. 98, а).

Так як число атомів кисню в лівій частині вдвічі більше, ніж у правій, запишемо перед формулою води коефіцієнт 2:

Н2 + O2 → 2Н2O (рис. 98, б).

Складання рівняння реакції взаємодії водню і кисню

Але тепер в правій частині рівняння стало чотири атоми водню, а в лівій їх залишилося два. Щоб зрівняти число атомів водню, запишемо перед його формулою в лівій частині коефіцієнт 2. Так як ми зрівняли число атомів кожного елемента в лівій і правій частинах рівняння, замінимо стрілку на знак рівності:

2Н2 + O2 = 2Н2O (рис. 98, в).

Тепер, напевно, вам зрозуміло, чому такий запис називають рівнянням (рис. 99).

Закон збереження маси
Для складання рівнянь хімічних реакцій, крім знання формул реагентів і продуктів реакції, необхідно вірно підібрати коефіцієнти. Це можна зробити, використовуючи нескладні правила.

1. Перед формулою просвещества можна записувати дробовий коефіцієнт, який показує кількість речовини реагуючих і утворюються речовин.

Так, для розглянутого вище прикладу:

Н2 + O2 → Н2O

число атомів кисню в правій і лівій частинах рівняння можна зробити рівними за допомогою коефіцієнта 1/2, поставивши його перед формулою кисню:

h3 + 1 / 2O2 = h3O.

Але так як коефіцієнт показує не тільки кількість речовини, але і число молекул (атомів), а половину молекули взяти неможливо, краще переписати наведене рівняння, подвоївши всі коефіцієнти в ньому:

2Н2 + O2 = 2Н2O.

Наведемо ще приклад складання рівняння реакції горіння етану С2Н6, що міститься в природному газі. Відомо, що в результаті цього процесу утворюються вуглекислий газ і вода. Схема цієї реакції:

С2Н6 + O2 → СO2 + Н2O.

Зрівняємо число атомів вуглецю і водню:

С2Н6 + O2 → 2СO2 + ЗН2O.

Тепер в правій частині рівняння реакції 7 атомів кисню, а в лівій – тільки 2. зрівняти число атомів кисню, записавши перед формулою O2 коефіцієнт 3,5 (7: 2 = 3,5):

С2Н6 + 3,5O2 = 2СO2 + ЗН2O.

І нарешті, перепишемо отримане рівняння реакції, подвоївши коефіцієнти перед формулами всіх учасників реакції:

2С2Нб + 7O2 = 4СO2 + 6Н2O.

2. Якщо в схемі реакції є формула солі, то спочатку зрівнюють число іонів, що утворюють сіль.

Наприклад, взаємодія сірчаної кислоти і гідроксиду алюмінію описують схемою:

h3SO4 + Аl (ОН) 3 → Al2 (SO4) 3 + Н2O.

Настає внаслідок реакції сіль – сульфат алюмінію Al2 (SO4) 3 – складається з іонів алюмінію Аl3 + і сульфат-іонів. Зрівняємо їх число, записавши перед формулами h3SO4 і Аl (ОН) 3 відповідно коефіцієнти 3 і 2:

3h3SO4 + 2Аl (ОН) 3 → Al2 (SO4) 3 + Н2O.

Щоб зрівняти число атомів водню і кисню, скористаємося третім правилом.

3. Якщо беруть участь у реакції речовини містять водень і кисень, то атоми водню зрівнюють в передостанню чергу, а атоми кисню – в останню.

Отже, зрівняємо число атомів водню. У лівій частині схеми реакції 12 атомів водню, а в правій – тільки 2, тому перед формулою води запишемо коефіцієнт 6:

3h3SO4 + 2Аl (ОН) 3 → Al2 (SO4) 3 + 6Н2O.

Індикатором вірності розстановки коефіцієнтів є рівність числа атомів кисню в лівій і правій частинах рівняння реакції – по 24 атома кисню. Тому замінимо стрілку на знак рівності:

3h3SO4 + 2Аl (ОН) 3 = Al2 (SO4) 3 + 6Н2O.

4. Якщо в схемі реакції є кілька формул солей, то необхідно починати зрівняння з іонів, що входять до складу солі, що містить більше їх число.

Наприклад, взаємодія розчинів фосфату натрію і нітрату кальцію описують схемою:

Na3PO4 + Ca (NO3) 2 → Ca3 (PO4) 2 + NaNO3.

Найбільше число іонів містить один з продуктів реакції – фосфат кальцію Са3 (РO4) 2, тому зрівнюють іони, якими утворена ця сіль, – Са2 + і:

2Na3PO4 + 3Ca (NO3) 2 → Ca3 (PO4) 2 + NaNO3

« Хімічні реакції Розрахунки за хімічними рівняннями »

Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння » Народна Освіта

Ми розмовляємо з тобою різними мовами, як завше, -відгукнувся Воланд, — але речі, про які йдеться, від цього не змінюються.

М. Булгаков. «Майстер і Маргарита»

Опрацювавши матеріал параграфа, ви зможете:

• пояснювати сутність рівнянь хімічних реакцій;

• використовувати закон збереження маси речовин для складання рівнянь хімічних реакцій.

