Застарілі слова й неологізми
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Застарілі слова й неологізми
Посилання на Youtube
Мова невпинно розвивається. Одні слова з’являються в ній, інші забуваються. Отже, в мові є застарілі слова і нові.
Серед застарілих слів розрізняємо історизми й архаїзми.
Слова, що стосується давніх, історичних реалій, яких тепер уже нема, — це історизми: боярин, війт, бунчужний, мушкет, пернач, намітка, очіпок, коновка, таляр, шеляг, верства. Вони не перекладаються на сучасну мову, їхнє значення тепер, як правило, доводиться пояснювати.
Слова, якими колись називали предмети і явища, що й так само побутують у нашому житті, але називаються вже по-іншому, — це
Слова, які щойно з’являються, називають неологізмами, тобто новими: маркет, маркетинг, менеджмент, глобалізація, прем’єр-міністр, опції, мобільний телефон, флешка, відсоток, слу́хавка, світлина, летовище. На жаль, неологізмами в нашій мові часто виявляються чужомовні слова, які починають витіснювати питомі українські: крамниця — маркет, торгівля — маркетинг, управління — менеджмент тощо. Тим часом в нашій мові є достатньо засобів, щоб з них творити власні слова для називання тих чи інших новітніх предметів та явищ, як це ж бо роблять інші народи.
Короткий словник неологізмів
- Акаунт (англ. account – рахунок) – 1. Обліковий запис у комп’ютерній системі. 2. Сукупність наданої інформації про користувача, засобів та прав користувача відносно багатокористувацької системи.
- Аутсорсинг (англ. outsourcing – використання зовнішнього ресурсу) – передача організацією чи підприємством певних бізнес-функцій або виробничих процесів на обслуговування іншій компанії, яка спеціалізується у відповідній галузі.
- Байопік (від англ. biographical picture – біографічна стрічка) – кінематографічний жанр, що розповідає про долю відомої особистості; фільм-біографія.
- Біосоціологія (від давньогр. βίος – життя) – міждисциплінарна наука, яка пояснює розвиток і проблеми людського суспільства з точки зору принципів біології, зокрема теорії еволюції.
- Біткойн (від англ. bit – шматочок та coin – монета) – децентралізована електронна (віртуальна) валюта.
- Блог (англ. blog, від web log – щоденник) – веб-сайт, головний зміст якого — короткі записи, зображення чи мультимедіа, тимчасової значущості, що регулярно додаються чи поновлюються.
- Вербалізм (від лат. verbalis – словесний) – марнослів’я; намагання приховати за великою кількістю наукових термінів відсутність глибоких знань і серйозної думки.
- Воркаут (англ. workout – тренування) – гімнастичні тренування на свіжому повітрі.
- Гендерний (від англ. gender – стать) – той, що стосується соціальної статі, фактору статевих відмінностей в соціальному контексті.
- Генофонд (ген і фонд) – сукупність усіх генів однієї популяції організмів.
- Діджей (від англ. – DJ, скорочення від Disc Jockey) – людина, що здійснює публічне відтворення записаних на звукові носії музичних творів зі зміною або без зміни матеріалу технічними засобами.
- Дредлоки (англ. dreadlocks – жахливі пасма) – зачіска у вигляді довгих заплетених пасм волосся, які, відростаючи, зберігають свою форму; дреди.
- Експат (від лат. ex – поза і patria – батьківщина) – працівник, який отримав тимчасове призначення на роботу за кордоном.
- Еспресо (іт.) – кавовий напій, приготовлений шляхом пропускання гарячої водяної пари під тиском через контейнер із жареною і меленою кавою.
- Іміджмейкер (англ. imigemaker від image – зображення і maker – творець) – спеціаліст із формування образу з метою покращення репутації, впливовості чи популярності.
- Інвойс (англ. invoice) – документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їх кількість та кошти які покупець має сплатити за ті послуги.
- Інсайдер (англ. insider від англ. inside – всередині) – представник обмеженої групи людей, які мають доступ до конфіденційної інформації, недоступної широкій публіці.
- Кастинг (англ. casting – розподіл, зміна) – відбір претендентів на виконання відповідного творчого задуму.
- Когнітивність (від лат. cognitio – пізнання, вивчення) – здатність до розумового сприйняття і переробки зовнішньої інформації; пізнання.
- Копірайтер (англ. copywriter – від. copy — примірник і writer – письменник) – фахівець з написання рекламних та презентаційних текстів.
- Лаунж (від англ. lounge – вітальня) – легка фонова музика, призначена для створення невимушеної атмосфери.
- Мейнстрім (англ. mainstream – основний потік) – переважаючий на даний момент напрямок в певній сфері діяльності.
- Меседж (англ. message – повідомлення) – 1. Повідомлення, звернення. 2. розм. Інформація «між рядків».
- Ноутбук (англ. notebook – записник) – портативний персональний комп’ютер.
- Папараці – фотограф, що агресивно і наполегливо переслідує знаменитостей з метою зйомок особистого життя без належного на те дозволу.
- Пілатес – система фізичних вправ для зміцнення м’язів тіла і покращення загального фізичного стану організму.
- Подкаст (англ. podcast від iPod і broadcast – мовити на аудиторію) — цифровий медіа-файл (аудіо чи відео), призначений для онлайн-відтворення на програвачах чи персональних комп’ютерах.
- Пранк (від англ. prank – розіграш, жарт) – телефонний розіграш з метою викликати неадекватну реакцію.
- Респондент (лат. respondere – відповідати) – учасник соціологічного опитування, який відповідає на питання анкети, тобто виступає в якості джерела первинної інформації про явища і процеси, які досліджуються.
- Сервер (англ. server – той, хто обслуговує) – 1. Програмний компонент обчислювальної системи, який виконує обслуговуючі функції по запиту клієнта. 2. Спеціалізоване обладнання, призначене для виконання сервісного програмного забезпечення.
- Стартап (від англ. start-up – запуск) – компанія з невеликою історією розвитку, яка знаходиться в фазі становлення і вивчення перспектив ринку.
- Тирамісу (італ. tiramisu – дослівно «підніми мене») – італійський багатошаровий десерт, до складу якого входять сир маскарпоне, кава (зазвичай еспресо), курячі яйця, цукор і печиво савоярді.
- Толерантний (лат.) – поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо.
- Топ (англ. top – верх) – 1. Верхня частина жіночого одягу без рукавів. 2. Верхня частина списку, рейтингу і т. п.
- Тренд (англ. trend – тенденція) – основна тенденція зміни.
- Фан (англ. fan – прихильник) – шанувальник чого-небудь чи кого-небудь.
- Фейк (англ. fake – підробка) – інформаційна містифікація чи відверта дезінформація з метою введення в оману; шахрайство.
- Фірма (іт., букв. – підпис, від лат., міцний, надійний) – 1. Торговельне або промислове підприємство, що користується правом юридичної особи; компанія, діло, бізнес. 2. Об’єднання однорідних або суміжних підприємств.
- Фішинг (від англ. fishing – рибальство) – інтернет-шахрайство з метою виманювання у користувачів мережі персональних даних (паролів, логінів, номерів кредитних карт і т. п.).
- Фрилансер (англ. freelancer) – 1. У середні віки – воїн-найманець; вільний стрілець. 2. Працівник, що виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем; позаштатний працівник, незалежний підрядник.
- Хакер (від англ. to hack – рубати) – 1. Кваліфікований фахівець в галузі комп’ютерних систем, який захоплюється їх детальним дослідженням. 2. Зловмисник, який добуває конфіденційну інформацію в обхід систем захисту комп’ютерних мереж.
- Шопінг (англ. shopping) – форма проведення часу у вигляді тривалих і регулярних відвідин магазинів і покупки товарів.
- Штрихкод (нім. strich – риска, лінія, фр. code ) – спосіб запису даних у вигляді білих та чорних смуг різної товщини або квадратів різного розміру, призначений для ідентифікації товару і зчитування інформації про нього.
- Яппі (англ. – молодий міський професіонал) – молоді заможні люди, які ведуть активний спосіб життя, побудований на захопленні своєю професійною кар’єрою і досягненні матеріального успіху.
← попередній урок
Зміст
наступний урок →
Блог учителя української мови і літератури Козлової Тетяни Миколаївни: Сучасні неологізми
Сучасні неологізми ОНОВЛЮЙМО ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛМи живемо в шаленому темпі. Швидко змінюється все: цілі, погляди, оцінки, герої, пріоритети. Змінюємося ми — змінюється мова. З’являються нові слова, а слова звичні вживаються в іншому, часом несподіваному значенні. Пропонуємо ознайомитись зі словничком неологізмів, які з’явились у мові недавно. Деякі з цих слів учитель може використати на уроках як дидак-тичний матеріал.
І взагалі, у мене великий сл овниковий… цей… як його…
Анекдот із Інтернету. “Нове життя нового прагне слова”, — сказав М.Рильський. Американський учений М.Сводеш із колегами підрахували, що за тисячу років мова змінює ядро своєї лексики в середньому на 19%, тоді як 81% її словника, що є найуживанішим, зберігається, забезпечуючи їй природне функціонування саме як мови. Це не буде інша мова – це буде та сама мова, але пристосована до нових історичних обставин. Неологі́зм (від rp. neos — новий, молодий і logos — слово) — слово, яке ще не встигло ввійти до загального слововжитку і не включене до словників. Енциклопедія «Українська мова» визначає неологізм як «слово, а також його окреме значення, які з’явилися в мові на певному етапі її розвитку (загальномовні неологізми) або були вжиті тільки в певному акті мовлення, тексті чи мові окремого автора (стилістичні або індивідуально-авторські)».Зелені чоловічки (вони ж «ввічливі люди») — спецназ ГРУ РФ — озброєні бійці без розпізнавальних знаків і, як правило, в масках, що видавали себе за самооборону Криму.
Зеленкарі – найманці, що обливають зеленкою опозиційних політиків та публічних осіб.
Колоради – назву комахи родини жуків-листоїдів колорадського картопляного жука використовують для найменування проросійських озброєних сепаратистів, які прикрашають себе схожими поєднанням кольорів на забарвлення комахи георгіївськими стрічками. Кібернеологізми – нові лексичні одиниці, які номінують предмети, процеси та явища, пов’язані з використанням комп’ютерної техніки або мережі Інтернет Аутернет (від англ. outer — зовнішній + net — мережа) — альтернатива Інтернету, його гігантський за рівнем охоплення аналог, який нью-йоркська некомерційна компанія MDIF (Media Development Investment Fund) планує запустити до літа 2015 року. Технічна основа – розміщення на навколоземній орбіті мініатюрних недорогих супутників CubeSat. Outernet буде вільний від цензури, забезпечуватиме повну конфіденційність та безоплатний доступ до інформації. Головна мета проекту – подолання інформаційної нерівності. Бан — (від англ. ban від лат. ban – забороняти) — обмеження прав користувача Інтернету як спосіб його покарання за неправомірні дії. Звідси жарг. забанити. Банер (від англ. banner — прапор, транспарант) — графічне зображення рекламного характеру. У зовнішній рекламі – тканинне полотно прямокутної форми інформаційного або рекламного змісту. В мережі Інтернет — статичне або анімоване графічне зображення (у форматі GIF ефект руху досягається чергуванням декількох зображень), що є гіперпосиланням для переходу на інший сайт. Flash-банери надають можливість використання звукових ефектів, що підвищує ефективність баннера. Блог (від англ. web log — щоденник подій) — новітній вид медіа, онлайн-щоденник (електронний журнал). На блогах розміщують контент (зміст) у вигляді текстових заміток (постів), фотоматеріали та ін. тимчасової значущості, що регулярно додаються чи поновлюються. Сукупність блогів у Інтернеті створює блогосферу. Особа, яка веде блог, — блогер. Бот (англ. bot, скорочення від robot) — спеціальна програма, функція якої – імітація дій людини. Великої популярності програми-роботи набули в Інтернеті. Запрограмовані на певні інтернет-запити, боти видають інформацію (прогноз погоди, курс валюти, програма телебачення і т.ін.) Призначення www-ботів — залучати людей на сайти, соціальні мережі, піднімаючи таким чином їхні рейтинги. Алгоритми боти виконують за допомогою тих же інтерфейсів, що й звичайний користувач. Браузер (від англ. browser – переглядач) – комп’ютерна програма, призначена для перегляду й опрацювання веб-сторінок, а також переходу від однієї сторінки до іншої. Веб (від англ. World Wide Web, скорочено: WWW; також:всемережжя, веб або тене́та) — поширений синонім для передання поняття «Інтернет» (веб-сторінка, веб-сайт). Вікіпедист — автор і/або редактор Вікіпедії (англ. Wikipedia — від Wiki (з гавайськ. wikiwiki – швидко-швидко) — технологія для створення сайтів + фр. енциклопедія – (лат. encyclopaedia від дав. гр. ἐγκύκλιος παιδεία — «коло наук» — сукупність наукових знань із широкого кола питань), вільної універсальної електронної енциклопедії, що складається з 285 мовних розділів (національних Вікіпедій) і містить понад 30 млн. статей, написаних добровольцями з усього світу. Нагорода «Вікіпедист року» присуджується за найбільші досягнення редакторів і авторів електронної енциклопедії. Першим українцем, який отримав цю нагороду (за версією засновника Вікіпедії Джиммі Вейлза), став Ігор Костенко з Небесної сотні, убитий 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві. Активіст Євромайдану був студентом географічного факультету, захоплювався журналістикою. Активно дописував в українську Вікіпедію: за два з половиною роки він створив понад 280 статей, зробив більше 1600 правок. Гуглити (жарг., від англ. google) – 1. Шукати в Інтернеті інформацію за допомогою пошуковика Google. 2. Здійснювати будь-який пошук в інтернеті, незалежно від використовуваного пошуковика. Гуглер – особа, вражена гугл-залежністю.
Диджитал (від англ. digital — пов’язаний із комп’ютерами, комп’ютеризований, пов’язаний із комп’ютерною мережею Інтернет.
Інфо́рмер (з англ. informer — інформатор) – виконаний у текстовому, графічному або комбінованому вигляді блок на веб-сайті, призначення якого — надання повсякденної інформації (політичної, фінансової, спортивної та ін.), що оновлюється автоматично. Поширена форма інформера — рухомий рядок.
Екстранет (від англ. еxtranet від еxtra – вищий, кращий + net — мережа ) — комп’ютерна мережа, що з’єднує певну фірму з клієнтами, постачальниками.
Емодзі (від япон. 絵 — картинка + 文字 — знак, символ) — мова смайликів (емотиконів), що налічує близько тисячі знаків, які сприяють пожвавленню електронного листування. Емодзист — користувач мови. Ентузіасти готують «переклади» на емодзі творів світової класики. Кеш (від англ. cache — схованка) – особлива швидкісна пам’ять, яка зберігає копії часто використовуваних даних, що значно скорочує їхні пошуки. Кіберпрофайлер (від англ. сyber – пов’язаний із комп’ютерною технікою + pofiler – доступ) — фахівець, який, оволодівши кваліфікаціями психолога, комп’ютерника та детектива, займається розкриттям кіберзлочинів. Нетизянин (від англ. net — мережа + citizen — громадянин) – активний користувач Інтернету; громадянин Інтернету; віртуальний космополіт. Нетикет (від англ. net (мережа) + etiquette (етикет) – мережевий етикет; правила пристойності для користувача Інтернету; правила повсякденної поведінки нетизянина. Скайп (Skype) — програма для безпосереднього спілкування з використанням веб-камери та обміну файлами через Інтернет; Інтернет-телефонія. Перевага – відеодзвінки та можливість дешевого зв’язку із зарубіжними країнами. Спам (від англ. spam — ковбасний фарш) – «інформаційне сміття», масове надсилання через Інтернет інформації, здебільшого рекламного характеру, адресатам без їхнього запиту й згоди. Слово запозичене з жаргону фахівців комп’ютерної техніки. Твіт (від англ. tweet — цвірінькати, щебетати) — коротке повідомлення (до 140 знаків) у сервісі мікроблогів Twitter. Ретвітнути (жарг., від англ. retweet) — переслати або передрукувати чужу репліку в мікроблозі Twitter. Тролінг (від англ. trolling – риболовля способом витягання риби тралом) — розміщення в коментарях до поданих на веб-сайтах статей, а також у веб-форумах, чатах, соціальних мережах провокативних зауважень, оцінок з метою образити, принизити, висміяти автора, спричинити конфлікти між учасниками обговорення. Психологічна маніпуляція, мета якої – порушення емоційної стабільності дописувачів. Троль (від англ. to troll – тягнути) – інтернет-провокатор, який бере участь у віртуальному спілкуванні з метою викликати конфлікт. Фішинг (від англ. fishing – рибальство) — інтернет-щахрайство, мета якого — виманювання в користувачів мережі персональних даних (паролів, логінів, ідентифікаційних номерів, номерів кредитних карт і т. ін.). Флейм (від англ. flame – вогонь, полум’я) — підкреслено ворожий обмін думками і судженнями між віртуальними співбесідниками; запальна суперечка, яка містить особисті образи, словесна війна. Флеш (від англ. flash – спалах) — 1. Флеш-пам’ять – різновид, тип довготривалої комп’ютерної пам’яті. 2. Програмна платформа для створення веб-додатків і мультимедійних презентацій. Флешка (жарг. від англ. USB Flash Drive) — тип зовнішнього носія інформації для комп’ютера. Флуд (від англ. flood — повінь, затоплення) – повідомлення, які не містять корисної інформації (повторення однієї фрази, дублювання думки та ін.), лише ускладнюючи обмін інформацією та спілкування в Інтернеті. Особу, яка розміщує флуд, називають флудером Хакер (від англ. hacker, від to hack — рубати) — особа, яка вчиняє незаконне проникнення в чужі комп’ютерні мережі з метою отримання з них інформації. Виділяють такі різновиди хакерства: «класичні хакери» (заперечують будь-яку цензуру та секретність, їхій принцип — інформація має бути безкоштовною та загальнодоступною), «крякери» (зламують комп’ютерні системи з корисливою метою або з хуліганських мотивів), «фрікери» (здійснюють розшифрування супутникових сигналів, злом АТС, «переадресування» мобільних телефонів з метою їх безоплатного використання). Хейтер (від англ. to hate – ненавидіти) – назва особи, висловлювання якої в мережі сповнені негативу стосовно інших користувачів. Як сленгізм використовується в значенні наклепник, злостивець, ненависник, заздрісник. Чат (від англ. chat — балачка) — мережевий засіб для швидкого обміну текстовими повідомленнями між користувачами Інтернету в режимі реального часу. Чекін, чек-ін (англ. to check in – відмітитися після прибуття) повідомлення, надіслане особою через мобільний засіб зв’язку в соціальну мережу про місце її перебування. Кількість зареєстрованих користувачів – понад 10 млн. осіб. Сленгові новотвори – чекінитися, зачекінитисяЯндексити (жарг.) — використовувати пошукову систему Яндекс. Альтернатива жаргонізму “гуглити”. Висока популярність Яндекса в деяких реґіонах України (пошуковик орієнтований на країни СНД, через що результати пошуку більш релевантні) сприяє поширенню слова.
Неологізми, пов’язані з появою нових пристоїв, явищ, процесів науково-технічного прогресу Біоніка (від біо(логія) + (електро)ніка) — наука, що вивчає будову організмів для створення машин, приладів, механізмів, дані й функції яких наближатимуться до характеристик цих організмів. Білінг (від англ. bill — рахунок) — система виставлення рахунків клієнтам за надані компанією послуги та продані товари. У стільниковому зв’язку працює в режимі реального часу, що означає миттєве списання грошей з абонентського рахунку за отримані абонентом послуги (інтернет-трафік, мобільний трафік, SMS і т.ін.). Гаджет (від англ. gadget – пристосування, технічна новинка) — оригінальне цифрове обладнання, яке характеризується портативністю (невеликі розміри, вага) та функціональністю (велика кількість різноманітних функцій). Найпоширеніші типи ґаджетів: мобільний телефон, смартфон, портативна ігрова приставка, GРS-навігатор, електронна книжка. Інстаграм (англ. instagram) — популярна безплатна програма для швидкого створення, редагування та обміну фотографіями й відеороликами з мобільних засобів зв’язку (айфонів, айпадів і телефонів) у соціальних мережах. У березні 2014 року кількість активних користувачів сягала 200 мільйонів. Наноробот (від гр. nános — карлик, нанометр — це одна мільярдна частка метра або одна мільйонна частка міліметра, для пор.: діаметр людської волосини становить близько 80 тис. нанометрів) – поняття гіпотетичне (штучно ще не було створено жодного), пристрій або робот, розмір якого близький до мікроскопічного масштабу (10−9 метра). Медичний наноробот, проникаючи в живий організм, може «лагодити» пошкоджені клітини, тканини; здійснювати діагностику й лікування ракових захворювань, картографувати кровоносні судини; проводити аналіз ДНК з її наступним корегуванням; знищувати бактерії, віруси і т.ін. Максимальний розмір медичного наноробота не повинен перевищувати 1×1×3 мікрона (без рухальних джгутиків). Селфі (англ. selfie; від англ. self — сам, само; суфікс -ie надає слову зменшувально-пестливого значення) — вид фотографії, автопортрет, зроблений за допомогою камери смартфону чи веб-камери, дослівно – автофотопортретик. Створюється для викладання в соціальних мережах. 2013 р. слово уведено до Оксфордського словника. Американська асоціація психіатрів надмірне захоплення selfie вважає близьким до нарцисизму психічним розладом. Фотоавтопортрет із коханою людиною — релфі (англ. relfie від relationship selfie – автопортрет стосунків). Неологізми, породжені розвитком культури та маскультури Блокба́стер (від англ. block — квартал і buster — руйнівник, дослівно – потужна бомба, спроможна зруйнувати квартал) – фільм, який має приголомшливий касовий успіх. Сучасні блокбастери – це зазвичай бойовики, комедії або фантастичні фільми. Буккросинг (від англ. bookcrossing, дослівно – книгообіг) – сучасний громадський рух, процес «визволення» книг. Прочитавши книжку, людина залишає («звільняє») її в громадському місці (на зупинці транспорту, в парку, кав’ярні, магазині) для того, щоб інша, випадкова людина могла її підібрати та прочитати; та, у свою чергу, має повторити процес. Спостереження за «подорожжю» книжки здійснюється через спеціальні веб-сайти. Учасників руху називають буккросери (або кросери). Вебліш (англ. weblish від усічених основ Web та English – веблійська мова) — специфічна англійська мова, характерна для інтернет-висловів, ознаки якої – написання всіх літер у малому регістрі, відсутність розділових знаків, орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки, нелітературний, навіть неформальний стиль. Глобиш (англ. globish — від усічених основ Global English) — спрощена англійська мова, якою спілкуються представники неангломовних країн. Нетспік (англ. netspeak — інтернет-мова) – специфічний, проміжний між усним та письмовим вид мовлення, що виник у спілкуванні через Інтернет. Перформанс (від англ. performance — виконання, представлення, вистава) — вид візуального мистецтва ХХ століття, твором якого вважають будь-які дії художника, здійснювані ним у реальному часі. На відміну від театру, в перформансі художник здебільшого єдиний автор, тому перформанс ближчий до художнього читання та виконання музичного твору. Може бути визначений як публічний жест (словесний, соціальний і т.ін.) задля привернення уваги. Розвіртуалитися (жарг.) — особисто познайомитися з людьми, з якими до того познайомився віртуально, тобто в соцмережах. Селф-брендинг (англ. self-branding – від self — сам, само + branding – створення інноваційного продукту або послуги) – створення унікального образу, бренду себе самого як видатного фахівця й унікальної особистості. Головні риси селф-брендингу – упізнаваність рис і стилю роботи, «розкрученість», популярність. Сердючник (жарг., від Вєрка Сердючка) – жаргон. Сиквел (від англ. sequel – продовження) — мистецький твір, який є продовженням іншого твору, побудований на використанні його сюжетної лінії, персонажів тощо. Смартмоб (від англ. smart – розумний + mob – натовп) — форма соціальної організації, самоструктурування якої відбувається з допомогою використання високотехнологічних засобів (Інтернету, електронної пошти, мобільного зв’язку і т. п.). Наприклад: організація протестів проти корупції чиновників, підтримка ідей громадського або політичного діяча і под. Смартмоб протиставляє себе звичайному натовпу, виявляючи інтелект, раціональність і високу організованість. Фаршинг — напрям інтелектуального, психологічного екстриму. На відміну від флешмаба скерований не на глядачів, а на учасників. Мета – позбавитися комплексів, скутості в повсякденному житті, зробивши на людях те, що дивує або дратує невідповідністю суспільним стандартам, шаблонам і нормам. Наприклад: посіяти на клумбі консерви, кролем «проплисти» по асфальту, зробити штучне дихання вареній курці, вилити каністру пива до каналізації і т.ін. Відбувається дійство так: у призначеному місці в призначений час збираються незнайомі між собою люди, виконують абсурдні та неузгоджені дії, після чого, ні з ким не спілкуючись і нічого не пояснюючи, розходяться. Про акцію сповіщають, як правило, через Інтернет. Виконавців фаршингу називають фаршерами. Фейк (англ. fake – підробка, фальшивка) – 1. Неправдива інформація, яку ЗМІ подають як реальну новину. 2. Шахрайські сайти (сторінки, акаунти) в мережі, засновані не тими особами, від імені яких їх заповнюють. Автор (розміщувач) фейка зветься фейкрайтер. Флешмоб (від англ. flash — спалах, mob – натовп) — заздалегідь спланована масова акція, учасники якої виконують у громадському місці заздалегідь визначені й узгоджені сценарієм дії, а виконавши їх, розходяться. Принципи флешмобу: 1. Відсутність будь-яких фінансових або рекламних цілей. 2. Учасники під час акції не повинні показувати що їх щось пов’язує. 3. Оповіщення учасників зазвичай здійснюється через Інтернет. 4. Флешмоб розрахований на випадкових глядачів, він має викликати здивування, нерозуміння, інтерес, але не глузування. 5. Приєднатися до акції може кожен. 6. Флешмоб не повинен порушувати громадського порядку. Фрик (від англ. freak – потвора) — особа, що вирізняється яскравим, незвичайним, екстравагантним зовнішнім виглядом і зухвалою, найчастіше епатажною поведінкою, має неординарний світогляд, який полягає у свідомій і підкресленій відмові від соціальних стереотипів. Хедлайнер (від англ. head — голова, line — рядок – той, чиє ім’я записане першим) — найбільш відомий учасник заходу (шоу, концерту, фестивалю і под.). Хендмейкер (від англ. hand рука + make – робити) — той, хто займається ручною роботою, ремеслом. Хіпстер (від англ. to be hip — бути в темі) — представник сучасної субкультури, який цікавиться елітарними зразками в моді, музиці, літературі, культурі в цілому, незалежно мислить і робить свій вибір на основі власного смаку, а не нав’язаних суспільством стереотипів; покоління Y. За матеріалами Інтернету склала О.Глазова.Неологізм — Вікіпедія
Новотві́р або неологі́зм (від грец. νέος — молодий, новий і λογισμός — судження, вислів) — новостворений термін, авторське слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до державної та загальновживаної мови.
Неологізми — категорія історично змінна, один з розрядів пасивного словника, тобто це одиниці, які ще не встигли ввійти (або вже не ввійдуть, оскільки, виникнувши, майже відразу ж і зникли) до активного слововжитку.
Неологізми виникають тому, що з’являються нові предмети і поняття.
Більшість неологізмів мають недовге життя, але деякі закріплюються в мові надовго, входять не лише в живу обігову його тканина, але і стають невід’ємною частиною словесності.
Неологізми і історизми[ред. | ред. код]
У радянській мовознавчій літературі традиційно аж до 1970-х pp. як неологізми подавалися слова: орденоносець, колгосп, жовтеня, хата-читальня, стахановець і тому подібні, хоча як неологізми їх можна розглядати лише відносно — у плані історичної лексикології. Багато з них уже стали історизмами. Слова-неологізми поділяються на власне лексичні та семантичні («комп’ютерний вірус», «пакет пропозицій, програм»).
Неологізми служать, з одного боку, для номінації нових чи, ще не названих понять, реалій, а з іншого — для заміни попередніх найменувань новими, зумовленої різними чинниками — тенденцією до мовної економії, уніфікації номінативних моделей, виразнішого, точнішого найменування, експресивно-стилістичного оновлення, з причин соціально-політичного, пуристичного, евфемістичного характеру та інших, наприклад: касетник замість касетний магнітофон, маг замість магнітофон, комплексувати, відфутболити кого-небудь, оператор машинного доїння замість назви малопрестижної професії доярка, доглядач будинку замість двірник. Потреба у власне номінативних неологізмах постає особливо гостро в час формування літературної мови народу або її окремих стилів, коли, зокрема, зростає роль свідомого, цілеспрямованого їх творення окремими особами (наприклад, явище «кованих слів» в останній чверті XIX ст., спроби творення термінології на національній основі І. Верхратським, інтенсивний розвиток неологізмів у період 1917 — поч. 1930-х pp.). Номінативно-експресивні неологізми особливо швидко виникають (так само й зникають) у розмовній мові, передусім у жаргонах.
Неологізми з’являються в мові, по-перше, як власне новотворення — шляхом словотворення на основі наявних у цій мові морфем (це основний шлях: роздержавлення, доленосний), переосмислення слова та лексикалізації словосполучення, по-друге, як відносні новотворення — внаслідок запозичення мовних одиниць з інших мов (шоу, спонсор, аеробіка, ламбада, в тому числі словотворного та семантичного калькування: євробачення, команда президента, зоряні війни, п’ятдесят на п’ятдесят) та переходу їх до загальнонародної мови з вужчих стильових сфер або територіальних різновидів (мутант, радіаційне забруднення; назви видів риб у міру їх промислового освоєння: нототенія, простипома та інші), а також актуалізації застарілих слів (наприклад, соборність, акт злуки — про возз’єднання східних і західних земель України 1919; щоправда, ці слова вживалися в мові української діаспори).
Дослідження і вивчення[ред. | ред. код]
Кількість неологізмів тільки в періодиці (вона переважно і є матеріалом для їх фіксації) у розвинених мовах досягає протягом року десятків тисяч (не всі, звичайно, лишаються в мові). Переважна більшість неологізмів (до 90 %) — це терміни. Неологізми ряду мов (англійської, російської, французької, японської) фіксуються і досліджуються в центрах неології. Існують словники нових слів і значень. Неологізми української мови останніх десятиліть, зокрема суспільно-політична лексика, вивчалися здебільшого в плані загальних словотвірних, лексично-семантичних та стилістичнх тенденцій розвитку (А. Москаленко, І. Шашкін, К. Ленець та інші).
Неологізми у літературі[ред. | ред. код]
Індивідуально-авторські неологізми порівняно широко простежуються в мові поезії (наприклад, у М. Рильського — «розхмарене чоло», «білоодежна Дездемона», «празима»; у П. Тичини — «незриданні сльози», «весніти», «яблуневоцвітно»), у прозових гумористично-сатиричних творах (в Остапа Вишні — «селозатори міста» за зразком «урбанізатори села», «місто замайданилось»), у мові таких літературних напрямів, як футуризм (М. Семенко та інші) неологізми протиставляються застарілим словам.
Приклади неологізмів[ред. | ред. код]
- Логін (англ. log in — входити) — ідентифікатор користувача системи
- Спам — непотрібна і безглузда інформація, зазвичай реклама.
Застарілі слова і неологізми Офіційний сайт Української мови
Характерною особливістю словникового складу мови є його безперервний розвиток.Частина слів у мові незмінно зберігається протягом тисячоліть. Це основний словниковий фонд мови. До нього вхй« дять слова на позначення життєво найважливіших понять назви спорідненості, частин тіла, почуттів, явиш природи, тварин і рослин, трудових дій, кольорів та інших якісних ознак, числівники, займенники, службові слова.
Разом із тим склад деякої частини лексики в процесі її функціонування зазнає певних змін: одні слова стають застарілими, інші — з’являються.
Застарілі слова бувають двох видів: історизми й архаїзми.
Історизми — слова, які вийшли з активного вжитку тому, що зникли позначувані ними речі, явища.
Серед історизмів можна виділити такі семантичні групи слів:
а) назви давніх суспільно-політичних реалій: смерд, кріпак, вельможа, дворянин, поміщик, князь, княгиня, цар, цариця, боярин, воєвода, війт, жандарм, гайдук, осавула, бурмістр, урядник, становий, возний, виборний, подушне, подимне, чинш, соцький, бунчужний, хорунжий, волость, повіт, ратуша, магістрат, нарком, політрук, райком, партком;
б) назви колишніх професій: мечник, лучник, списник, кожум ‘яка, вугляр, гутник, дігтяр, чумак, камердинер, ла
кей, козачок;
в) назви застарілих знарядь праці, зброї: рало, соха, ступа, жорна, прядка, кайло, сагайдак, келеп, ратище, рогати
на, мушкет, гаківниця, фальконет, пістоль;
Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітлий раю,
На милосердіє твоє,
Все упованіє моє
На тебе, мати, возлагаю.
Святая сило всіх святих,
Лренепорочная, благая!
Молюся, плачу і ридаю:
Воззри, пречистая, на їх,
Отих окрадених, сліпих
Невольників…
Іноді архаїзми вживають для вияву іронії, сарказму, зневаги або створення гумористичного ефекту, вдаваного пафосу. Цього досягають, поєднуючи їх із словами зниженого плану^ як, наприклад, у вірші Т. Шевченка «Царі»:
Старенька сестро Аполлона,
Якби ви часом хоч на час
Придибали-таки до нас
Та, як бувало во дні они,
Возвысили свій божий глас До оди пишно чепурної, Та й заходилися б обоє ;
Царів абощо воспівать.
Вживання тут архаїзмів во дні они, возвисити, глас, воспівать поряд із такими словами розмовно-побутового плану, як старенька, придибати, чепурна, заходитися, абощо, надає текстові несерйозного, іронічного звучання.
Використовуючи застарілі слова, треба так поєднувати їх з іншими словами, щоб їхнє значення було зрозуміле читачеві. Цьому сприяє контекст, відповідні означення, синоніми, пояснення.
Ось, наприклад, як розкрито значення слова свита в повісті С. Васильченка «Широкий шлях»: Хлопцеві не хотілось показати знову себе Оксані у цій довжелезній свиті. Як піп у рясі. «Буду вертатись із Вільшани, зайду до Котрі — полагодимо свиту, підріжемо рукава, позалатую дірки, що миші погризли, то й можна буде надіти. Надіну ту сорочку з вишиваним коміром, що той раз кинув у неї, то й зовсім буде добре…» Означення довжелезна порівняння як піп у рясі, цегсаль рукава — усе це разом дає уявлення про свиту як про «довгополий верхній одяг».
Неологізми — нові слова в мові: довкілля, складнощі, по-датківець, наркобізнес, бартер, менеджмент, рекетир, факс, телетайп, конверсія, дилер, імідж, грант.
Причини появи неологізмів у мові різні:
а) потреба дати назви новим предметам і явищам: дисплей, принтер, бейсбол, бронедвері, гіпсокартон, йогурт, вироб
ниче об’єднання, віце-прем’єр-міністр, електорат, клонування, Інтернет;
б) потреба замінити назву зрозумілішою, прозорішою; такою, що більш відповідає внутрішнім законам мови, її
словотвірним особливостям: літак замість аероплан, вертоліт замість гелікоптер, рукоборство замість армреслінг,
примірник замість екземпляр, відсоток замість процент, летовище замість аеродром, прдзірка замість слайд;
в) бажання знайти свіжі образні назви, властиве мові письменників: бистроплин, вітровіння, сміхобризний, злотоцін-
но, трояндно, яблуневоцвітно, блискотінь, турбація, за шовковйтися, акордитись — у творах П. Тичини; гро-
моносний, огнекрилий, міднодзвонний, стоцвітно, успадкоємити, заприязнитися, дипломатити, вицвіт, помога —
у творах М. Рильського; яснота, ясінь, краплинь, дощовиця, тужіпь, розсвітання, повесніння, весновій — у творах
А. Малишка; бджолиність, розламища, очужілість, сніговерть, безмір, випроб, невситенний, начаєний, знедуховніти,
знебутись, знещасливити — у творах О. Гончара.
Поява неологізмів у мові зумовлена розвитком людського суспільства, намаганням глибше пізнати й точніше позначити ті чи інші явища, властивості навколишньої дійсності, духовного життя людини.
Неологізми бувають загальнонародні й індивідуально-авторські (оказіоналізми). Загальнонародні неологізми, тільки-но з’явившись, набувають поширення серед більшості носіїв мови (ваучер, гамбургер, безпіщанка, бомж). Вони, проте, із зміною суспільних умов, розвитком науки й техніки, можуть перейти в історизми, як це свого часу сталося зі словами на зразок комнезам, колгосп, радгосп, трудодень, партгрупорг, стахановець, патефон, грамофон тощо. Індивідуально-авторські неологізми, як правило, не стають загальновживаними, а так і залишаються в тому чи іншому творі письменника.
Неологізми — категорія історична. Новостворені слова перестають бути неологізмами з часу, відколи ними починають користуватися широкі кола носіїв мови. Наприклад, років сто тому такі слова, як суспільство, промисловість, мистецтво, винахідник, дослідник, споживач, читач, переможець, свідоцтво, властивість, приємність, байдужість, отвір, зміст, внутрішній, зовнішній та багато інших, шо тоді з’являлися в українських виданнях, сприймалися як неологізми, їх навіть дехто презирливо називав «кованими словами». Тепер вони стали звичними, загальновживаними словами, без них не можна обійтися. Без неологізмів був би немислимий розвиток мови.
Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйсяНЕОЛОГІЗМИ. ЗАГАЛЬНОМОВНІ ТА АВТОРСЬКІ НЕОЛОГІЗМИ. НОВІ СЛОВА У СЛОВНИКАХ.
Комунальний заклад
«Рубанівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів»
Великолепетиської районної ради
Херсонської області
НЕОЛОГІЗМИ. ЗАГАЛЬНОМОВНІ ТА АВТОРСЬКІ НЕОЛОГІЗМИ. НОВІ СЛОВА У СЛОВНИКАХ.
Урок української мови в 10 класі
Польська Олена Анатоліївна,
учитель української мови та літератури,
спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,
старший учитель
Тема уроку: НЕОЛОГІЗМИ. ЗАГАЛЬНОМОВНІ ТА АВТОРСЬКІ НЕОЛОГІЗМИ. НОВІ СЛОВА У СЛОВНИКАХ.
Мета: поглибити відомості учнів про неологізми, причини їх появи та переходу до класу загальновживаних слів, пояснити відмінність між загальновживаними та художньо-індивідуальними (авторськими) неологізмами; формувати уміння знаходити неологізми у художньому тексті, визначати їх тип та значення, удосконалювати навички користування словниками, збагачувати словниковий запас учнів, сприяти розвитку спостережливості, культурі усного й писемного мовлення; виховувати позитивне ставлення до лексичного розмаїття української мови.
Тип уроку: урок формування й удосконалення мовленнєвих, мовних умінь і навичок.
Обладнання: ІКТ, підручники, словник, роздатковий матеріал.
Епіграф: Урок української. Неологізми.
Впихаю вже звично параграф у вушка.
Язик натреновано строчить про ізми…
І раптом дубіє: на черзі «ті тушка».
Віра Каморіна – Штих.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Слово вчителя: За вікном зима, та у нашій класній кімнаті тепло. Сподіваюсь, наше спілкування буде таким же теплим, цікавим, приємним як для вас, так і для мене.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя: Епіграфом до нашого уроку я використала слова Віри Штих. Хто бажає їх зачитати?
«Мовне спостереження»
Зверніть увагу на виділене слово. Як ви думаєте, чому саме на нього я звернула вашу увагу?
А чи можете визначити тему нашого уроку?
ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
Прошу вас записати у зошити дату й тему уроку.
Зважаючи на озвучену тему, чи можемо визначити завдання нашого уроку?
Продовжте речення:
Сьогодні ми
повторимо…
з’ясуємо…
навчимося…
удосконалимо…
Спробуймо сформулювати наші очікування…
А щоб наші очікування здійснилися, нам потрібно визначити свої цілі.
Я знатиму:
Я вмітиму:
Я цінуватиму:
ІV. Актуалізація знань.
Згадай терміни
Слова, що вийшли з ужитку у зв’язку із зникненням (історизми).
Застарілі слова, що вийшли з активного вжитку (архаїзми).
До якого розділу мовознавчої науки відносяться ці теми? (лексикологія).
За вживанням лексика української мови є (активна і пасивна).
У яких стилях використовуються застарілі слова? (художньому, науковому, публіцистичному).
V. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завдань.
— Сьогодні ми будемо акцентувати увагу на нових словах – неологізмах. Чому і як вони з’являються у нашій мові поділяться своїми думками юні філологи вашого класу, які, як мені відомо, неодноразово були переможцями шкільних олімпіад з української мови та літератури.
Виступ учнів
Доля неологізмів різна. Одні з них ніколи не потрапляють до активного словникового фонду, інші перетворюються в загальномовні одиниці й переходять до активного словникового запасу. Це означає, що неологізм – поняття конкретно історичне. У момент його появи й протягом певного часу лексичне новоутворення сприймається як неологізм.
Ми настільки звикли до таких слів, як аеробус, космоплавання, універсам, чорнобилець, що не одразу повіримо в те, що 20 – 50 років тому про ці назви і поняття люди не мали уявлення. Сьогодні ми є свідками появи в українській мові нових слів, таких як приватизація, реалізатор, рухівець ( член партії Руху).
Слово вчителя:
Ментальна карта
Неологізми бувають загальномовні й індивідуальні (авторські). Ознакою перших є їх загальна поширеність: тепловоз, спецназ, касетник.
Неологізми авторські – це новотвори діячів науки, мистецтва, літератури. Такі неологізми ще називають стилістичними, оскільки вони створені автором певного твору з певною стилістичною метою. Вони відіграють важливу роль в образному змалюванні дійсності.
Леся Українка – чарівливий співець.
Д. Павличко – змозолілі пальці.
М.Стельмах – весело губний чоловік.
Серед майстрів індивідуально – авторських неологізмів можна назвати П.Тичину: сміхобризний, злото цінно, трояндно.
Поміркуйте, які образи могли зіставляти письменники при утворенні таких слів: дощоросно (П.Тичина), весновій (А.Малишко), продай душі (Ю. Мельничук)?
А, можливо, ви знаєте поетів чи письменників, які у своїй творчості використовують неологізми?
На відміну від загальномовних неологізмів, авторські (як правило), не набувають поширення, не входять до активного словникового складу мови. Щоправда, деякі новотвори стають загальновживаними.
М.Старицькому завдячуємо утворенням слова мрія.
І.Франкові – слів поступово, чинник.
Людство чутливе до нововведень. Якщо вони відповідають запитам суспільства – їх приймають, коли ж відбуваються зміни – вони перетворюються в історизми.
Неологізми – нові слова – не набули широкого вжитку – загальномовні ( загальнопоширені) й авторські (новотвори діячів) = поява нових слів – поповнення словникового складу.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Розподільний диктант
Записати слова: загальновживані, застарілі, неологізми.
Літак, море, слово, мушкет, терем, універсам, флешка, продюсування, гласність, спонсор, євро, ЗНО.
Робота біля дошки з підручником.
Вправа 473, сторінка 207.
Вибірковий диктант
Випишіть неологізми. До якого типу неологізмів їх відносимо? Пояснити.
Майданівці — …
Інформаційна хвилинка
Науковці обрахували, що у мовах народів світу нове слово народжується кожні 98 хвилин.
А які новотвори, пов’язані з політичними подіями в нашій країні, знаєте чи використовуєте в мовленні ви?
Євромайдан, тітушка (звернення до епіграфа, пояснення слова) – неологізм походить від прізвища Тітушко з наголосом на другому складі. Так його треба й наголошувати. У формі множини воно означає назву молодиків, яких використовують для провокацій та бійок.
Провідміняйте це слово.
Простежується, що із саркастичних міркувань, цей іменник вживається у формі жіночого роду.
Автомайдан, айтітітушки – ті тушки, які атакують веб сайти.
Майданівці, мітингарі, майданство, Небесна сотня, беркутівець.
До поданих неологізмів доберіть із довідки українські відповідники (дублети):
Міленіум,офіс, пабліситі, блокбастер, аплікат.
Довідка: тисячоліття, контора, реклама, бойовик, заявник.
Якими ж словниками ми користуємось при вивченні неологізмів? (Тлумачний словник», «Словник іншомовних слів», «Нові слова та значення», вийшов у 2009 році)
Зверніть увагу, яким способом найчастіше творяться неологізми? (суфіксальним, складанням основ і слів). Серед неологізмів чимало абревіатур ЄЕС, МВФ, Укрсоцбанк.
Давайте від політики перейдемо до лірики, ліричного настрою нам зараз дуже не вистачає. Це важливо, і наступне завдання, я впевнена, не викличе у вас великих труднощів.
Робота в групах
З вірша М.Вінграновського виписати речення з неологізмами, зробити синтаксичний розбір речення. Пояснити неологізми. Пояснити художні та мовні особливості твору: що зображує автор за допомогою неологізмів? (картини природи, почуття людини). Яка частина мови найчастіше зустрічається у творі? (дієслово).
Учитель:
Чому саме дієслово? (рух)
Як це пов’язано з нашою темою? 9усе рухається, змінюється, не стоїть на місці).
Зазимую тут і залітую,
В цій великій хаті не своїй.
У кутку відтихну, відлютую.
Намовчусь у темряві німій.
З творів М.Рильського та А.Малишка виписати авторські неологізми. Визначити спосіб творення.
І стане лан – як стан злото поясний, і нові руна випестить рілля. (М.Рильський)
Ні, не стомлюся на дальній межі з вікон світити в його стоокості. (А.Малишко)
Творча робота
Продовжуючи зимову тематику Вінграновського, спробуйте утворити неологізми, які можна використати в художньому висловлюванні про хурделицю. Це зовсім не складно.
Власний приклад:
Захурделило, замело все навколо.
Поховались в будинки усі.
Спить під снігом замріяне поле.
Вітревійно стає на душі.
Зачитування учнями власних творів.
Друзі, хочу сказати, що не слід захоплюватись у своєму мовленні надмірним вживанням неологізмів. Їхнє вживання може бути недоцільним та неправильним. Треба вчитися відкидати все штучне і зайве. Та вдалі новотвори доцільно вживляти в нашу сучасну мову.
VІІ. Підсумок уроку.
Виконання тестових завдань.
Оцінювання. Рефлексія.
VІІІ. Домашнє завдання (диференційоване).
Виписати 5 речень з підручника, газети, журналу, де вживаються неологізми.
Укласти словник авторських неологізмів.
Список використаних джерел
Великий тлумачний словник сучасної української мови/Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. — 1440 с.
Віняр Г.М. Творення нової лексики в українській мові кінця XX століття // Південний архів: Збірник наукових праць / Херсонський ДПУ, 2003. — Вип. 21. — С. 35-38.
Головко О.М. Неологізми і процеси розвитку мови. // Нова філологія. Збірник наукових праць. — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009. — №33. — 317 с.
Источник: https://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=809279Нові слова та значення / Ін-т укр.. мови НАН України; уклали: Л.В. Туровська, Л.М.Василькова. – К.: Довіра, 2009.
Ставицька Леся Український жаргон. Словник. — К.: Критика, 2005. — 496 с.
Сучасна українська літературна мова: Підручник / А.П. Грищенко, Л.І. Мацько, М.Я. Плющ та ін..; За ред. А.П. Грищенка. — 2-ге вид., перероб. і допов. — К.: Вища шк., 1997. — 493с.
Українська мова : підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О.П. Глазова. — Київ : Видавничий дім «Освіта», 2014.
З журналу «Методичні діалоги
http://lib.vippo.org.ua/periodyka.php?subcat=178
Запозичені слова та неологізми. Словник іншомовних слів
Тема: Запозичені слова та неологізми. Словник іншомовних слів
Мета: поглибити відомості про активну і пасивну лексику, поняття про застарілі слова та неологізми;формувати навички користування словником;
збагачувати словниковий запас учнів; розвивати спостережливість, культуру усного та писемного мовлення, образне мислення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, словник іншомовних слів.
Хід уроку
І. Організація класу
1. Відгадайте загадку Дмитра Білоуса.
В словн..ки занесені ми вчасно,
А вж..вають нас уже нечасто.
Відробили вік свій, ві..служили,
Ми у рідній мові старожили.
Та коли про давн..ну розмова,
Кращого, ніж ми, не знайдеш слова.
Д. Білоус
ІІ. Актуалізація знань про активну і пасивну лексику: застарілі слова та неологізми
Із плином часу неологізми стають загальновживаними словами, а деякі загальновживані слова — застарілими. Не так давно слово рахівниця було загальновживаним, а тепер — застаріле, слово комп’ютер було неологізмом, а нині є загальновживаним.
439. Спишіть текст, підкресліть застарілі слова. Користуючись довідкою, поясніть їхні значення.
Рано на світанні в полі, на вибитому тьмою ніг і копит гостинці почувся шум. Коли визирнуло з-за обрію сонце, стало видно численні загони, що йшли один за одним. Здалеку було чути тупіт, голоси воїв, брязкіт щитів.
Полки ішли за полками, усі під знаменами, на яких були вишиті лики богів. Попереду йшли комонники, далі — піше військо. На чолі цього безкінечного потоку їхала старша дружина зі своїм витязем — князем Володимиром (За С. Скляренком).
Д о в і д к а. Гостинець — шлях; тьма — велика кількість; вої — воїни, знамено — прапор; лик — обличчя; комонник — вершник; дружина — збройний загін князя; витязь — хоробрий воїн, герой.
Які з-поміж виділених слів вийшли з повсякденного вжитку? З якої причини? Які слова з’явилися у словниковому складі порівняно недавно? Чому? ІІ. Запишіть п’ять слів, що вийшли з ужитку.
Пояснювальний диктант. Знайти неологізми., оказіоналізми – авторські слова, створювані письменником.
Звичними персонажами телестрічок стали безжальні кіборги та підступні андроїди. (З газ.). моя сестра вчиться на дизайнера.
Вже скоро, скоро хмарнокрилі дні завісять світ марудними дощами. (Б. Чіп.)
Садками ходить брунокоцвіт, а в небі – злотозор.
Дібрати до слів іншомовного походження українські відповідники
Унікальний – рідкісний
Шосе- бруківка
Дистанція – відстань
Аудієнція – прийом
Робота із словником іншомовних слів та тлумачним. Аквізитор, мемуари. Скласти речення.
Виконання вправи 54, 56
Веб-майстер, зелентур, камерофон, гастропсихолог, ГПМ, дрескод, куїд.
Словник. Веб-майстер – той, хто створює Інтернет-сторінки для міжнародної комп’ютерної мережі Інтернет.
Зелентур – туризм, пов’язаний з вивченням історії, культури, побуту українського села. Камерофон – мобільний телефон з умонтованою фотокамерою.
Гастропсихолог – лікар, який досліджує вплив продуктів харчування на людську психологію. ГПМ
(генетично модифіковані продукти) — рослини та тварини, генні характеристики яких було змінено лабораторно. Дрескод — стиль одягу, обов’язковий для працівників певних організацій. Куїд – грошова одиниця для космічних туристів.
Дискета, дискотека, диджей, компакт-диск, гіпермаркет, трилер, Інтернет, візаж, гастарбайтер, євро.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання.
П.5, вправа 57.
Застарілі слова та неологізми
⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 7Следующая ⇒Неологізми(від грец. neo — новий та logos — слово) —
нові слова, словосполучення, фразеологізми, що з’являються
в мові. Виникнення неологізмів спричинене потребою давати
назви новим предметам, явищам, поняттям, що постають унаслідок
безперервного розвитку економіки, науки, культури,
у результаті розширення й поглиблення зв’язків з іншими народами
та державами. Особливо активно поповнюються новими
словами сучасні науково-технічні термінологічні системи: біо-
ніка, біонавт, пептидоміка, гідропоніка, геноміка, протеоміка,
мультимедійний, нанотехнології тощо. Це лексичні неологізми,
що виконують номінативну функцію. До них належать
також слова, утворені від лексем, які існували в мові раніше:
банк — банкомат; глобальний — глобалізація, антиглобаліст;
ремонт — євроремонт; домашній кінотеатр, металопластик,
металокераміка та ін.
Неологізми з’являються й через те, що виникає потреба замінити
вже наявну назву точнішою, зрозумілішою, такою, що більше
відповідає фонетичним, лексичним, словотвірним та іншим
нормам мови.
Слова типу зорехмарний є індивідуальними (авторськими)
неологізмами. На відміну від нейтральних загальномовних, індивідуальні
неологізми можна вважати стилістичними, оскільки
вони створюються, щоб дати назву не новому поняттю, а такому,
яке вже має словесне позначення в мові.
Велика кількість неологізмів виникає в періоди докорінних
змін і перетворень у житті народу. З’являються не лише лексичні
неологізми (менеджер, спонсор), а й семантичні, активізуються
слова, що тривалий час перебували в пасиві лексичного складу.
Новим явищем у лексичному розвитку мов є абревіатури.
Позитивне в них те, що та сама інформація передається меншою
кількістю знаків, ніж у відповідному сполученні слів:
СНІД, ВІЛ, САРС, ЄС, ПАРЄ, СОТ.
Крім абревіатур, в українській мові є слова, що виникли внаслідок
стиснення словосполучень. Як правило, вони вживаються
в розмовному мовленні, де є елементом просторіччя: платіжка
Часом можуть потрапити й до літературної мови: врубівка (врубова
машина), візитка.
Неологізми творяться за наявними моделями, властивими
мові способами словотвору. Наприклад, за зразком біологія, геоло-
гія, зоологія утворено назви вірусологія, дельфінологія; за зразком
шевченкознавство, франкознавство — лесезнавство (галузь літературознавства,
що вивчає творчість Лесі Українки).
Загальномовні неологізми утворюються і вживаються насамперед
в офіційно-діловому, науковому та публіцистичному
стилях: «Під терміном прапорництво слід розуміти три поняття:
прапорознавство, або вексилологія, що є допоміжною історичною
дисципліною, прапорне мистецтво — прикладна галузь,
що займається творенням і виготовленням прапорів, та прапорне
право — допоміжна юридична дисципліна, яка визначає правові
підстави використання прапорів». (Із журналу.)
Велика кількість неологізмів уживається в публіцистичному
стилі: «Біонавти… Не рийтеся в тлумачних словниках та енциклопедіях.
Однаково цього слова не знайдете. Професія тільки
народжується в лабораторіях учених». (Із газети.)
Стилістичні функції неологізмів досить різноманітні. Вони
виступають засобом надання тексту урочистого, піднесеного звучання.
Авторські неологізми дають негативну характеристику, створюють
гумористичні, іронічні, сатиричні ефекти: «Інтелігентною
дамою слід уважати кожну даму, яка усвідомлює, що вона не
просто жінка, а саме дама, тобто порядна дама з пристойної інтелігентної
родини, тобто дама з високим порогом розуміння своєї
дамості… Літературна дама — це різновид типу так званої інтелігентної
дами. Звичайно, далеко не кожна письменниця є літературною
дамою і, навпаки, не кожна літдама — письменниця».
(Ю. Івакін.)
Також вони вживаються як засіб небуденного, опоетизованого
зображення картин природи, відтворення почуттів людини:
Зазимую тут і залітую,
В цій великій хаті не своїй
У кутку відтихну, відлютую.
Намовчусь у темряві німій.
(М. Вінграновський.)
Застарілі слова.Застарілі слова, як і неологізми, належать до
пасивної лексики. У процесі історичного розвитку словниковий
склад кожної мови зазнає різних змін. Одні слова перестають бути загальновживаними, зрозумілими для носіїв мови і поступово
виходять з ужитку.
У межах застарілої лексики виділяються слова, що зовсім вийшли
з ужитку і семантика їх майже невідома сучасним мовцям:
галити — радіти, буй — хоробрий, гудець — музикант, право-
тар — адвокат і под. (хоч вони мають у своєму складі зрозумілі
й тепер компоненти). Ще одну групу цієї лексики становлять слова
з меншим ступенем застарілості. Вони іноді використовуються
в сучасній мові з певною стилістичною метою: атрамент, боярин,
отверзати, рать, прах: «Помацки відшукує Сагайдачний дощечку,
кладе на неї білий аркуш і вмочує вигострене гусяче перо
й атрамент». (З. Тулуб.)
Перша група застарілих слів — це матеріальні архаїзми, або
історизми: князь, дука, кошовий, осавула; земство, магістрат;
лати, пернач; намітка, очіпок тощо. Слова, що належать до другої
групи, звуться стилістичними архаїзмами, або просто архаїзмами
(від грец. arhа5ios — стародавній). З-поміж них виділяються
лексичні архаїзми (застарілі синоніми до слів сучасної мови):
десниця — права рука, правиця, вия — шия, ланіти — щоки,
ликувати — радіти, зріти — бачити, відати — знати, перст —
палець; словотворчі архаїзми (мають спільні корені, але відрізняються
суфіксами чи префіксами): письмовець — письменник,
возсіяти — засяяти, творитель — творець, возвеличувати —
звеличувати, словеса — слова; лексико-фонетичні (від сучасних
слів відрізняються звуковим оформленням): злато — золото,
серебро — срібло, глас — голос, прах — порох; фонетичні архаїзми
(характеризуються застарілою вимовою окремих звуків):
зіма — зима, братік — братик, збірати — збирати, крівавий,
кровавий — кривавий; семантичні архаїзми (застарілі в одному
зі своїх значень): держати — мати за дружину: «Сам Мотуз докопався,
що Грицаїв дядько держав його рідну тітку». (I. Нечуй-
Левицький.)
Номінативні та стилістичні функції застарілих слів.Історизми
не мають синонімів у сучасній мові. Тому до цієї категорії лексики
звертаються тоді, коли виникає потреба дати характеристику
минулим епохам, назвати якусь реалію старовини, подію, що
відбулася колись, зникле явище чи поняття. У науковому стилі
та його різновидах історизми є єдиним засобом називання реалій
минулих епох. Часто вони виступають як терміни в історичних
працях: «У другій половині ХV і особливо в першій полові XVI ст.
феодали, не відмовляючись від збільшення натуральної і грошової
ренти, посилено розширювали свої орні землі за рахунок селянських земель, створювали власні господарства — фільварки
і збільшували панщину. Внаслідок цього площа селянського землекористування
зменшувалась, зростало число малоземельних
і безземельних селян (загородники, або городники, підсусідки,
халупники, комірники)». (УРЕ.)
Особливо широко використовуються історизми в науково-
популярних, науково-навчальних та інших роботах: «Міста, які
одержували Магдебурзьке право, звільнялись у ряді випадків від
управління і суду великокнязівських або королівських намісників,
воєвод і старост, компетенції яких переходили до магістра-
ту — ради на чолі з війтом. Рада складалася з радців (обраних
міщанами) і бурмистрів (обраних з-поміж радців), які по черзі
головували в раді». (З підручника.)
Широко вживаються історизми у творах Т. Шевченка, I. Франка,
Лесі Українки, I. Карпенка-Карого, I. Кочерги, С. Скляренка,
М. Бажана, З. Тулуб, Р. Іваничука та інших митців українського
слова. Історизми використовуються для правдивої характеристики
суспільства певного історичного періоду, відтворення колориту
доби: «Минуло кілька годин. Мрячів невеликий дощик, а вітрець,
що дедалі дужчав, погнав над містом важкі чорні хмари. На ґанку
міської ратуші стояли губернатор Младанович, капітан Ленарт
і ще кілька шляхтичів, а перед ними, чітко карбуючи крок, проходили
лизні. Попереду сотні йшов хорунжий із шляхтичів і ніс
блакитний прапор із зображенням золотого патріаршого хреста,
який був гербом володаря краю графа Потоцького». (М. Глухенький.)