Фонетичний розбір слова онлайн – Звуко-буквенный (фонетический) разбор слов онлайн

Фонетичний розбір

Фонетика (від гр. phone — звук) – розділ науки про мову, який вивчає звуки мови.
Фонетика (с гр. phone — звук) – раздел науки о языке, изучающий звуковую сторону языка.

Фонетичний (звуко-буквенний) розбір слова – застосування аналізу слова допомагає розкрити його внутрішню будову та організацію.
Фонетический (звуко-буквенный) разбор слова – характеристика структуры слогов и состава слова из звуков.

Основним об’єктом вивчення фонетики є звуки — найменші одиниці мовного потоку, з яких в мові складаються слова. Звуки мови на письмі позначаються так:


Основным объектом изучения фонетики являются звуки — наименьшие единицы речевого потока, из которых состоят слова. На письме звуки речи обозначаются так:

[a], [с], [д’], [ґ], [дж’], [й], [м], [н]

Звукова система української мови нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних. Українська абетка має 33 літери.
Звуковая система украинского языка

состоит из 38 звуков: 6 гласных и 32 согласных. В украинском алфавите имеется 33 буквы.

ГОЛОСНІ ЗВУКИ
(гласные звуки)

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ
(согласные звуки)

[а], [е], [и], [і], [о], [у]

[б], [в], [г], [г], [д], [д’], [ж], [дж], [з], [з’], [де], [де], [й], [к], [л], [л’], [м], [н], [н], [п], [р], [р’], [с], [с’], [т], [т’], [ф], [х], [ц], [ц’], [ч], [ш]

Голосні звуки – це звуки людської мови, основу яких становить голос. При вимові голосних звуків струмінь повітря, вийшовши з легень і проходячи по гортані, спричинює вібрацію зімкнених напружених голосових зв’язок.

Гласные звуки – это звуки человеческой речи, основу которых составляет голос. При произношении гласных звуков струя воздуха, выйдя из легких и проходя по гортани, вызывает вибрацию сомкнутых напряженных голосовых связок.

Приголосні звуки – це звуки людської мови, основу яких становить шум з більшою чи меншою частиною голосу або тільки шум. За участі голосу й шуму приголосні звуки поділяють на:
Согласные звуки – это звуки человеческой речи, основу которых составляет шум с большей или меньшей частью голоса или только шум. С участием голоса и шума согласные звуки делятся на:

Сонорні

[в], [м], [н], [н’], [л], [л’], [р], [р’], [й]

голос переважає над шумом.

Шумні

Дзвінкі

[б], [д], [д’], [г], [з], [з’], [ж], [дж], [дз], [дз’], [ґ]

шум переважає над голосом.

Глухі

[п], [т], [т’], [к], [с], [с’], [ш], [ч], [ц], [ц’], [ф], [х]

тільки шум.

Приголосні звуки поділяють також на тверді та м’які.
Согласные звуки делятся также на твердые и мягкие.

Тверді

[д], [т], [л], [н], [р], [з], [ц], [с], [дз], [б], [п], [в], [м], [ф], [г], [к], [х], [ж], [ч], [ш], [ґ], [дж]

М’які (Пом’якшені)

[д’], [т’], [н’], [дз’], [ц’], [з’], [с’], [й], [л’], [р’]

Напівпом’якшені*

[б’], [п’], [в’], [м’], [ф’], [ж’], [ч’], [ш’], [дж’], [ґ’], [к’], [х’], [г’]

* перед і, я, ю, є. Наприклад, біб [б’іб], піл [п’іл], він [в’ін], свято [с’в’ато], цвях [ц’в’ах], бюро [б’уро], пюре [п’уре].

Транскрипці (від лат. transcriptio — переписування) – спеціальний спосіб запису звуків у повній відповідності з їх звучанням.
Транскрипция (с лат. transcriptio — переписывание) – специальный способ записи звуков в полном соответствии с их звучанием.

Склад – це частина слова, що складається з одного чи кількох звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря: кни-га, по-ле, га-зе-та, на-го-лос, Ін-тер-нет.
Слог – это часть слова, состоящая из одного или нескольких звуков и произносится одним толчком выдыхаемого воздуха: кни-га, по-ле, га-зе-та, у-да-ре-ни-е, Ин-тер-нет

.

В залежності від кількості склідів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові і багатоскладові: слог, вік-но, ма-ту-ся, кі-не-ма-то-граф.

Склад, що закінчується на голосний звук, називають відкритим (а-рі-я, ка-ли-на).

Склад, який закінчується на приголосний звук — закритим (ліс, май-дан).

В зависимости от количества слогов слова делятся на однослоговые, двуслоговые, трехслоговые и многослоговые.

Слог, который заканчивается на гласный звук, называют открытым.

Слог, который заканчивается на согласный звук — закрытым.

Наголос – це вимова одного із складів з більшою силою: чудо’во, бi’гати, вече’ряти.
Ударение – выделение одного из слогов слова с большей силой при произнесении.

Схема розбору така:

  1. Записати слово.
  2. Вказати у ньому кількість букв, кожну букву назвати.
  3. Поділити слово на склади, кожному складу дати характеристику.
  4. Записати слово фонетичною транскрипцією, вказати, скільки в ньому звуків, кожний звук назвати. Якщо кількість звуків і букв не збігається, пояснити, чому.
  5. Виконати фонетичний розбір, по порядку записавши кожний звук і давши йому характеристику.
  6. Проаналізувати слово з погляду фонетичних змін: вказати на можливість чергування чи спрощення груп приголосних звуків.

Схема разбора ниже:
  1. Записать слово.
  2. Указать количество букв и назвать каждую.
  3. Разделить слово на слоги, каждому слогу дать характеристику.
  4. Записать слово фонетической транскрипцией, указать, сколько в нем звуков, каждый звук назвать. Если количество звуков и букв не совпадает, объяснить, почему.
  5. Выполнить фонетический разбор, по порядку записав каждый звук и дав ему характеристику.
  6. Проанализировать слово с точки зрения фонетических изменений: указать на возможность чередования или упрощения групп согласных звуков.

Приклади (Примеры)
Украї’на1 — [у к р а й i н а], ук-ра-ї-на.
У [у] – голосний, ненаголошений;
к [к] – приголосний, глухий, твердий;
р [р] – приголосний, дзвiнкий, твердий;
а [а] – голосний, ненаголошений;
ї [й] – приголосний, дзвiнкий, м’який;
   [i] – голосний, наголошений;
н [н] – приголосний, дзвiнкий, твердий;
а [а] – голосний, ненаголошений;
—————————–
7 букв, 8 звукiв.

Кукуру’дза1 — [к у к у р у дз а], ку-ку-руд-за.
К [у] – приголосний, глухий, твердий;
у [к] – голосний, ненаголошений;
к [у] – приголосний, глухий, твердий;
у [у] – голосний, ненаголошений;
р [р] – приголосний, дзвiнкий, твердий;
у [у] – голосний, наголошений;
д [дз] – приголосний, дзвiнкий, твердий;
з
а [а] – голосний, ненаголошений;
—————————–
9 букв, 8 звукiв.

Комментарии:

Добавить комментарий

yznaika.com

Звуковий запис слів. Фонетична транскрипція. Словник — українська мова — Предмети — ГОЛОВНА

загрузка…

анекдот — [анеґдóт]

АРІЯ

артистці – [арти́с’ц’і]

Аюдаг – [айудáг]

багатшати – [багáчшатиe]; [багáч:атиe]

бджола — [бд͡жолá] — 6 букв, 5 звуків

безперечно – [беиспеирéчно]

безрідний — [беизр’ідний] — якщо приголосний належить до префікса, його асиміляція кореневим пом’якшеним приголосним не відбувається

безчинство – [беижчи́нство]

безшумний — [беш:у́мний] — зубні приголосні перед шиплячими змінюються на шиплячі

берешся — [беирéс’:а] — у вимові близькі звуки вимовляються як один подовжений звук; 

бігти – [б’íгти]

бік — [б’ік]

білий [б’ілий]

білка — [білка]

бінокль — [б’інóкл’]

болітці — [бол’іц’:і]

борідка — [бор’ітка]

боротьба – [бород’бá] — глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий внаслідок уподібнення;

братство – [брáцтво]

братський — [брáц’кий] — 9 букв, 7 звуків

братчик – [брач:ик]

будинок — [буди́нок]

буряк — [бур’áк] 

бур’ян — [бурйáн]

бюро — [б’уро]

б’ють — [бйут’] 

верткі [вертк’і]

веселий [веисéлий] — в слові звук [е] вимовляється наближено до [и] перед складами з [і], [и], [у], меншою мірою перед [е] (у перед-і післянаголошеному складі).

весна — [веиснá]

весняна — [веисн’áнá]

вибачся —  [ви́бац с а]

вивізши – [ви́в’іжшиe]

вивчишся – [ви́ўчиeс’:а]

винісши — [вин’іш:ие] — зубні приголосні перед шиплячими змінюються на шиплячі

вишнева — [виешнéва]

вишневий — [виешнéвий]

вишня — [в и́ ш н’ а] схема слова   [– • – | =•] 

віддати — [в’ід:ати]   

відділ — [в’ід’:іл] — 6 букв, 5 звуків

віддячити — [в’ід’:ачиети] — відбувається асимілятивне пом’якшення префіксального приголосного

віджити [в’іджити] — 7 б., 7 зв.;   дж — два звуки — [д] відноситься до префікса

від’їжджати — [відйіж:áти]

відтяти — [в’ід’т’áти] — відбувається асимілятивне пом’якшення префіксального приголосного

вікно — [вікнó]

Вінниця — [він:иц’а]

вітер [в’ітер]

вітаю — [в’ітáйу] — 5 букв, 6 звуків

ВІТРИЩЕ

Вітчизна — [віч:и́зна]

вітчизняний — [в’іч:иезн’ а́ний]- проривний [т] перед [ч] та [ш] змінюється на шиплячий

вогко [вóхко]- відбулося уподібнення — це виняток з правил

вогкий — [вóхкий]

вокзал — [воґзáл] — глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких;

вотчина – [вóч:иена]

впав — [ўпáў] — «в» розташоване в кінці слова після голосного позначається [ў], для молодших класів транскрипція [впав]

вчишся [вчи́с’:а];

вчиться [вчи́ц’:а];

вчора — [ўчóра] — «в» стоїсть на початку слова перед приголосним — позначення [ў]; для молодших класів транскрипція [вчора]

в’юн — [вйун];

гаївка — [гайівка]

галявина — [г а л’ а в ие н а]

ґедзь — [ґед͡з ‘] — 5 букв, 3 звуки

гіллячки — [г’іл’:áчки]

гірко —  [г’ірко] 

гірський [г’ірс’кий]

говориться — [говориец’:а] — проривний [т] перед [ц] та [с] змінюється на [ц:]

голубка — [гоулубка]

давнє [давн’е];

дай — [дáй]

двічі — [дв’іч’і];

ДЕРЕВ’ЯНЕ 

ДЖЕРЕЛЬНА

джерело — [д͡жеиреилó] — 7 букв, 6 звуків

ДЖМЕЛІ

ДЖМІЛЬ

дзвін — [д͡з ‘в’ін] — дз — один звук, дужка над дз — 5 букв, 4 звуки

дзвінок — [д͡з ‘в’інок]

дзвоник — [д͡з вóниек]

дзвякнути [д͡з в’акнути];

дзеркальце [д͡з éркал’це] — 10 букв, 8 звуків

дзиґа — [д͡з и́ґа] — 5 букв, 4 звуки

директор [диерéктор];

ДИХАННЯ

дієта — [д’ійéта]

Дніпро — [дн’іпро]

доля — [дóл а]

допомогти — [допомогти] — уподібнення не відбувається в позиціях: — дзвінкі перед глухими

дочці — [дóц’:і]

дошці —  [дóс’ц’і] — шиплячі приголосні перед зубними змінюються на зубні

дощаний — [дошчани́й] — зубні приголосні перед шиплячими змінюються на шиплячі

дуб — [дуб] — уподібнення не відбувається в позиції — дзвінкі в кінці слова (оглушення не відбувається, на відміну від російської мови)

дьогтю — [дьóхт’у] — відбулося уподібнення — це виняток з правил

ЄДНІСТЬ

єнот — [йенóт]

Єреван – [йеревáн]

живе — [жиевé]

Житомир — [жиетóмиер]

ЖИТТІ

життя — [жит’:а]

завірюха —  [зав’ір’уха]

заводський [заводз’кий]

завтра — [зáўтра] — «в» — всередині слова після голосного перед приголосним позначається [ў]; для молод. класів [зáвтра]

задзеленчить — [задзеи ле ин’чит’]

Закарпаття — [закарпáт’:а]

заєць — [зáйец’]

заїзд – [зáйізд]

Запоріжжя — [запор’іж’:а]

зарісши – [зар’іш:и]

ЗАСЯЯЛО

збагачується — [збагáчуйец’:а] — 12 букв, 11 звуків

збіжжя — [з’б’іж’:а]

збір [зб’ір]

звір [з’в’ір]

звістка — [зв’істка]

ЗВ’ЯЗАНИЙ 

ЗДАЄТЬСЯ

з джурою – [жд͡жýройу]

здоров’я — [здорóвйа] — 7 букв, 8 звуків

зелений — [зеилéний]

земля [земл’á]

з жару [ж:áру]

зжати — [ж:áтие] — зубні приголосні перед шиплячими змінюються на шиплячі

зжовклий – [ж:óвклиeй]

зима — [зиемá]

зілля — [з’іл’:а]

з’їжджати — [зйіж:ати]

зозуля [зоузул’а]

зоря — [зор’á]

знання — [знан’:á] — 6 букв, 5 звуків

з-поміж — [спóм’іш]

ЗРАДЖЕНОГО

зрілість — [з’р’ і л’іс’т’] — відбувається уподібнення приголосних за м’якістю

зсипати — [с:ипати] — дзвінкий приголосний [з] під впливом наступного глухого [с] втрачає свою дзвінкість, у результаті чого відбувається чергування [з] – [с].

зсунути — [с:унути]

зуб — [зуб] — дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінко

зцідити — [с’ц’ідити]

зчепити – [шчиепи́тиe]

з чим [шчим]

зчистити — [шчи́стиeтиe] — зубні приголосні перед шиплячими змінюються на шиплячі

зшити — [ш:ити]

зшиток – [ш:и́ток]

зяблик — [з’аблиек]

з’являється — [зйавл’áйец’:а] — 10 букв, 10 звуків

з’ясування — [зйасуван’:а]

Ізюм — [із’ум] — 4 букви, 4 звуки

ім’я — [імйа]

ІНЖЕНЕР

іній [ин’ій]

інколи [інколи]

інший [інший]

іржа [іржа]

ірій [ір’ій]

ІСНУЮТЬ

їжак — [йіжáк]

їхній — [йіхн’ій]

казка —  [кáзка] — уподібнення не відбувається в позиції — дзвінкі перед глухими

кар’єра — [карйера]

качці —  [кáц’: і]

квочці – [квó ц’:і] — шиплячі приголосні перед зубними змінюються на зубні

Київ — [ки́йів] — у транскрипції всі слова пишуться з малої літери, 4 букви, 5 звуків;

Київщина — [кийівшчиена], 

кігті — [кіхт‘ і]- відбулося уподібнення — це виняток з правил

кінь — [к’ін’]

кішці —  [кіс‘ ц‘ і]

кладка – [клáдка]

кленовий — [клеинóвий]

клинці — [клиен’ц’і] — відбувається уподібнення приголосних за м’якістю

книжка — [кни́жка]- дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінко

кожух — [коужух]

Козятин — [коз’атин] — 7 букв, 7 звуків

копитце — [копиц:е] — проривний [т] перед [ц] та [с] змінюється на [ц:]

кореспондентський – [кореиспондéн’с’кий]

коритце – [кори́ц:еи]

коротший [короч:ий] — проривний [т] перед [ч] та [ш] змінюється на шиплячий

косуля — [коусýл’а]

крило [криелó]

криниця — [криениц’а] — тут [и] наближується до [е] сильніше перед складами з [е], [а]; менше помітно перед [і], [и] та в кінці слова (у перед-і післянаголошеному складі).

кров’ю — [кровйу]

крюк — [кр’ук]

кузня [куз’н’а] — попередній приголосний стає м’яким або пом’якшеним під впливом наступного, внаслідок уподібнення;

лазня — [лаз’н’а]

ларьок — [лар’ок]

легко — [лéхко] — відбулося оглушення (уподібнення) — це виняток з правил

легкий — [лéхки́й]

ЛЕГКОВАЖНИЙ

листок — [лиестóк]

літо [л’іто]

ллється — [л’:ец’а]

ложці —  [лóз’ц’і]

Львів — [л’в’ів]

льє — [л’йе]

льон — [л’он]

льотчик [л’оч:ик]

люди [л’ýди]

людина — [л’удина]

людство — [л’ýцтво]

люлька — [л’ýл’ка]

МАГІЯ 

майбутній [майбут’н’ій]

маленькі [малéн’к’і] — 8 букв, 7 звуків

малюють- [мал’ýйут’]

матір’ю — [мат’ірйу]

маяк — [майак] — 4 букви, 5 звуків  [– •|= • –]  

менші [мен’ш’і]

мережці – [меирéз’ц’і] — шиплячі приголосні перед зубними змінюються на зубні

милуєшся — [миелуйеис’:а] — шиплячі приголосні перед зубними змінюються на зубні

місто — [м’істо]

могти – [могти́]

могутність — [могут’н’іс’т’] уподібнення приголосних за м’якістю відбувається

мої — [мой’і]

молиться — [мóлиец‘ :а]

молодший [молодший]

молотьба — [молод’бá] — глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко (Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких)

МОЛОЧНОЇ

Мольєр – [мол’йéр]

мрія — [мр’ійа]

мучся — [му́ц`с`а] — шиплячі приголосні перед зубними змінюються на зубні

М’якість — [мйак’іс’т’]

навчиться — [навчиц’:а]

Наддніпрянщина — [над:н’іпр’áншчина]

НАДЗЕМНІ

надія [над’ійа]

на доріжці – [на дор’íз’ц’і]

наїжся —  [найіз‘ с‘ а]

намажся – [намáз’с’а]

на стежці — [настез’ц’і]

невістці — [неив’іс’ц’і]

невістчин – [неив’íшчиен]

не скалічся – [не скал’íц’с’а]

низенький — [ниезéн‘ кий]

нігті — [н’іхт’і] — відбулося уподібнення — це виняток з правил

Ніч — [н’іч]

ніччю [н’іч’:у]

носиться – [нóсиец’:а]

обличчя — [обли́ч’:а]

озвуться – [озвýц’:а]

олень — [óлеин’]

ОНОВЛЮЄТЬСЯ

осінній — [ос’ін’:ій]

осінь — [ос’ін’] — 5 букв, 4 звуки, схема [ • | =•=]

отже — [óд͡жe] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [д͡ж] — букв у цьому слові – 4, а звуків – 3;

павутиння — [павутин:’а]

палкі — [палк’і]

парость — [парос’т’]

пасуться — [пасуц’:а́]

п’є — [пйе]

п’ять — [пйат’] — 4 букви, 4 звуки

Пирогоща – [пирогóшча]

писати — [пиесáти]

письменник — [пиес’мéн:ик]

піддашшя — [п’ід:а́ш’:а]

підживити – [п’іджиеви́тие]

підживлення — [п’іджи́влеин’:а] — тут дж — два звуки (д належить до префікса)

підзвітний — [п’ідзв’ітний] — тут дз — два звуки (д належить до префікса)

під’їжджа́ю — [п’ідйіж:а́йу]

під’їхати — [п’ідйіхати]

підлітають — [п’ідл’ітайут’]

підняти — [п’ід’н’áти] — відбувається асимілятивне пом’якшення префіксального приголосного

пір’я — [п’ірйа]

пісня — [п’іс’н’а] — попередній приголосний стає м’яким або пом’якшеним під впливом наступного, внаслідок уподібнення; (Приголосні: Де Ти З’їСи Ці ЛиНи + дз перед м’якими приголосними пом’якшуються. Це уподібнення ще називають уподібнення за м’якістю. )

піч — [п’іч]

плекайте [плеика́йтеи]

плющ — [пл’ушч]

повітря  [поу вітр’ а]

повітці — [повіц :і]

подяка — [под’ака]

покришці — [покри́с’ц’і]

поповнюється — [попóвн’уйец’:а] — 12 букв, 11 звуків

поріг — [поур іг]

поріжся — [пор‛ і́ з`с`а] — шиплячі приголосні перед зубними змінюються на зубні

ПОСМІХАЄШСЯ

пояснення — [пойаснеин’:а]

ПРАЦЮЮТЬ

праця [прац’а]

президентський [президен’с’кий]

приєднання — [прие йеднан’:а]

ПРИЇЖДЖАВ

принісши – [приен’íш:иe]

приязнь — [прийаз’н’]

промінь — [прóм’ін’]

просьба – [прóз’ба] — глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий внаслідок уподібнення;

п’ятниця — [пйатниц’а],

п’ять — [пйáт’]

РАДІСТЬ

рай —  [рай]

різьбяр — [р’із’б’ар]

робиться — [рóбиц’:а]

робишся – [рóбиес’:а]

розважся – [розвáз’с’а]

розвивається — [розвивáйец’:а] — 12 букв, 11 звуків

розділений — [розд’ ілеиний]

розжувати — [рож:увáти] — всередині слова та на межі двох слів у буквосполученнях: -зж- вимовляється як [ж:]

розклад — [рóсклад] — у префіксах, які закінчуються на -з, за швидкої вимови кінцевий [з] перед глухим приголосним може частково оглушуватися;

розпад — [рóспад] — у префіксах, які закінчуються на -з, за швидкої вимови кінцевий [з] перед глухим приголосним може частково оглушуватися;

розсада — [рос:ада]

розумний — [роузýмний] — тут [о] вимовляється з наближенням до [у] перед складами з наголошеним [у].

розчин — [рожчин]

розширити — [рош:ирити]

розщеплювати — [росшчепл’увати]

ромашці – [ромáс’ц’і]

Румунія — [румун’ійа] — 7 букв, 8 звуків

рум’янець — [румйáнеиц’]

рюкзак — [p’угзáк] — глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко

ряд — [р’ад]

рясно — [р’áсно]

сваришся — [свáриес‘ :а]

свідчити — [св’іччити]

СВІЖІСТЬ

свій — [св’ій]

світ [с’в’іт]

світить — [св’ітит’] — 7 букв, 6 звуків

свято — [с’в’áто] — відбувається уподібнення приголосних за м’якістю

Святослав — [с’в’атослав]  — відбувається уподібнення приголосних за м’якістю

село — [сеилó]

сердиться — [сердиец’:а] — у вимові близькі звуки вимовляються як один подовжений звук;

сиджу —  [сиед͡жý] — 5 букв, 4 звуки

синє — [син’е] — 4 букви, 4 звуки

синиця — [сиeни́ц’а]

СІЛЬ

сіллю — [с’іл’:у]

сім — [с’ім]

сміється — [с’м’ійец’:а]

смієшся — [смійес‘ :а]

сміх [с’м’іх]

СМІЮТЬСЯ 

сніг [с’н’іг]

собі — [соуб’і]

солов’ї — [соловйі]

сонячний — [сон’ашний]

сопілці — [соп’іл’ц’і] — відбувається уподібнення приголосних за м’якістю

стаття — [стат’:а]

стежка – [стéжка]

стій — [с’т’іĭ] — буква й у  позиції перед приголосним, у кінці слова чи складу позначає нескладовий звук [ ĭ ].

стіл [ст’іл]

стілець — [с’т’ілéц’]

стояти— [стоjати] — буква й  у  позиції  перед  голосним  позначає  складовий  звук [ j ].

студентство – [студéнство]

суддя — [суд’:а]

Сузір’я — [суз’ірйа],

сусідці [сус’ід’ц’і];

СЬОГОДНІ

сяяти — [с’айати]

Танець — [танеиц‘]

Тінь — [т’ін’]

тінню — [т’ін’:у]

тітці [т’іц’:і]

тітчин [тіч:ин]

тополя —  [топóл’а] — схема [– •|– •‘ | =•] — 6 звуків, 6 букв.  

тривога — [триевóга]  

туристський – [тури́с’кий]

тюльпан — [т’ул’пáн] — схема [= • = |  – •‘  –] — 7 букв, 6 звуків

узбережжя —  [узбеиреж’:а]

у казці [каз’ц’і]

УКРАЇНА

УКРАЇНСЬКИЙ

УКРАЇНЦІ

умиваєшся — [умиевайес’:а]

у поїздці – [у пойíз’ц’і]

у річці – [у р’íц’:і]

у сорочці — [у сороц’:і]

у чашці – [у чáс’ц’і]

Учень — [учен’]

учіться – [уч’íц’:a]

футбол [фудбол] — глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких;

фюзеляж — [ф’узеил’аж]

хилишся — [хилис’:а]

хилиться — [хилиц’:а]

хлопець — [хлопеиц’]

хрещений — [хреишчений]

цвісти — [ц’в’істи] — відбувається уподібнення приголосних за м’якістю

цвях — [ц’в’ах] 

чайний — [чáйний]

червоний — [чеирвóний]

Черкаси — [чеиркáси]

читайте — [чиетáйте]

читаю — [чиетáйу]

чіткіший — [ч’ітк’іший]

ШЕЛЕСТИТЬ

шістдесят – [ш’іздеис’áт]

шістнадцять — [ш’існац’:ат’] — 11 букв, 8 звуків

шістсот – [ш’іс:óт] — 7 букв, 5 звуків

шість — [ш’іс’т’]

школяр — [школ’ а р]

ШКОЛЯРАМИ

щасливий — [шчасливий]

щастя – [шчáс’т’а] — 5 букв, 6 звуків

щиро — [шчиро] — 4 букви, 5 звуків

щільно [шч’іл’но]

щока — [шчока]

ЩОТИЖНЯ

щука — [шчука] — 4 букви, 5 звуків

ювілей — [йув’ілей]

Юлія — [йул’ійа]

юнак — [йунак] — 4 букви, 5 звуків

юність — [йун’іс’т’] — 6 букв, 6 звуків

юністю — [йун’іс’т’у]

юнь — [йун’]

юрист [йурист]

яблуко — [йáблуоко] — 6 букв, 7 звуків;  тут [у] вимовляється з наближенням до [о] перед складами з [о]; схема [= • | – – •| – •]

яблуня — [йáблун’а]

явір —  [й á в’ і р] 5 звуків, 4 букви  [=•’| – • –]   

ягня — [йагн’а]

ялинка — [йалинка] — 6 букв, 7 звуків

яр — [йар]

ясен —  [йáсен] — звукова схема  [=•‘ | – • –]  — 5 звуків, 4 букви.

ящик — [йашчиек]          

ditky.info

Фонетична транскрипція

На письмі нерідко виникає потреба відтворити мовні звуки з усіма їх відтінками. Для цього використовують фонетичне письмо, чи фонетичну транскрипцію (від лат. transcriptio– переписування).

При запису слів фонетичною транскрипцією необхідно враховувати вищезазначену класифікацію звуків та співвідношення між буквами і звуками. Крім того, використовуються додаткові знаки:

а) ′—м’якість

б) ’ —пом’якшення

в) : —подовження та подвоєння

г) ~ —один звук

Фонетичний розбір слова

Схема розбору

1. Записати слово фонетичною транскрипцією.

2. Поділити його на склади /відкриті, закриті/, визначити кількість складів.

3. Поставити наголос.

4. Охарактеризувати голосні /наголошені, ненаголошені/.

5. Схарактеризувати приголосні:

а) за участю шуму і голосу /шумні, сонорні/;

б) за дзвінкістю і глухістю;

в) за твердістю і м’якістю.

6. Визначити кількість букв і звуків.

Зразок фонетичного розбору

радість [рад′іс′т′] – слово складається з двох складів ра – відкритий, наголошений, дість – закритий, ненаголошений.

р [р] – сонорний твердий приголосний звук

а [а] – наголошений голосний звук

д [д′] – дзвінкий м’який приголосний звук

і [і] – ненаголошений голосний звук

с [с′] – глухий м’який приголосний звук

т [т′] – глухий м’який приголосний звук

ь [] – нуль звуків

У слові 7 букв і 6 звуків.

Вправа 14. Запишіть слова фонетичною транскрипцією, зробіть фонетичний аналіз.

Обличчя, подвір’я, rудзик, суддя, підживлений, рясний, Настя, від’їзд, малюють, динька, наллю, їздець, підщепа, єдиний, джемпер, духмяний, коріння, щебечуть, маєток, дзенькіт, зціляти, узгір’я, прянощі, кольє.

Вправа 15. Випишіть слова, у яких є невідповідність між звуками і буквами.

Рекорд, льонок, гарячий, пір’ястий, дзеленчати, Мар’яна, Сонька, юннат, піджидати, піджачний, ремінець, відзвук, інстанція, куп’я, дзвенить, курай, Інна, надбання, Марсельєза, нещирий, піввагон, піаніст, Юліан, рафінад, піддашок, Раїса, раненько, нагороджений, ґудзичок.

Вправа 16. Випишіть слова, записані неправильно фонетичною транскрипцією.

Лящ [л′áшч], в’язкий [в’азкий], комірка [комíрка], наділення [надíлен′:а], соєвий [сóйевий], тер’єр [терйéр], щенятко [щен′áтко], туя [тýйа], святковий [св’йаткóвий], свіжий [с′в’íжий], довіряти [дов’ір′áти], кінчик [кíнчик], возз’єднати [воз:йеднáти], туш [тýш′], віджати [в’іджáти], їжджу [йíжджу], дзвіниця [дзв’іниц′а], дзень [дзéн′], підзміна [підзмíна], продюсер [прод′ýсер], протиріччя [протир′íча], віттячко [вíт′ачко], працюють [прац′ýут′].

Чергування голосних

Правила

Приклади

1. [е] – [и],[о] – [а] в коренях дієслів, якщо в наступному складі з’являється наголошений[а].

2. [е] – [і]

3. [і] – [а]

4. [о], [е] – [і] при словотворенні та словозміні ([о], [е] у відкритому складі, [і] в закритому).

Примітка. Не відбувається чергування у словах іншомовного походження та звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле-, -ор-, -ов-, -ер-, -ев-.

5. [о], [е] з нулем звука (випадні і вставні).

6. [е] [о] після шиплячих та й, [е] перед приголосними, які здавна були м’якими,

[о] перед твердими, особливо перед складом з [а], [о], [у], [и].

заберу – забираю, застелити – застилаю, скочити – скакати, допомогти – допомагати

плести – заплітати

сідати – садити

нога – ніжка, осені – осінь, мого – мій, нести – ніс

диктор, директор, холод, город, берег, шелест, повний, певний, дерть, горб

але: болото – боліт, дорога – доріг

садок – садка, палець – пальця, беру – брати, ромашка – ро-машок, вишня – вишень

четверо – чотири, пшениця – пшоно, вечеря – вечора, женити — жонатий

але: честь, щетина, щедрий, джерело, ліжечко, чоловік, шов-ковиця, гайок, жовтий, бджола

Вправа 17. Змініть подані слова так, щоб у них відбувалося чергування голосних.

Пшениця, пісень, витерти, носити, лізти, ламати, забирати, клонитися, літати, випікати, овес, кисіль, робота, шестеро, могти, застелити, поріг, сіль, щебіт, ріг, мій, береза, голова, пасмо, будень, вершок, вікно, хлопець, посол, вітерець, сестри, швець, ляльки, свисток, папір, шепіт, березовий, кореня, захід, земля, горобець, гайок, камінь, лінієчка, сукня, боєць.

studfile.net

ЗВУКОВИЙ розбір слова. » Допомога учням

Інші правила дивись тут…

Слово по звуках записується в квадратних дужках [].

Буква       Звуки

А а            [а]

Б б            [б]

В в            [в]

Г г             [г]

Ґ ґ             [ґ]

Д д            [д]

Е е            [е]

Є є            [е]    або   [й] [е]

Ж ж           [ж]

З з            [з]     або  [з’]

И и            [и]

І і             [і]

Ї ї             [й][і]

Й й            [й]

К к            [к]

Л л            [л]     або   [л’]

М м            [м]

Н н            [н]    або    [н’]

О о            [о]

П п            [п]

Р р            [р]    або     [р’]

С с            [с]    або     [с’]

Т т            [т]    або     [т’]

У у            [у]

Ф ф           [ф]

Х х            [х]

Ц ц            [ц]

Ч ч            [ч]

Ш ш           [ш]

Щ щ           [ш][ч]

Ь ь            

Ю ю           [у]     або     [й] [у]

Я я            [а]     або     [й] [а]

               [дж] 

               [дз]     або     [дз’]

 

Буква я, ю, є на початку слова (яблуко [й а б л у к о] , Юра [й у р а], єнот [й е н о т]), після голосного звуку (рояль [р о й а л’], приют [п р и й у т’], боєць [б о й е ц’]) та апострофа (м’ята [м й а т а], в’юн [в й у н], п’єса [п й е с а]) позначає два звуки [й][а], [й][у], [й][е]. 

 

При певному розміщенні у слові тверді приголосні, що не мають для себе парного м’якого приголосного звуку, можуть ставати пом’якшеними. Такими бувають 13 твердих приголосних звуків, що не мають для себе парного м’якого: [б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ч], [ш], [дж], [ґ], [к], [х], [г]. Для позначення пом’якшення після твердого приголосного звуку ставлять знак пом’якшення ´ (верхня похилена риска)

 

Якщо буква я, ю , є знаходиться  після приголосного звуку, тоді попередній приголосний звук буде м’яким приголосним (шлях [ш л’ а х], нюх [н’ у х], синє [с и н’ е]або пом’якшеним твердим приголосним (мята [м´ а т а], ´ у в е т]), а букві я,ю,є відповідає звук [а], [у], [е]. 

 

Якщо після приголосного звуку ідуть букви І, Ь, тоді попередній приголосний звук буде м’яким приголосним (дім [д’ і м]) або пом’якшеним твердим приголосним: папір [п а п´ і р].

 

Буква Ї завжди позначає два звуки [й][і]: їда [й і д а], солов’ї [с о л о в й і].

 

Якщо приголосний звук стоїть в кінці слова або після нього ідуть букви А, Е, И, О, У, апостроф чи інші приголосні, тоді він завжди твердий: рука [р у к а]. 

 

Буква щ завжди позначає два звуки [ш][ч] : дощ [д о ш ч], щука [ш ч у к а].

 

Коли буквосполучення дж, дз позначає один звук [дж], [дз], вимовляйте ці звуки злито, не ділячи їх на два: джміль [дж м ’ і л’], дзвін [дз в ’ і н’]. 

 

Буква «знак м’якшення» і апостроф не є звуками, вони лише позначають відповідно м’якість чи твердість попередніх приголосних.

Буква «знак м’якшення» (ь) разом із попередньою буквою позначає на письмі м’який приголосний звук : [д е н’].

  

Буква й завжди позначає м’який приголосний звук [й].

 

В українській мові м’якість звука [ц’] в кінці слів позначається знаком м’якшення (ь): молодець, прапорець, олівець, оселедець.

 

Зразок звукового аналізу слова

1. Вимовте слово вголос.

2. Назвіть послідовно всі звуки. Побудуйте звукову модель слова.

3. Поділіть слово на склади, позначте їх.

4. Позначте наголошений склад (звук).

5. Запишіть слово.

6. Вимовте послідовно голосні звуки.

7. Вимовте приголосні звуки.

 

Звуковий аналіз слова добуваю:

1. добуваю.

2. Звуків 8 [д], [о], [б], [у], [в], [а], [й], [у]

    [д о б у в а й у],  [– • | – • | – •’ |= •]

3. До-бу-ва-ю

4. Добува́ю

5 Добуваю.

6. [о], [у], [а], [у]

7. [д], [б], [в], [й]

 

Вимовляємо:

Пишемо:

з’являє[ц’:а]

з’являється

розвиває[ц’:а]

розвивається

поповнює[ц’:а]

поповнюється

збагачує[ц’:а]

збагачується

ші[сн]адцять

шістнадцять

ші[с:]от

шістсот

Інші правила дивись тут…    

8next.com

Отправить ответ

avatar
  Подписаться  
Уведомление о