Схема хімічної реакції. З попереднього параграфа ви дізналися, що суть перетворень, які відбуваються під час хімічних реакцій, можна описати на мік-рорівні за допомогою графічних схем (рис. 18.1.1). Ту саму інформацію можна записати за допомогою хімічних формул і математичних знаків. Та сутність хімічного перетворення не залежить від того, якою мовою його описують. Щоб переконатися в цьому, проаналізуємо три описи реакції синтезу води.

Графічна схема цього перетворення зображена на рисунку 18.1.1. Її словесний опис такий: молекула кисню (простої речовини) складається з двох атомів Оксигену. У двох молекулах водню (також простої речовини) — чотири атоми Гідрогену. Молекула кисню і дві молекули водню перетворюються на дві молекули води (складної речовини), у кожній з яких — атом Оксигену і два атоми Гідрогену. Опис за допомогою хімічних формул: 02 + 2Н2—> 2Н20. Саме він є найкомпактнішим. Замість стрілки в ньому потрібно поставити знак «дорівнює» — адже число атомів кожного з елементів у лівій і правій частинах запису однакове.

Запис 2Н2 + 02 = 2Н20 — хімічне рівняння реакції синтезу води.

Хімічне рівняння — умовний запис хімічної реакції за допомогою хімічних формул і математичних знаків. Коефіцієнти в хімічному рівнянні показують найпростіші співвідношення між числом структурних частинок реагентів і продуктів реакції.

Хімічні рівняння ви складатимете в певній послідовності. Розглянемо її на прикладі синтезу води з простих речовин.

№ дії

Послідовність дій

Виконання дії

1

Складіть схему взаємодії: ліворуч запишіть формули водню та кисню, ставлячи між ними знак +, праворуч — формулу води. Між лівою і правою частинами схеми поставте знак —>

2

Зрівняйте число атомів Оксигену, поставивши коефіцієнт 2 перед формулою води

Продовження таблиці

3

Зрівняйте число атомів Гідрогену, поставивши коефіцієнт 2 перед формулою водню. Замість знака —> поставте знак =

Сформулюйте закон, на основі якого складають рівняння хімічних реакцій.

Загальний вигляд алгоритму складання хімічного рівняння такий:

1. Складіть схему взаємодії: ліворуч запишіть формули реагентів, ставлячи між ними знак +. Праворуч запишіть формули продуктів реакції. Якщо їх декілька, також поставте між ними знак +. Між лівою і правою частинами схеми поставте знак —>.

2. Доберіть коефіцієнти до формул кожної з речовин так, щоб число атомів кожного елемента в лівій частині дорівнювало числу атомів цього елемента в правій частині схеми. Зверніть увагу: коефіцієнт 1 у хімічних рівняннях не записують!

3. Порівняйте число атомів кожного хімічного елемента в лівій і правій частинах схеми. Якщо вони однакові, замініть знак —> знаком =.

Поясніть, чому під час перетворення схеми реакції на хімічне рівняння не можна змінювати індекси в хімічних формулах реагентів і продуктів реакції.

Застосуємо розглянутий вище алгоритм для складання рівняння реакції між фосфором і киснем. Запишемо поруч формули фосфору й кисню, між ними поставимо знак +, а після них — стрілку:

Хімічні реакції: типи, властивості, рівняння

Характеристика хімічних реакцій
  • Хімічні реакції в природі та побуті

  • Типи хімічних реакцій

  • Хімічна реакція з’єднання

  • Хімічна реакція розкладання

  • Хімічна реакція заміщення

  • Хімічна реакція обміну

  • Ознаки хімічних реакцій

  • Як визначити ознаку хімічної реакції

  • Швидкість хімічної реакції

  • Рівновага хімічної реакції

  • Умови виникнення хімічних реакцій

  • Тепловий ефект хімічної реакції

  • Хімічні реакції, відео
  • Характеристика хімічних реакцій

    Хімічні реакції, їх властивості, типи, умови протікання, тощо, є одним з наріжних стовпів цікавої науки під назвою хімія. Спробуємо ж розібрати що таке хімічна реакція, і яка її роль. Отже, хімічною реакцією в хімії прийнято вважати перетворення одної або декількох речовин в інші речовини. При цьому ядра атомів у них не змінюються (на відміну від ядерних реакцій), зате відбувається перерозподіл електронів і ядер, і, зрозуміло, з’являються нові хімічні елементи.

    Хімічні реакції в природі та побуті

    Ми з вами оточені хімічними реакціями, більш того ми самі їх регулярно здійснюємо різними побутовими діями, коли наприклад, запалюємо сірник. Особливо багато хімічних реакцій самі того не підозрюючи (а може і підозрюючи) роблять кухарі, коли готують їжу.

    Зрозуміло, і в природних умовах відбувається безліч хімічних реакцій: виверження вулкана, фотосинтез листя дерев, та що там говорити, практично будь-який біологічний процес можна віднести до прикладів хімічних реакцій.

