Кислотні оксиди – Оксиди неметалічних елементів. Кислотний характер оксидів і гідратів оксидів. Кислотні дощі — НЕМЕТАЛІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЇХНІ СПОЛУКИ — УСІ УРОКИ ХІМІЇ — 10 клас — конспекти уроків — Усі уроки з хімії — План уроку — Конспект уроку — Плани уроків — розробки уроків з хімії

Кислотні оксиди — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кисло́тні окси́ди — група неорганічних оксидів, які проявляють кислотні властивості. До цієї групи відносять такі оксиди, які взаємодіють з осно́вними та амфотерними оксидами, а також з їх гідроксидами з утворенням солей. Наприклад:

P2O5+3CaO→Ca3(PO4)2{\displaystyle \mathrm {P_{2}O_{5}+3CaO\rightarrow Ca_{3}(PO_{4})_{2}} }
SO3+ZnO→ZnSO4{\displaystyle \mathrm {SO_{3}+ZnO\rightarrow ZnSO_{4}} }
CO2+2NaOH→Na2CO3+h3O{\displaystyle \mathrm {CO_{2}+2NaOH\rightarrow Na_{2}CO_{3}+H_{2}O} }
Оксид хрому(VI)

Кислотні оксиди інколи називають ангідридами (зневодненими кислотами), вказуючи цим, що їх можна одержати з кислот, віднімаючи від них елементи води. Кислотні оксиди утворюються неметалами та деякими металами, які проявляють змінну валентність. Валентність металів у кислотних оксидах буває, від +4 до +7. Наприклад CrO3 — хроматний ангідрид (ступінь оксинення хрому +6), Mn

2O7 — ангідрид марганцю (ступінь окиснення марганцю +7) і т. д.

Деякі кислотні оксиди взаємодіють з водою, утворюючи відповідні гідроксиди, тобто кислоти. Однак більшість з них безпосередньо з водою не взаємодіють, і тому їхні кислоти, що їм відповідають, одержують посереднім шляхом.

  • Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.

Хімічні властивості оксидів: взаємодія з водою, кислотами

Хімічні властивості оксидів: взаємодія з водою, кислотами 

Хімічні властивості. За хімічними властивостями оксиди поділяють на солетворні та несолетворні, або байдужі. Несолетворних оксидів дуже мало, це — CO, SiO, NO, N20. Вони не утворюють солей.

Оксиди за складом класифікують на оксиди металів і оксиди неметалів. Дізнаємося, як вони ставляться до води.

Дослід 1. У порцелянову чашку поміщаємо грудочки свіжопрожареного кальцій оксиду СаО (негашене вапно) і доливаємо до нього води (мал. 3). Спостерігається таке сильне розігрівання, що частина води перетворюється на пару, а грудочки розсипаються, перетворюючись на сухий пухкий порошок — гашене вапно, або кальцій гідроксид Са(ОН)

2. Виділення теплоти засвідчує, що відбулася реакція. Запиши рівняння цієї реакції:
СаО + Н20 = Са(ОН)2


Мал. 3. Гашення вапна

• Пригадай, як називаються реакції, що відбуваються з виділенням теплоти.
Так само, як кальцій оксид, сполучаються з водою й оксиди інших активних металів, наприклад оксиди Натрію, Літію, Барію:
Na20 + Н20 = 2NaOH  
          Натрій гідроксид
Li20 + Н20 = 2LiOH 
          Літій гідроксид
ВаО + Н20 = Ва(ОН)2
          Барій гідроксид

Приклади оксидів металів, що взаємодіють з водою:
натрій оксид Na

20 
літій оксид Li2
барій оксид ВаО 
кальцій оксид СаО



Гідроксиди металів називають основами. Основи, як і оксиди, утворюють клас неорганічних сполук.

Не всі оксиди металів безпосередньо реагують з водою. Більшість із них, наприклад CuO, Fe2O3, Аl2O3, з водою не взаємодіє. То, може, відповідні цим оксидам гідроксиди (основи) не існують? Існують, але їх добувають непрямим шляхом, як саме — дізнаєшся далі. А поки що зверни увагу на формули гідроксидів металів, що відповідають оксидам:

Оксиди металів, що не взаємодіють з водою
CuO — купрум(ІІ) оксид 
Fe2O3 — ферум(ІІІ) оксид 
Аl2O3 — алюміній оксид 

Нерозчинні основи — гідроксиди металів
Сu(ОН)2  — купрум(ІІ) гідроксид 
Fe(OH)3   — ферум(ІІІ) гідроксид 
Аl(ОН)3

    — алюміній гідроксид 
Zn(OH)2   — цинк гідроксид

Приклади оксидів металів, що не взаємодіють з водою:
плюмбум(ІІ) оксид РЬО 
хром(ІІ) оксид СrO 
манган(ІІ) оксид МnО 
ферум(ІІ) оксид FeO


Оксиди, яким відповідають основи (незалежно від того, реагують оксиди з водою чи ні) називаються основними.

Усі основні оксиди за стандартних умов — тверді речовини.

Дослід 2. У порцелянову чашку поміщаємо фосфор(V) оксид і додаємо води. Реакція також екзотермічна. Суміш розігрівається так, що вода закипає. Утворюється нова речовина — фосфатна, або ор-тофосфатна, кислота. Якщо вода холодна, то утворюється метафосфатна кислота:
Р205 + Н20 = 2НР03
               холодна Метафосфатна кислота
Р205 + ЗН20 = 2Н3Р04

               гаряча Ортофосфатна кислота

Під час взаємодії з водою багатьох оксидів неметалів, наприклад карбон(IV) оксиду С02 або сульфур(VI) оксиду SO3, також утворюються кислоти. Кислоти — це також певний клас неорганічних сполук:
CO2 + H2O = H2CO3
                           Карбонатна кислота
SO3 + Н2O = H2SO4
                           Сульфатна кислота
• До якого типу належать розглянуті реакції взаємодії оксидів металів і неметалів з водою?

Приклади оксидів неметалів, що взаємодіють з водою:
сульфур(ІV) оксид SO2

сульфур(VІ) оксид SO3 
карбон(ІV) оксид СO2 
фосфор(V) оксид Р205


Під час взаємодії з водою багатьох оксидів неметалів утворюються кислоти.

Виникає запитання, чи всі оксиди неметалів розчиняються у воді, утворюючи кислоти? Ні, не всі. Наприклад, силіцій(IV) оксид Si02 (річковий пісок) у воді не розчиняється й кислоти у такий спосіб не утворює. Але це не означає, що силікатна кислота H2Si03 не існує. Вона так само, як і інші нерозчинні кислоти, що відповідають нерозчинним оксидам неметалів, може бути добута непрямим шляхом.

Оксиди, яким відповідають кислоти (незалежно від того, реагують оксиди з водою чи ні), називаються кислотними.
Про інші хімічні властивості оксидів ти дізнаєшся пізніше.

ВИСНОВКИ
Оксиди активних металів взаємодіють з водою, утворюючи розчинні гідроксиди металів, або основи.
Оксиди металів, яким відповідають основи, називаються основними оксидами.
Оксиди неметалів взаємодіють з водою, утворюючи розчинні кислоти.
Оксиди неметалів, яким відповідають кислоти, називаються кислотними оксидами.

Кислотним і основним оксидам, що не розчиняються у воді, відповідають нерозчинні кислоти й нерозчинні основи. Кислотні й основні оксиди — солетворні.
Завдання для самоконтролю
1. Розстав коефіцієнти у таких схемах хімічних реакцій:
Na
2O + Н2O → NaOH 
Сl
2O7 + Н2O → НСlО4 
N
2O5 + H2O → HN03
2. Які з наведених речовин можуть реагувати з водою: барій оксид, натрій оксид, сульфур(І\/) оксид, купрум(ІІ) оксид, силіцій(І\/) оксид, сульфур(\/І) оксид? Напиши рівняння реакцій.
3. Напиши рівняння реакцій, що відповідають таким перетворенням: а) Са → СаО → Са(ОН)
2; б) С → С02 → Н2С03.
4. Обчисди масові частки елементів у натрій оксиді.


Додаткові завдання
5. Яку масу свинцевої руди треба взяти для добування свинцю масою 10 т? Припускаємо, що домішок немає і руда являє собою чистий свинцевий блиск PbS.
6*. Визнач кількість речовини карбон(І\/) оксиду, необхідного для повної взаємодії з водою масою 1,8 г.
7*. Унаслідок спалювання металу масою 3 г утворився його оксид масою 4,2 г, в якому валентність атома металу 2. Який це метал?
8*. Виведи формулу одного з оксидів Мангану, якщо відомо, що співвідношення маси Мангану в ньому до маси Оксигену становить 1:1.

«Шпаргалка» — оксиди | Блог вчителя хімії

ОКСИДИ

Оксиди – це складні речовини, які складаються з двох елементів один з яких Оксиген.

1. Класифікація

НесолетвірніОсновніАмфотерніКислотні
CO, N2O, NO, h3OCaO, Na2O, CuO, Ag
2
O
ZnO, Al2O3, Cr2O3CO2, P2O5, SO3, N2O5

2. Номенклатура

Назва оксидів утворюється за схемою:

назва хімічного елементу в називному відмінку + (валентність) + слово оксид.

Якщо валентність постійна то її можна не вказувати.

Наприклад: CuO – купрум (ІІ) оксид, CO2 – карбон (ІV) оксид, H2O – гідроген оксид.

3. Способи добування оксидів

  • Сполучення простих речовин з киснем (при нагріванні):

C + O2 → CO2

2Cu + O2 → 2CuO

  • При взаємодії складних речовин з киснем (утворюється оксид кожного елемента):

2H2S + 3O2 → 2SO2 + 2H2O

CH4 + 2O2 → CO2 +2H2O

  • Термічним розкладанням основ, оксигеновмісних кислот, солей

CaCO3 → CaO + CO2

H2SiO3 → SiO2 + H2O

Cu(OH)2 → CuO + H2O

4. Хімічні властивості оксидів

Хімічні властивості основних оксидівХімічні властивості кислотних оксидів
1. Взаємодія з водою
основний оксид + вода → основа
K2O + H2O → KOH
кислотний оксид + вода → кислота
SO3 + H2O → H2SO4
2. Взаємодія з кислотами2. Взаємодія з основами
основний оксид + кислота → сіль + вода
MgO + 2HCl → MgCl2 + H2O
кислотний оксид + основа → сіль + вода
CO2 + LiOH → Li2CO3 + H2O
3. Взаємодія кислотних оксидів з основними оксидами
основний оксид + кислотний оксид → сіль
BaO + SO3 → BaSO4

Навігація записів

Оксиди | ШКОЛА ХІМІЇ

Оксиди – це складні речовини, які складаються з атомів двох елементів, один з яких є Оксиген з ступенем окиснення -2.

Назви оксидів утворюються додаванням до назви елемента слова оксид. Нариклад ZnO – цинк оксид, B2O3 – бор оксид. Якщо елемент утворює декілька оксидів, то після назви елемента вказують валентність: SO3 – сульфур (VI) оксид, Fe2O3 – ферум (III) оксид.

Добування.

1. Безпосередня взаємодія простих речовин з киснем:

2Mg + O2 → 2MgO;
S + O2 → SO2.

2. Окиснення складних речовин:

2CuS + 3O2 → 2CuO + 2SO2;
CH4 + 2O2 → CO2 + 2H2O.

3. Відновлення інших оксидів:

CO2 + C → 2CO;
Fe2O3 + 2Al → Al2O3 + 2Fe.

4. Термічний розклад складних речовин (кислот, основ, солей тощо.):

2H3BO3 → B2O3 + H2O;
2Cu(NO3)2 → 2CuO + 4NO2 + O2;
Zn(OH)2 → ZnO + H2O.

5. Дегідратація кислот:

2HNO3 + P2O5 → N2O5 + 2HPO3.

За своїми хімічними властивостями оксиди поділяються на солетвірні і несолетвірні. Оксиди, які при взаємодії з кислотами, основами або між собою утворюють солі називаються солетвірні. Оксиди, які солей не утворюють, називаються несолетвірні. Солетвірні оксиди поділяють на кислотні, основні та амфотерні.

Основні оксиди. Основним оксидам відповідають гідроксиди – основи. Більшість основних оксидів тверді кристалічні речовини іонного характеру, у вузлах кристалічної гратки розміщені іони металів, які зв’язані з іонами оксигену O2-. Основні оксиди утворюють метали з низькими ступенями окиснення +1, +2 (MgO, Li2O, CaO, FeO, CuO, MnO та ін.). З водою реагують тільки оксиди найактивніших металів з утворенням лугів:

Na2O + H2O → 2NaOH;
BaO + H2O → Ba(OH)2;
Tl2O + H2O → 2TlOH.

Основні оксиди взаємодіють з кислотами і кислотними оксидами:

CaO + CO2 → CaO;
MgO + H2SO4 → MgSO4 + H2O.

Кислотні оксиди. Кислотним оксидам відповідають кислоти. Їз утворюють неметали (CO2, SO3, N2O5) або перехідні метали з високими ступенями окиснення (CrO3, Mn2O7). Більшість із них при взаємодії з водою утворюють кислоти:

SO3 + H2O → H2SO4;
Mn2O7 + H2O → 2HMnO4.

Кислотні оксиди при взаємодії з основами або з основними оксидами утворюють солі:

SO2 + 2NaOH → Na2SO3 + H2O;
CrO3 + 2KOH → K2CrO4 + H2O;
Li2O + CO2 → Li2CO3.

Амфотерні оксиди. Залежно від умов амфотерні оксиди можуть проявляти властивості і основних,  і кислотних оксидів. Їм відповідають амфотерні гідроксиди. Метали, які утворюють амфотерні оксиди, як правило, мають ступінь окиснення +3, +4, інколи +2 (ZnO, Al2O3, MnO2). Амфотерні оксиди взаємодіючи з основними оксидами та лугами ведуть себе як кислотні:

BaO + ZnO → BaZno2;
2NaOH + Al2O3 → 2NaAlO2 + H2O.

Ці реакції відбуваються в розплавах. В розчинах утворюються гідроксокомплекси:

ZnO + 2NaOH + H2O → Na2[Zn(OH)4].

При взаємодії амфотерних оксидів кислотами вони проявляють основну функцію:

ZnO + H2SO4 → ZnSO4 + H2O.

Кислотні оксиди — Gpedia, Your Encyclopedia

Кисло́тні окси́ди — група неорганічних оксидів, які проявляють кислотні властивості. До цієї групи відносять такі оксиди, які взаємодіють з осно́вними та амфотерними оксидами, а також з їх гідроксидами з утворенням солей. Наприклад:

P2O5+3CaO→Ca3(PO4)2{\displaystyle \mathrm {P_{2}O_{5}+3CaO\rightarrow Ca_{3}(PO_{4})_{2}} }
SO3+ZnO→ZnSO4{\displaystyle \mathrm {SO_{3}+ZnO\rightarrow ZnSO_{4}} }
CO2+2NaOH→Na2CO3+h3O{\displaystyle \mathrm {CO_{2}+2NaOH\rightarrow Na_{2}CO_{3}+H_{2}O} }
Оксид хрому(VI)

Кислотні оксиди інколи називають ангідридами (зневодненими кислотами), вказуючи цим, що їх можна одержати з кислот, віднімаючи від них елементи води. Кислотні оксиди утворюються неметалами та деякими металами, які проявляють змінну валентність. Валентність металів у кислотних оксидах буває, від +4 до +7. Наприклад CrO3 — хроматний ангідрид (ступінь оксинення хрому +6), Mn2O7 — ангідрид марганцю (ступінь окиснення марганцю +7) і т. д.

Деякі кислотні оксиди взаємодіють з водою, утворюючи відповідні гідроксиди, тобто кислоти. Однак більшість з них безпосередньо з водою не взаємодіють, і тому їхні кислоти, що їм відповідають, одержують посереднім шляхом.

Джерела

  • Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.

Хімічні властивості оксидів — ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК — ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ — Хімія підготовка до ЗНО та ДПА

ЧАСТИНА І

ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ

ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

Хімічні властивості оксидів

 

Основні

Амфотерні

Кислотні

Взаємодіють із кислотами з утворенням солі та води:

СаО + 2НСl → СаСl2 + Н2O

Взаємодіють із кислотами та основами з утворенням солі й води:

ZnO + 2НСl → ZnCl2 + Н2O;

ZnO + 2NaOH → Na2ZnO2 + Н2O

Взаємодіють із основами з утворенням солі та води:

SO3+ Са(OН)2→ CaSO4+ Н2O

Оксиди лужних та лужноземельних елементів взаємодіють із водою з утворенням лугів:

СаО + Н2O → Са(OН)2.

Інші з водою не взаємодіють:

СиО + Н2O ≠

3 водою не реагують

Взаємодіють із водою з утворенням кислот (за винятком силіцій оксиду):

SO3+ Н2O → H2SO4;

SiO2 + H2O ≠

Взаємодіють із кислотними оксидами з утворенням солі:

СаО + СО2 → СаСO3

Взаємодіють із кислотними та основними оксидами й один з одним:

ZnO + СO2 → ZnCO3;

ZnO + CaO → CaZnO2;

ZnO + Al2O3 → Zn(AlO2)2

Взаємодіють із основними оксидами з утворенням солі:

CaO + SO3→ CaSO4

что такое кислотный оксид чем отличается от кислоты?

Кислотные оксиды (ангидриды) – оксиды, проявляющие кислотные свойства. Образуются типичными неметаллами и некоторыми переходными элементами. Элементы в кислотных оксидах обычно проявляют валентность от IV до VII. Некоторые кислотные оксиды при взаимодействии с водой (гидратации) образуют соответствующие им кислотные гидроксиды (кислородосодержащие кислоты) . Например, при растворении оксида серы (VI) в воде образуется серная кислота: SO3 + h3O = h3SO4 остальное <a rel=»nofollow» href=»http://ru.wikipedia.org/wiki/Кислотный_оксид» target=»_blank» >тут. </a>

неметалл с кислородом, а кислота это водород с неметаллами

Кислотный оксид, например SO3,а отвечающая ему кислота-h3SO4

Вроде бы только степенью окисления, у кислотного гидроксида может быть степень окисления только +5 +6( у неметалла этого гидроксида) Т. е пример: h3SO4- у H +1( умножаем на коэффицент под водородом получается +2) у кислорода -2( умножаем на 4, получаем -8), того получаем, что у серы (S) +6 ( 8-2=6) .Попробуй провести ту же схему с другими кислотными гидроксидами и тоже заметишь, что у всех +5+6

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *