Фонетичний розбір слова онлайн — на якому сайті дивитися?
У російській мові 33 букви, але звуків майже на третину більше — 36 приголосних і 6 голосних.
Використовуючи фонетичний розбір слова його розбирають на складові звуки згідно наступного плану:
Ось на цьому сайті можна знайти безкоштовний онлайн словник фонетичного розбору слів. Але, як я перевірила, в словник входять далеко не всі використовувані слова.
Якщо необхідного слова в ньому немає, то доведеться розбирати його самостійно. Для наочності — приклад фонетичного розбору слова «приятелі»:
zkan.com.ua
1. Записати фонетичною транскрипцією слова.
[син е], [дзв інок], [л уди], [йіжджу], [йаблун а], [зйіжджати], [суз ірйа], [йагн а], [в ітан:а], [бурйан], [суди], [знан :а], [лубов], [йав ір], [джм іл ], [палайе], [п існ а], [шче н а], [йашчи к], [при йеднан :а].
[вогзал], [с в ато], [н іхт і], [бород ба], [л іджба], [бе сжурний], [корочший], [проз ба], [с м іх], [роспитати], [бесп ілотник], [беж:ал ний], [с м ійут :а], [с м ійес :а], [с пе тром], [с тобойу], [бе с хати], [доц :і], [л удзтво], [в іджчути].
Хто (кто) – за способом творення регресивна
що (чьто) –за с.т. прогресивна
срібло (серебро) – за с.т. прогресивна
лицар (рицарь) – за с.т. прогресивна
соняшник (сонячник) – за с.т. регресивна
рушник (ручьник) – за с.т. регресивна
кращий (крашший) – за с.т. прогресивна
дужчий (дужший) – за с.т. прогресивна
ближче (ближше) – за с.т. прогресивна
вищий (вишший) – за с.т. прогресивна
[ждн] – [жн] – тиждень — тижневий
[рдц] – [рц] – сердечко — серцевий
[стн] – [сн] – радість — радісний
[стл] – [сл] – щастя — щасливий
[здн] – [зн] – проїзд — проїзний
[слн] – [сн] – ремесло — ремісник
[стск] – [ск] – місто — міський
[скн] – [сн] – тиск — тиснути
[лнц] – [нц] – солнце — сонце
[стц] – [сц] – містечко — місце
Відчуття – відчут-тя, вишня – ви-шня, каміння – камін-ня, діждатися – ді-ждатися, волосся – волос – ся, ялинка – ялин – ка, варення – варен – ня, урізноманітнюватись – уріз – номанітнюватись, академія – ака – демія, знання – знан – ня, виглядає – вигля-дає, буденний – буден-ний, Ярема – Яре – ма, їжачок – їжа – чок, буття – бут – тя, узлісся – узліс – ся, квитки – квитки, овес – овес, олівець – олі-вець
студентство [ студе´нство ]
просьба [ прóз´ба ]
джміль [джм′іл′ ]
щастя [шчас´т´а]
берешся [беирес:´а].
день [ден´]
здоров’я [здорóвйа]
стежка [стéжка]
безперечно [беиспеирéчно]
боротьба [бород´ба]
термометр [теирмóмеитр]
джерельний [джеире́л´ний]
псується [псуйéц´:а]
безчесний [беижчéсний ]
Прикарпаття [прикарпат′:а]
бур’ян [бурйа’н]
сузір’я [суз´ірйа]
квітці [кв´іц´:і]
дит’ясла [дие тй áсла]
століття [стоу л´іт´:а]
2. Пояснити випадки асиміляції.
принісши [приен’íш:иe] — регресивна, повна, перед шипляч. свистячі стають шиплячими.
молотьба — [молод’ба] — регресивна, часткова, за дзвінкістю.
Бджола — [бджола′] – прогресивна, часткова одзвінчення.
відпочинок [вꞌітпочи´нок] — регресивна, часткова, за м’якістю.
вогко [во′хко] — регресивна, часткова, за глухістю.
дзвякнути [дзꞌва′кнути] — регресивна, часткова, за м’якістю.
селянський [сел’а′н’с’кий] — прогресивна, часткова, за м’якістю.
сподіваєшся [спод’іва′ῐес’:а] — регресивна, повна,за м’якістю, за способом творення.
заробітчани [зароб’іч:а′ни] — регресивна, повна, за місце і способом творення.
заводський [заводз´к и́й] — регресивна, часткова, за участю голосу.
легкий [лехки́й] — регресивна, часткова, оглушення.
суддя [суд′:а] — прогресивна, повна, за способом творення.
щастя [шча′сꞌтꞌа] — регресивна, часткова,за місцем і способом творення.
узбережжя [узбеирéж:а] — прогресивна, повна, за способом творення.
анекдот [анеиґдóт] — регрес., часткова, за дзвінкістю.
зсипати [с: и́пати] — регрес., часткова, префікс, оглушення.
качці [ка′ц’:і ]- регрес., повна, за способ. творення.
розпитати [ роспиета́ти ] — регрес., часткова, оглушення.
зжати [ж:а´ти] — регрес., повна, за спос. твор.
кузня [куз´н´а] регрес., часткова, за м’якістю.
3. Пояснити випадки дисиміляції і спрощення.
срібло — срібро, регрес., несуміжна.
плести — плетти, регрес., суміжна.
верблюд — верблюд, регрес., не суміжна.
бризк — бризнути, випадає [к] при творенні дієслів із суф. [ну].
дощок — дошка, спрощ. [шчк — шк]
масло — масний, у групі приголосних випадає [л].
Хтось — хтось, регрес., суміжна.
честь — чесний, [ст-сн]
блиск — блиснути, [зкн-скн].
вести — віз, регрес., суміжна.
Горно — гончар, [рнч-нч].
Рушник — ручник, регрес.,суміжна.
Ближчий — ближчий, прогрес., суміжна
Мести — метти, регрес., суміжна.
Нижчий — низший, регрес.,суміжна
область — обласний, [стн-сн].
Серденько — серце, [рдц-рц].
Кращий — крашчий,регрес., суміжна.
Торік — торішній, регрес., суміжна.
Проїзд — проїзний, [їзд-їзн].
4. Поділити слова на фонетичні склади і склади для переносу, порівняти межі складів.
1. тікає – ті-ка-є, ті-кає.
2. чарівниця — ча-рів-ни-ця, чарівни-ця.
3. ходити – хо-ди-ти, ходи-ти.
4. квитки – кви-тки, квит-ки.
5. сухий – су-хий, су-хий.
6. плакати – пла-ка-ти, пла-кати.
7. каміння – ка-мі-ння, камін-ня.
8. трусити – тру-си-ти, труси-ти.
9. транскрипція –тран-скрип-ці-я, транс крип-ція.
10. заява – за-я-ва, зая-ва.
11. прийдешній – прий-деш-ній, прийдеш-ній.
12. оберіг – о-бе-ріг, обе-ріг.
13. іскра – і-скра, іск-ра.
14. віддати – ві-дда-ти, ві-ддати.
15. ялинка – я-лин-ка.
16. урізноманітнюватися – у-рі-з-но-ма-ні-тню-ва-ти-ся, урізноманітнюва-тися.
17. бджілка – бджіл-ка, бджіл-ка.
18. затріщати – за-трі-ща-ти, затрі-щати.
19. перукарня – пе-ру-кар-ня, перукар-ня.
20. закони – за-ко-ни, зако-ни.
гра [гра] — 3 букви,3 звука
музика [музика] – 6 букви,6 звука
труднощі [трудношч’і] — 8 букви,9 звука
ознака [ознака] – 6 букви,6 звука
писати [писати] — 6 букви,6 звука
дріб [др’іб] — 4 букви,4 звука
злість [зл’іст’] — 6 букви,5 звука
мрія [мр‘іja] — 4 букви,5 звука
трон [трон] – 4 букви,4 звука
рука [рука] — 4 букви,4 звука
алфавіт [алфав’іт] – 7 букви,7 звука
слово [слово] — 5 букви,5 звука
рай [раj] — 3 букви,3 звука
лінь [л‘ін’] – 4 букви,3 звука
заєць [заjец’] – 5 букви,5 звука
ніч [н‘іч] — 3 букви,3 звука
міст [м‘іст] — 4 букви,4 звука собака [собака] – 6 букви,6 звука
слон [слон] – 4 букви,4 звука
мама [мама] -4 букви,4 звука
Вправа 2. Пояснити випадки асиміляції.
Говориться[т‘] + [с‘] = [ц‘:] ( [гово´риец‘:а]) Проривний [т] перед [ц] та [с] змінюється на [ц:],регресивна, повна
Зхилити – [с]хилити, Префікс (прийменник) з у позиції перед кореневим глухим приголосним асимілюється цим приголосним і змінюється на с, регресивна,часткова.
Коротший-коро[чш]ий.Асиміляція за місцем і способом творення , регресивна,часткова.
Майбутнє–майбу[т‘н’е]. Асиміляція за м’якістю,регресивна,повна.
Боротьба- боро[д’б]а. Асиміляція за участю голосу й шуму,регресивна,повна.
Легкий – ле[х]кий. Дзвінкий г у середині слова перед наступним глухим приголосним змінюється на [х],регресивн.,частков.
Вогко- во[х]ко. Дзвінкий г у середині слова перед наступним глухим приголосним змінюється на [х],, регресивна, часткова.
Просьба – про[з‘]ба Глухі приголосні асимілюються наступними шумними дзвінкими у середині слова,регресивна,часткова.
Зсипати – [с]сипати Префікс (прийменник) з у позиції перед кореневим глухим приголосним асимілюється цим приголосним і змінюється на с , регресивна,часткова.
Вокзал – во[ґ]зал Глухі приголосні асимілюються наступними шумними дзвінкими у середині слова, регресивна,часткова.
Дванадцять– двана[д͡з ‘ц’а]ть. Глухі приголосні асимілюються наступними шумними дзвінкими на межі слів (при швидкому темпі мовлення), регресивна,повна.
Принісши – прині[ш:]и. Зубні приголосні перед шиплячими змінюються на шиплячі, регресивна,повна.
Радься — ра[дз’ц’]я Асиміляція за місцем і способом творення,регресивна,повна.
Знання- зна[н’:]а Асиміляція за місцем творення,прогресивна.
Брязчати–бря [жч]ати.Асиміляція за акустичним сприйманням, регресивна,часткова
Збіжжя – збі[ж‘:]я.Асиміляція прогресивна за способом і місцем творення.
Поморочся – поморо[ц‘с’а]
Безжурний — бе[ж:]урний Асиміляція за місцем і способом творення, регресивна,повна.
Світ — [с’в’]іт Асиміляція за м’якістю, регресивна,часткова.
Безшумний [з] + [ш] = [жш] ( [беижшу´мниj]) Зубні приголосні перед шиплячими змінюються на шиплячі,регресивна,повна
Вправа 3. Пояснити випадки дисиміляції і спрощення.
[здн] — [зн] — проїзний, пізно Торішній – суміжна,регресивна.
Мірошник- суміжна,регресивна.
честь – чесний [ст→сл];
лицар – рицар, несуміжне, прогресивне.
Місячним- суміжна,регресивна.
Вищий –прогресивна,суміжна, висший — вишший — вишчий
міський – місто [стс’к→с’к]
Середина – суміжна,регресивна
Нижчий- суміжна,регресивна
Лицарська- суміжна,регресивна.
Гарно, гончар –[рнч][нч] — гарно, гончар;
Пошта – суміжна регресивна.
Мести — метти, суміжне, прогресивне.
рушник – – ручник, суміжне, прогресивне;
Вужчий- прогресивна,суміжна, вущий
Повість — суміжна,регресивна.
Плести – суміжна,регресивна.
Дорожчий –прогресивна,суміжна,вищий ступішь порівняння
Хто Зміна [кт] на [хт], регресивна,суміжна
Дужий – –прогресивна,несуміжна, висший — вишший — вишчий
Вправа 4. Поділити слова на фонетичні склади і склади для переносу
Весна вес-на,вес/на
насіння – наǀсіǀння, на-сі-ння
Заметіль – за-ме-ті-ль ,за/ме/т`іл`
орео – о-ре-о, орео
Зав-жди , зав/жди
Скеля- ске-ля ,гра/ніт
Річка-річ-ка ,річ/ка
Нести-нес-ти ,нес/ти
опеньок – оǀпеǀньок, опе-ньок
Господар- гос-по-дар ,гос/по/дар
Таємниче – та-є-мни-че ,та/йе/мни/че
олівець – оǀліǀвець, олі-вець
Везти — Ве/з/ти, вез-ти
переліт – пеǀреǀліт, пе-ре-літ
Тікає — Ті/ка/є ,ті-кає
Око –око ,око
Пауза- Пау/за ,па-уза
Ромашка –ро-маш-ка ,ро/маш/ка
studfile.net
Зразок фонетичного розбору — Орфоепія — УКРАЇНСЬКА МОВА — ПОВНИЙ НОВІТНІЙ ДОВІДНИК ШКОЛЯРА
Орфоепія
Зразок фонетичного розбору
Зв’язаний — зв’я-за-ний: 3 склади, 1-й, 2-й склади відкриті, 3-й — закритий.
[звjaзaниeI]
з — [з] — приголосний, дзвінкий, твердий, зубний;
в’ — [в] — приголосний, сонорний, напівпом’якшений, губний;
я [j] — приголосний, сонорний, м’який; [а] — голосний, наголошений;
з — [з] — приголосний, дзвінкий, твердий, зубний;
а — [а] — голосний, ненаголошений;
н — [н] — приголосний, сонорний, твердий, зубний;
и — [ие] — голосний, ненаголошений;
й — [І] — приголосний, сонорний, м’який, піднебінний.
8 букв, 9 звуків
джмелі — джме-лі: 2 склади, відкриті [джмеил’і]
д \ [дж] — приголосний, дзвінкий, твердий, африката;
ж /
м — [м] — приголосний, сонорний, твердий, губний;
е — [еи] — голосний, ненаголошений;
л — [л’] — приголосний, сонорний, м’який, зубний;
і — [і] — голосний, наголошений.
6 букв, 5 звуків
сіль — сіль: 1 склад, закритий
[с’іл’]
с — [с’] — приголосний, глухий, м’який, свистячий;
і — [і] — голосний, наголошений;
л\[л’] — приголосний, сонорний, м’який, зубний.
ь/
4 букви, 3 звуки
оновлюється — о-нов-лю-є-ться: 1-й, 3-й, 4-й, 5-й склади відкриті, 2-й — закритий
[оноўл’уjец’:а]
о — [о] — голосний, ненаголошений; н — [н] — приголосний, сонорний, твердий, зубний;
о — [о] — голосний, наголошений;
в — [у] — нескладовий позиційний варіант [в] — приголосного, сонорного, твердого, губного; л — [л’] — приголосний, сонорний, м’який, зубний;
ю — [у] — голосний, ненаголошений;
[j] — приголосний, сонорний, м’який, піднебінний;
є / [j] — голосний, ненаголошений;
\[е]
ть\[ц :] —приголосний, глухий, м’який, свистячий, с подовжений;
с /
я — [а] — голосний, ненаголошений.
11 букв, 10 звуків
subject.com.ua
Зразки виконання різних видів розбору Зразок лексичного розбору
Лексичний розбір слова закріплює теоретичні знання студентів з лексикології, виробляє навички зі словом у контексті, з лінгвістичними словниками.
Схема розбору
Аналізоване слово.
З’ясувати значення, в якому слово виступає в реченні (тексті).
Визначити, однозначне слово чи багатозначне; якщо багатозначне, назвати інші його значення (прямі й переносні).
Визначити, чи слово вільне, чи фразеологічно зв’язане.
Назвати синонімічний ряд, до якого воно належить і яке місце в цьому ряду займає.
Дібрати антонім до аналізованого слова (якщо є ).
Яке слово за походженням.
Визначити, чи слово активного вжитку, чи має периферійне вживання (архаїзм, історизм, неологізм).
Охарактеризувати стилістичні властивості слова (стилістично нейтральне, книжне, розмовно-побутове, професійно-термінологічне, діалектне, жаргонне) та походження.
Зразок:
Рідна земле, щаслива й багата, Мій уклін тобі, мій тобі спів! (М.Рильський)
Земле
Аналізоване слово в початковій формі — земля.
Це слово повнозначне, оскільки називає певне явище дійсності, тобто виконує номінативну функцію, в поданому тексті означає „ країна».
Аналізоване слово є багатозначним. Інші його значення: земля -планета; земля — верхній шар земної кори; земля — грунт; земля — суша.
Слово земля вільне.
Синоніми до цього слова — край, країна, держава.
Антоніма до слова підібрати не можна.
За походженням слово земля незапозичене, споконвічно українське.
Аналізоване слово належить до активної лексики, слово земля є загальнонародним, оскільки вживається всіма носіями мови без територіальних чи соціальних обмежень.
За вживаністю у стилях слово міжстильове, може вживатися в різних стилях, нейтральне.
Зразок фонетичного розбору
Фонетичний розбір передбачає вироблення у студентів навичок запису фонетичною та фонематичною транскрипцією, сприймання на слух звукових особливостей мови.
Схема розбору
Аналізоване слово.
Записати слово фонетичною і фонематичною транскрипціями.
У фонетичній транскрипції поставити наголос і розбити слово на склади.
Схарактеризувати склади.
Виписати фонеми та звуки, схарактеризувати звуки.
Вказати співвіднесеність між фонемами і звуками.
Зразок:
Сміються й плачуть солов’ї (О.Олесь).
Сміються.
[см’і / йу / ц’:а] , /смійут’с’а/.
1 склад — прикритий, відкритий, ненаголошений; 2 — прикритий відкритий, наголошений: 3 — прикритий, відкритий, ненаголошений;
/с/ — [с] — приголосний, шумний, глухий, передньоязиковий. твердий, інваріант;
/м/ — [м’] — приголосний сонорний, губний, напівпом’якшений, комбінаторний варіант;
/і/—[і] голосний переднього ряду, високого піднесення, нелабіалізований, інваріант;
/й/ — [й] — приголосний сонорний, середньоязиковий, м’який інваріант;
/у/ — [у ]— голосний заднього ряду, високого піднесення, наголошений, лабіалізований, комбінаторний варіант;
/т’/, /с’/ —реалізуються [ц’:] — приголосним шумним, глухим, передньоязиковим, пом’якшеним, подовженим, комбінаторним варіантом;
/а/ — [а] голосний заднього ряду низького піднесення, нелабіалізований, ненаголошений, комбінаторний варіант ; У слові 8 фонем, 7 звуків
Зразок орфографічний розбору
Орфографічний розбір — це пояснення орфограм української мови, обґрунтування правильного написання слів. Орфографічний розбір може поєднуватися з морфемним.
Схема розбору
Орфографічний запис слова.
Визначення орфограми для аналізу.
Записати слово фонематичною транскрипцією.
Записати слово фонетичною транскрипцією.
Встановити відповідність між фонемами (варіантами їх) та буквами у виділених орфограмах.
Сформулювати правила правопису щодо виділених орфограм.
Охарактеризувати принципи правопису щодо аналізованих орфограм.
Зразок розбору:
Для того, щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі (Ю.Мушкетик)
Словоформа для аналізу в орфографічному записі: створити.
Орфограми для аналізу: створити.
Словоформа записана фонематичною транскрипцією:
/з т в о р и т и /.
Словоформа записана фонетичною транскрипцією: [с т в о р и т и ].
У виділених орфограмах немає повної відповідності між фонемами і буквами: фонема /з/ позначається буквою с;
Префікс с- пишеться перед буквами к, п, т, ф, х.
Орфограма с- пишеться за фонетичним принципом, тобто відповідно до вимови: префікс з- перед глухим приголосним [п] оглушується, звучить як [с]; на письмі позначається буквою с.
studfile.net
Фонетичний розбір — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фонетичний розбір — передбачає вироблення в учнів (студентів) навичок сприймати на слух особливості звуків мови і закріплення навичок запису транскрипцією.
Частковий фонетичний розбір застосовується при вивченні голосних звуків і приголосних звуків, фонем і їх реалізації, при вивченні звукових змін, складу і наголосу.
При повному фонетичному розборі слово, записане транскрипцією, поділяють на склади, визначають наголошений склад, кількість звуків (при фонетико-графічному з’ясовують співвідношення між звуками і літерами), дають їхню характеристику:
- у голосних: ряд, піднесення, лабіалізованість/нелабіалізованість; повного творення або редукований і ступінь редукції, просунутість початкової або кінцевої фази голосного вперед і вгору поруч з м’яким
- у приголосних: місце і спосіб утворення, шумливість, сонорность, глухість /дзвінкість, твердість /м’якість, лабіалізованість /нелабіалізованість.
У ВНЗ фонетичний розбір доповнюється аналізом позиційних та історичних змін звуків із з’ясуванням причин їх виникнення.
Порядок фонетичного розбору слова[ред. | ред. код]
- Орфографічний запис слова, вимова до орфоепічних норм, запис транскрипцією
- Поділ слова на склади (відкриті, закриті), визначення словесного наголосу
- Характеристика голосних: наголошені / ненаголошені, якими буквами позначаються
- Характеристика приголосних за участю голосу й шуму (дзвінкі, глухі), за наближенням середньої частини язика до твердого піднебіння (тверді, м’які), якими буквами позначаються
- Кількість букв у записаному і звуків у вимовленому слові
Зразок фонетичного розбору[ред. | ред. код]
Футбол
- Футбол [футб’ол]
- 2 склади, закриті
- 6 букв, 6 звуків
[ф] — приголосна, тверда, глуха
[у] — голосний, ненаголошений
[Т] — приголосна, тверда, дзвінка
[б] — приголосна, тверда, дзвінка
[о] — голосний, наголошений
[л] — приголосна, тверда, дзвінка
uk.wikipedia.org