    вулкан

    Типи хімічних реакцій

    Всі хімічні реакції можна умовно розділити на прості і складні. Прості хімічні реакції, у свою чергу, поділяються на:

    • реакції з’єднання,
    • реакції розкладання,
    • реакції заміщення,
    • реакції обміну.

    Далі ми докладно зупинимося на кожному з цих видів хімічних реакцій, відомих хімії.

    Хімічна реакція з’єднання

    За дуже влучним визначенням великого хіміка Д. І. Менделєєва реакція з’єднання має місце бути, коли «із двох речовин утворюється одна». Прикладом хімічної реакції з’єднання може бути нагрівання порошків заліза і сірки, при якій з них утворюється сульфід заліза – Fe+S=FeS. Іншим яскравим прикладом цієї реакції є горіння простих речовин, таких як сірка або фосфор на повітрі (мабуть, подібну реакцію можна також назвати тепловою хімічною реакцією).

    Хімічна реакція розкладання

    Тут все просто, реакція розкладання є протилежністю до реакції з’єднання. При ній з одної речовини утворюється дві або більше речовин. Простим прикладом хімічної реакції розкладання може бути реакція розкладання крейди, в ході якої з власне крейди утворюється негашене вапно та вуглекислий газ.

    Хімічна реакція заміщення

    Реакція заміщення здійснюється при взаємодії простої речовини зі складною. Наведемо приклад хімічної реакції заміщення: якщо опустити сталевий цвях у розчин з мідним купоросом, то в ході цього простого хімічного досліду ми отримаємо залізний купорос (залізо витісняє мідь з солі). Рівняння такої хімічної реакції буде виглядати так:

    Fe+CuSO4→ FeSO4+Cu

    Хімічна реакція обміну

    Реакції обміну проходять виключно між складними хімічними речовинами, в ході яких вони обмінюються своїми частинами. Дуже багато таких реакцій мають місце бути в різних розчинах. Нейтралізація кислоти жовчю – ось хороший приклад хімічної реакції обміну.

    NaOH+HCl→ NaCl+Н2О

    Так виглядає хімічне рівняння цієї реакції, при ній іон водню із з’єднання HCl обмінюється іоном натрію із з’єднання NaOH. Наслідком цієї хімічної реакції є утворення розчину кухонної солі.

    Ознаки хімічних реакцій

    За ознаками протікання хімічних реакцій можна судити чи пройшла хімічна реакція між реагентами. Наведемо приклади ознак хімічних реакцій:

    • Зміна кольору (світле залізо, скажімо, у вологому повітрі покривається бурим нальотом, як результат хімічної реакції взаємодії заліза і кисню).
    • Випадання осаду (якщо раптом через вапняний розчин пропустити вуглекислий газ, то отримаємо випадання білого нерозчинного осаду карбонату кальцію).
    • Виділення газу (якщо Ви капнете на харчову соду лимонною кислотою, то отримаєте виділення вуглекислого газу).
    • Утворення слабодиссоційованих речовин (всі реакції, у результаті яких утворюється вода).
    • Світіння розчину (прикладом тут можуть служити реакції, що відбуваються з розчином люмінолу, випромінюючого при хімічних реакціях світло).

    В цілому, важко виділити які ознаки хімічних реакцій є основними, для різних речовин і різних реакцій характерні свої ознаки.

    Як визначити ознаку хімічної реакції

    Визначити ознаку хімічної реакції можна візуально (при зміні кольору, світіння), або за результатами цієї самої реакції.

    Швидкість хімічної реакції

    Під швидкістю хімічної реакції зазвичай розуміють зміну кількості одної з реагуючих речовин за одиницю часу. Притому, швидкість хімічної реакції завжди позитивна величина. У 1865 році хіміком Н. Н. Бекетовим був сформульований закон дії мас, який свідчить, що «швидкість хімічної реакції в кожен момент часу пропорційна концентраціям реагентів, зведеним в ступені, рівному їх стехіометричним коефіцієнтам».

    До факторів швидкості хімічної реакції можна віднести:

    • природу реагуючих речовин,
    • наявність каталізатора,
    • температуру,
    • тиск,
    • площу поверхні реагуючих речовин.

    Всі вони мають безпосередній вплив на швидкість протікання хімічної реакції.

    Рівновага хімічної реакції

    Хімічною рівновагою називають такий стан хімічної системи, при якому протікає кілька хімічних реакцій і швидкості в кожній парі прямої та зворотної реакції рівні між собою. Таким чином, виділяється константа рівноваги хімічної реакції – це та величина, яка визначає для даної хімічної реакції співвідношення між термодинамічними активностями вихідних речовин і продуктів у стані хімічної рівноваги. Знаючи константу рівноваги можна визначити напрямок протікання хімічної реакції.

    Умови виникнення хімічних реакцій

    Щоб покласти початок хімічних реакцій, для цього необхідно створити відповідні умови:

    • приведення речовин в тісне зіткнення.
    • нагрівання речовин до певної температури (температура хімічної реакції повинна бути підходящою).

    Тепловий ефект хімічної реакції

    Так називають зміну внутрішньої енергії системи як результат протікання хімічної реакції і перетворення вихідних речовин (реактантів) у продукти реакції в кількостях, що відповідають рівнянню хімічної реакції при наступних умовах:

    • єдино можливою роботою при цьому є лише робота проти зовнішнього тиску.
    • вихідні речовини та продукти, отримані в результаті хімічної реакції, мають однакову температуру.

    Хімічні реакції, відео

    І на завершення цікаве відео про найдивовижніші хімічні реакції.


    Ця стаття доступна англійською мовою – Chemical Reactions.

    Конспект уроку » Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

    Відкритий урок з хімії 7 клас.

    Тема уроку: Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

    Мета уроку: поглибити знання учнів про фізичні та хімічні явища; ознайомити учнів із першим законом науки хімії — сформулювати закон збереження маси речовин у хімічних реакціях; пояснити схему хімічної реакції, її суть, сформувати поняття про хімічні рівняння, пояснити правила складання рівнянь хімічних реакцій, підбору коефіцієнтів, спира­ючись на закон збереження маси речовини; розкрити значення закону збереження маси речовини в хімії;

    вдосконалювати вміння спостерігати за ходом хімічного експерименту та робити висновки; формувати навички роботи з підручником, складати хімічні рівняння, під­бирати коефіцієнти; розвивати інформаційні та комунікативні компетенції школярів;

    виховувати відчуття значимості хімічних знань для повсякденного життя; формувати інтерес до предмету хімія .

    Обладнання: моделі атомів, ММ проектор, презентація.

    Хід уроку

    І. Організаційний етап. Створення ситуації успіху.

    Доброго дня діти! Сьогоднішній урок я хочу розпочати словами з китайської народної мудрості «Не бійся, що не знаєш, бійся, що не навчишся». Тож я всім вам бажаю впевненості, сумлінної праці й успіхів на сьогоднішньому уроці.

    ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

    А зараз, закрийте очі, уявіть: середина XIII століття, старовинний замок, а в ньому розмістилася величезна хімічна лабораторія, в якій день і ніч працюють найвидатніші алхіміки того часу. І вони, дозволили нам попрацювати в цьому замку. Але, перед тим як вирушити до замку й розпочати працювати там, ми повинні переконатися, чи вистачить у вас знань. Тож давайте згадаємо, що ми вивчали на минулих уроках. Світ такий різноманітний й таємничий. А наука хімія розкриває деякі його таємниці. 

    Отже, скажіть:

    1. Що вивчає хімія?

    2. З чого складаються речовини?

    3. Що таке явища? Які бувають явища? Які їх ознаки?

    4. Наведіть приклади хімічних реакцій, які ви спостерігали у побуті?

    Гра «Хто швидше?» Назвіть фізичні та хімічні явища

    1. Скисання молока (х) .

    2. Танення льоду (ф)

    3. Випаровування води (ф) .

    4. Обвуглення деревини (х) .

    5. Випадання снігу (ф) .

    6. Утворення веселки (ф) .

    7. Горіння свічки (х) .

    8. Потемніння мідної монети (х).

    9. Притягання заліза до магніту(ф).

    10. Гасіння соди оцтом(х).

    «Поясніть прислів’я» та вкажіть про яке явище у ньому йдеться.

    — Іржа їсть залізо, а печаль – серце.

    — І сокира лежачи ржавіє.

    — Вогонь вогнем не загасиш.

    — Із малої іскри великий вогонь буває.

    Я бачу, що ви готувалися до сьогоднішнього уроку й маєте певні знання. Тож, пропоную вам, вирушити на екскурсію до старовинного замку, в якому, ми відвідаємо хімічну лабораторію і, я сподіваюсь, добре там попрацюємо.

    ІІІ. Мотивація учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

    Розгадування ребусів, з допомогою яких закодована тема.

    Всі науки базуються на законах. Що таке закон? Які ви знаєте закони? Яке їх значення? Відкрийте зошити і запишіть тему уроку.

    Закон — теоретично обґрунтоване та експериментально доведене наукове твердження. Закон з’являється після пояснення та узагальнення великої кількості фактів. Його відкриття є справжньою подією в науці. Вивчення законів хімії ми розпочнемо із закону збереження маси речовин.

    IV. Вивчення нового матеріалу.

    Трішки історії. Відкриттю будь-якого закону передує величезна експериментальна праця. Багато учених проводили досліди із нагріванням речовин. Одним з них був Р. Бойль. (Повідомлення учнів)

    1. Знаменитий англійський фізик Роберт Бойль, прожарюючи у відкритій реторті різні метали та зважуючи їх до і після нагрівання, з’ясував, що маса металів збільшується. Він зробив висновок, що маса речовин у результаті хімічної реакції змінюється. Р. Бойль стверджував, що існує якась «вогняна матерія», що в разі нагрівання металу з’єднується з ним, збільшуючи його масу.

    2. Як і всіх хіміків, Антуана Лавуазьє цікавив процес горіння. У 1772 році Лавуазьє спільно з іншими хіміками придбав алмаз. Він помістив його в закриту посудину і нагрівав доти, поки алмаз не зник. При цьому утворився вуглекислий газ. Але маса посудини з умістом не змінилася. Продовжуючи досліди, він нагрівав у закритих посудинах метали. Обмірковуючи результати дослідів, Лавуазьє дійшов висновку, що, якщо враховувати всі речовини, які беруть участь у хімічній реакції й утворюються в результаті реакції, то жодних змін не відбувається.

    3. Аналогічні досліди проводив М. В. Ломоносов. Ще в 1748 році він сформулював результати своїх досліджень як закон збереження речовини — один з фундаментальних законів природи.

    Успіхи Лавуазьє були настільки великими й очевидними, що цей закон було прийнято всіма хіміками.

    Закон збереження маси ввійшов в історію як закон Ломоносова — Лавуазьє. Його сучасне формулювання знайдіть у підручнику с. 101 й запишіть:

    Загальна маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорівнює загальній масі речовин, одержаних у результаті реакції.

    Аналіз визначення: про що говорить закон (одне слово)?, яку масу? (речовин, що вступили в реакцію та речовин, що утворились) Як ми називаємо ці речовини (реагенти та продукти) . Короткий запис закону:

    m (реагентів) = m (продуктів)

    За яких умов дійсний? (закрита посудина).

    3. Демонстрування відео досліду.

    Завдання: При перегляді відеоролику звернути увагу на:

    — ознаки, які вказують на те, що відбулась хімічна реакція?

    — прилад, яким можна перевірити дію закону збереження маси речовини?

    Проблемне запитання: чому маса речовин зберігається?

    Згадаємо з чого складаються речовини? Чи можуть частинки зникати?

    Отже, в чому суть хімічної реакції? ( в перегрупуванні атомів)

    Фізкультхвилинка: «Хімічне моделювання» — перегрупування атомів.

    Уявіть, що ви атоми, які рухаючись під музику плавають у повітряному океані. Під мою команду створіть образ речовин, які входять до складу повітря, ставши в середину кола.

    Створіть молекулу: кисню, азоту, вуглекислого газу, водню, води .

    V. Осмислення і закріплення нового матеріалу.

    1. Після догоряння багаття залишається купка попелу набагато меншої маси, ніж була маса дров. Чи не суперечить це закону збереження маси речовин?

    Під час хімічних реакцій молекули вихідних речовин руйнуються до атомів. Молекули нових речовин утворюються з тих же атомів, з яких складалися молекули вихідних речовин. Оскільки кожен атом має певну масу й атоми під час хімічних реакцій зберігаються, то загальні маси речовин до і після реакції теж будуть однаковими.

    Н2О—- Н2+О2 С+О2——-СО2 СН4+О2——СО2+Н2О

    Вих. ——Продукти

    Схема показує, які речовини прореагували та які утворилися після реакції. Щоб довести закон збереження маси речовини ми повинні підібрати коефіцієнти у схемах і перетворити їх на рівняння.

    Робота з підручником. Знайти, прочитати і записати в зошити визначення — «Хімічне рівняння» с. 104.

    Розставляючи коефіцієнти, слід пам’ятати такі правила:

    1. Коефіцієнт велика цифра, яка ставиться перед формулою речовини.

    2. Коефіцієнт належить всім хімічним елементам, які утворюють речовину.

    3. Не можна ставити коефіцієнт всередину формули відповідної речовини.

    4. Під час підбору коефіцієнтів перевіряють кількість атомів кожного елемента.

    5. Коефіцієнт 1, як і індекс 1, не записується.

    6. Оксиген завжди зрівнюють останнім.

    7. Якщо кількість атомів елементів у лівій частині відповідає кількості атомів елементів у правій частині заміни знак → у схемі рівняння на знак =.

    Математичне доведення закону.

    Mr(Zn) + 2Mr(HCl) = Mr(ZnCl2) + Mr(H2)

    65 + 2(36,5) = 136 + 2

    13 = 138

    Робота біля дошки. Розставте коефіцієнти в схемах хімічних рівнянь

    1) Fe + Cl2 → FеСІ2

    2) Na + С12 → NaС1

    3) Аg + S → Аg2S

    4) А1 + О2→ А12О3

    5) НgО → Нg + О2

    6) Na + О2→Nа2О

    Розв’язання задач на картках (для учнів лідерів).

    А) Унаслідок взаємодії 10 г метану з 42 г кисню утворилося 34 г вуглекислого газу й вода. Обчисліть, яка маса води виділилась в результаті цієї реакції (18 г).

    Б) У виробництві негашеного вапна (CaO) використовують вапняк (CaCO3). При розкладанні 1 т вапняку утворюється 560 кг негашеного вапна і вуглекислий газ (CO 2). Яка маса вуглекислого газу? (440 кг).

    1.     … + O2 → CO2                           4. Ba + … → BaS

    2.     … + Cl2 → AlCl 3                       5. Na + O2 → …

    3.     Al + … → Al2O3

    Запишіть рівняння взаємодії таких про­стих речовин і доберіть коефіцієнти:

    а) водень та азот;                     г) калій і хлор;

    б) кальцій і кисень;                    д) алюміній і йод;

    в) магній і бром.

    VІ. Підсумки уроку. Оцінювання роботи учнів, мотивація оцінок.

    Вправа «Ланцюжок» Поставити запитання один одному з вивченого матеріалу.

    Яке значення закону збереження маси ?

    І) він підтверджує, що речовини не зникають без сліду й не утворюються з нічого;

    2) підтверджується висновок про те, що суть хімічних реакцій полягає в перегрупуванні атомів вихідних речовин й утворенні нових сполук;

    3) завдяки йому можна складати рівняння реакцій і робити за ними розрахунки.

    4) відкриття закону збереження маси речовин сприяло подальшому розвитку хімічної науки і виробництва, розумінню законів природи та зв’язку між ними.

    VIІ. Домашнє завдання. 

    1.     Опрацювати матеріал підручника : 18, 19 № 18 с.103 (усно), № 11 с.107. дізнатися більше с. 179 нового підручника.

    VІІІ. Рефлексія. Я дізнався…….Я навчився…..Мені сподобалось….

    Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

    7 клас

    Тема уроку:   Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

    Мета уроку: поглибити знання учнів про фізичні та хімічні явища; ознайомити учнів із першим законом науки хімії — сформулювати закон збереження маси речовин у хімічних реакціях; пояснити схему хімічної реакції, її суть, сформувати поняття про хімічні рівняння, пояснити правила складання рівнянь хімічних реакцій, підбору коефіцієнтів, спира­ючись на закон збереження маси речовини; розкрити значення закону збереження маси речовини в хімії; вдосконалювати вміння  спостерігати за ходом хімічного експерименту та робити висновки;  формувати навички роботи з підручником,  складати хімічні рівняння, під­бирати коефіцієнти; розвивати інформаційні та комунікативні компетенції школярів;  виховувати відчуття значимості хімічних знань для повсякденного життя;  формувати   інтерес до предмету хімія .

    Обладнання: моделі атомів,  ММ проектор, презентація.

    Епіграф: «Не бійся, що не знаєш, бійся, що не навчишся»

    Китайська мудрість

    Хід уроку

    І.  Організаційний етап.  Створення ситуації успіху.

    Доброго дня діти! Сьогоднішній урок я хочу розпочати словами з китайської народної мудрості «Не бійся, що не знаєш, бійся, що не навчишся». Тож я всім вам бажаю впевненості, сумлінної праці й успіхів на сьогоднішньому уроці.

    ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

    А зараз, закрийте очі, уявіть: середина XIII століття, старовинний замок, а в ньому розмістилася величезна хімічна лабораторія, в якій день і ніч працюють найвидатніші алхіміки того часу. І вони, дозволили нам попрацювати в цьому замку.  Але, перед тим як вирушити до замку й розпочати працювати там, ми повинні переконатися, чи вистачить у вас знань. Тож давайте згадаємо, що ми вивчали на минулих уроках. Світ  такий різноманітний й таємничий. А наука хімія розкриває деякі його таємниці. 

    Отже, скажіть:

    1. Що вивчає хімія? 

    2. З чого  складаються речовини?  

    3. Що таке явища? Які бувають явища? Які їх ознаки?  

    4. Наведіть приклади хімічних реакцій, які ви спостерігали у побуті?

     Гра «Хто швидше?»  Назвіть  фізичні  та  хімічні  явища  

    1.  Скисання  молока (х) .

    2.   Танення  льоду  (ф) 

    3.   Випаровування  води  (ф) .

    4.   Обвуглення  деревини  (х) .

    5.   Випадання  снігу (ф) .

     6. Утворення  веселки  (ф) .

    7.   Горіння  свічки  (х) .

    8.  Потемніння мідної монети (х).

    9. Притягання заліза до магніту(ф).

    10. Гасіння соди оцтом(х).

      «Поясніть прислів’я» та вкажіть про яке явище у ньому йдеться.

    — Іржа їсть залізо, а печаль – серце.

    —  І сокира лежачи ржавіє.

    —  Вогонь вогнем не загасиш.

    —  Із малої іскри великий вогонь буває.

    Я бачу, що ви готувалися до сьогоднішнього уроку й маєте певні знання. Тож, пропоную вам, вирушити на екскурсію до старовинного замку, в якому, ми відвідаємо хімічну лабораторію і, я сподіваюсь, добре там попрацюємо.

    ІІІ. Мотивація учнів.  Повідомлення теми і мети уроку.

    Розгадування ребусів, з допомогою яких закодована тема.

    Всі науки базуються на законах.  Що таке закон? Які ви знаєте закони? Яке їх значення? Відкрийте зошити і запишіть тему уроку.

    Закон   —  теоретично  обґрунтоване  та  експериментально  доведене  наукове  твердження.  Закон  з’являється  після  пояснення  та узагальнення  великої  кількості  фактів.  Його  відкриття  є  справжньою  подією  в  науці.   Вивчення  законів  хімії  ми  розпочнемо  із  закону  збереження  маси  речовин.

    IV. Вивчення нового матеріалу.

    Трішки історії. Відкриттю будь-якого закону передує величезна експериментальна праця. Багато учених проводили досліди із нагріванням речовин. Одним з них був Р. Бойль.

    1.                    Знаменитий англійський фізик Роберт Бойль, прожарюючи у відкритій реторті різні метали та зважуючи їх до і після нагрівання, з’ясував, що маса металів збільшується. Він зробив висновок, що маса речовин у результаті хімічної реакції змінюється. Р. Бойль стверджував, що існує якась «вогняна матерія», що в разі нагрівання металу з’єднується з ним, збільшуючи його масу.
    2.                    Як і всіх хіміків, Антуана Лавуазьє цікавив процес горіння. У 1772 році Лавуазьє спільно з іншими хіміками придбав алмаз. Він помістив його в закриту посудину і нагрівав доти, поки алмаз не зник. При цьому утворився вуглекислий газ. Але маса посудини з умістом не змінилася. Продовжуючи досліди, він нагрівав у закритих посудинах метали. Обмірковуючи результати дослідів, Лавуазьє дійшов висновку, що, якщо враховувати всі речовини, які беруть участь у хімічній реакції й утворюються в результаті реакції, то жодних змін не відбувається.
    3.                    Аналогічні досліди проводив М. В. Ломоносов. Ще в 1748 році він сформулював результати своїх досліджень як закон збереження речовини — один з фундаментальних законів природи.

    Успіхи Лавуазьє були настільки великими й очевидними, що цей закон було прийнято всіма хіміками.

     Закон збереження маси ввійшов в історію як закон Ломоносова — Лавуазьє. Його сучасне формулювання  знайдіть у підручнику й запишіть:

    Загальна маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорівнює загальній масі речовин, одержаних у результаті реакції.

    Аналіз визначення: про що говорить закон (одне слово)?, яку масу? (речовин, що вступили в реакцію та речовин, що утворились) Як ми називаємо ці речовини (реагенти та продукти) . Короткий запис закону:

    m (реагентів) = m (продуктів)

    За яких умов дійсний? (закрита посудина).

    3. Демонстрування відео досліду.

    Завдання:  При перегляді відеоролику звернути увагу на:

    —  ознаки, які вказують на те, що відбулась хімічна реакція?

    —  прилад, яким можна перевірити  дію закону збереження маси речовини?

    Проблемне запитання: чому маса речовин зберігається?

    Згадаємо з чого складаються речовини? Чи можуть частинки зникати?

    Отже, в чому суть хімічної реакції? ( в перегрупуванні атомів)

    Фізкультхвилинка: «Хімічне моделювання»  — перегрупування атомів.

    Уявіть, що ви атоми, які рухаючись під музику плавають у повітряному океані. Під мою команду створіть  образ речовин, які входять до складу повітря, ставши в середину кола.

    Створіть молекулу:  кисню, азоту, вуглекислого газу, водню, води.

    V. Осмислення і закріплення нового матеріалу.

    1.  Після  догоряння  багаття  залишається  купка  попелу  набагато меншої  маси,  ніж  була  маса  дров.  Чи  не  суперечить  це  закону збереження  маси  речовин?

    Під час хімічних реакцій молекули вихідних речовин руйнуються до атомів.  Молекули нових речовин утворюються з тих же атомів, з яких складалися молекули вихідних речовин. Оскільки кожен атом має певну масу й атоми під час хімічних реакцій зберігаються, то загальні маси речовин до і після реакції теж будуть однаковими. 

    Н2О→Н22      С+О2→СО2      СН42→СО22О

    Вих. →Продукти

    Схема показує, які речовини прореагували та які утворилися після реакції. Щоб довести закон збереження маси речовини ми повинні підібрати коефіцієнти у схемах і перетворити їх на рівняння.

    Розставляючи коефіцієнти, слід пам’ятати такі правила:

    1. Коефіцієнт велика цифра, яка ставиться перед формулою речовини.

    2. Коефіцієнт належить всім хімічним елементам, які утворюють речовину.

    3. Не можна ставити коефіцієнт всередину формули відповідної речовини.

    4. Під час підбору коефіцієнтів перевіряють кількість атомів кожного елемента.

    5. Коефіцієнт 1, як і індекс 1, не записується. 

    6. Оксиген завжди зрівнюють останнім.

    7. Якщо кількість атомів елементів у лівій частині відповідає кількості атомів елементів у правій частині заміни знак → у схемі рівняння на знак =.

    Математичне доведення закону.

                    Mr(Zn) + 2Mr(HCl) = Mr(ZnCl2) + Mr(H2)

                     65     + 2(36,5)   =    136         +   2 

                                          138 = 138

    Робота біля дошки. Розставте коефіцієнти в схемах хімічних рівнянь

      1)   Fe + Cl2 → FеСІ2

      2)   Na + С12 → NaС1 

      3)   Аg + S → Аg2S

      4)   А1 + О2→ А12О3

      5)   НgО → Нg + О2

      6)   Na + О2→Nа2О

    Розв’язання задач  на картках (для учнів лідерів).

    А) Унаслідок  взаємодії  10  г  метану  з  42  г  кисню  утворилося  34  г вуглекислого  газу  й  вода.  Обчисліть,  яка  маса  води  виділилась  в  результаті  цієї  реакції  (18  г).

    Б) У  виробництві  негашеного  вапна  (CaO)  використовують  вапняк  (CaCO3).  При  розкладанні  1  т  вапняку  утворюється  560   кг негашеного  вапна  і вуглекислий  газ  (CO2).  Яка  маса  вуглекислого  газу?  (440  кг).

       1.     … + O2 → CO2                           4. Ba + … → BaS

       2.     … + Cl2 → AlCl 3                       5. Na + O2 → …

       3.     Al + … → Al2O3

    Запишіть рівняння взаємодії таких про­стих речовин і доберіть коефіцієнти:

    а) водень та азот;                     г) калій і хлор;

    б) кальцій і кисень;                    д) алюміній і йод;

    в) магній і бром.

    VІ. Підсумки уроку. Оцінювання роботи учнів, мотивація оцінок.

    Вправа «Ланцюжок» Поставити запитання один одному з вивченого матеріалу.

    Яке значення закону збереження маси ?

    І) він підтверджує, що речовини не зникають без сліду й не утворюються з нічого;

    2) підтверджується висновок про те, що суть хімічних реакцій полягає в перегрупуванні атомів вихідних речовин й утворенні нових сполук;

    3) завдяки йому можна складати рівняння реакцій і робити за ними розрахунки.

    4) відкриття закону збереження маси речовин сприяло подальшому розвитку хімічної науки і виробництва, розумінню законів природи та зв’язку між ними.

    VIІ. Домашнє завдання. 

    Опрацювати § 16, № 1, 7, 8.  (О.В. Григорович).

    VІІІ. Рефлексія. Я дізнався……. Я  навчився….. Мені сподобалось….

    ГДЗ (відповіді) Хімія 7 клас Попель П.П., Крикля Л.С., 2015 §19 СХЕМА ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ. ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ МАСИ РЕЧОВИН. ХІМІЧНЕ РІВНЯННЯ » Допомога учням

    Інші завдання дивись тут…

    Вправа 139. Чим відрізняється хімічне рівняння від схеми реакції? Схема реакції містить формули реагентів і продуктів, а хімічне рівняння здебільшого — ще й коефіцієнти і узгоджується із законом збереження маси речовин Ломоносова — Лавуазьє: маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорівнює масі речовин, які утворилися в результаті реакції.

     

    Вправа 140. Допишіть пропущені коефіцієнти в хімічних рівняннях:

    а) 2B + 3S = B2S3

       Li2O + 2HBr = 2LiBr + H2O

    б) 2Al + 6HCl = 2AlCl3 + 3H2

       4HNO3 = 4NO2↑ + O2↑ + 2H2

    Вправа  141. Перетворіть на хімічні рівняння такі схеми реакцій:

    а) 2Cr(OH)3 = Cr2O3 + 3H2O

        2Na + 2H2= 2NaOH + H2

    б) LiH + H2= LiOH + H2

        6Ba(OH)2 + 2P2O5 = 2Ba3(PO4)2 + 6H2O

     

    Вправа  142. Складіть формули продуктів реакцій і відповідні хімічні рівняння:

    а) 2Al + 3F2 = 2AlF3

        2Ca + O2 = 2CaO

    б) 6FeO + 4Al = 6Fe + 2Al2O3

       2AlBr3 + 3Cl2 = 2AlCl3 + 3Br2

    Вправа  143. Замість крапок запишіть формули простих речовин і складіть хімічні рівняння. Візьміть до уваги, що бор і вуглець складаються з атомів, фтор, хлор, водень і кисень — із двохатомних молекул, а фосфор (білий) — із чотирьохатомних молекул.

    а) P4 + 10Cl2 = 4PCl5;

       4B + 3O2 = 2B2O3;

    б) H2 + Cl2 = 2HCl;

        C + 2F2 = CF4

    Вправа  144. Прокоментуйте додаткові позначки в схемах реакцій і складіть відповідні хімічні рівняння:

    а) 2AgCl = 2Ag + Cl2↑;  

       2Fe2O3 + 3= 4Fe + 3CO2

    б) N2 + 3H2 = 2NH3;

        Na2CO3 + Ca(OH)2 = CaCO3↓ + 2NaOH

     

    Вправа  145. Яку масу негашеного вапна було добуто при тривалому прожарюванні 25 г крейди, якщо крім вапна утворилося 11 г вуглекислого газу?

    Дано: m(СаСО3)= 25 г, m(СO2)=11 г.

    Знайти: m(СаО)-?

    Розв’язання:

    СаСО3 = СаО + СО2

    За законом збереження маси речовин: маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорівнює масі речовин, які утворилися в результаті реакції, отримаємо:

    m(СаСО3)=m(СаО)+m(СO2)

    m(СаО)=m(СаСО3)-m(СO2)

    m(СаО)=25 г — 11 г=14 г

    Відповідь: m(СаО)=14 г

    Інші завдання дивись тут…

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован.