Валентність хімічних елементів: Валентність — урок. Хімія, 7 клас.

Содержание

Презентація «Валентність хімічних елементів».

Про матеріал

Урок на тему:»Валентність хімічних елементів». Цілі уроку: визначити поняття «валентність» як здатність атомів утворювати хімічні сполуки; ознайомити учнів зі значеннями валентностей окремих атомів; показати учням найпростіші способи визначення валентності за періодичною системою; навчити визначати валентність атомів одного елемента за валентністю іншого в бінарних сполуках; виховувати любов до предмету хімії. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форми роботи: розповідь, тренувальні вправи.

Перегляд файлу

Зміст слайдів

Номер слайду 1

Тема: Валентність хімічних елементів

Номер слайду 2

Цілі: визначити поняття «валентність»; ознайомити учнів зі значеннями валентностей окремих атомів; показати учням найпростіші способи визначення валентності за періодичною системою; навчити визначати валентність атомів одного елемента за валентністю іншого в бінарних сполуках.

Номер слайду 3

Фронтальне опитування 1) Що таке хімічна формула? 2) Що таке атом? 2) Що таке молекула? 2) Що таке хімічний елемент? 3) Яку інформацію можна одержати про молекулу з хімічної формули? 4) Як скласти формулу хімічної сполуки? 5) Чому атоми хімічних елементів утворюють молекули в суворо визначеному співвідношенні?

Номер слайду 4

h3O Вода Nh4 Амоніак HСl Хлоридна кислота

Номер слайду 5

HСl Хлоридна кислота Сl Н

Номер слайду 6

h3O Вода Н Н О

Номер слайду 7

Nh4 Амоніак N Н Н Н

Номер слайду 8

HСl Хлоридна кислота Н Сl h3O Вода Н Н О Nh4 Амоніак N Н Н Н

Номер слайду 9

Здатність атомів утворювати певну кількість зв’язків називається ВАЛЕНТНІСТЮ

Номер слайду 10

h3O Вода Н Н О Na2O Натрій оксид Na О Na CaO Кальцій оксид Са О Атоми зі сталою валентністю

Номер слайду 11

Атоми зі змінною валентністю Nh4 Амоніак N Н Н Н N2O Нітроген оксид О N N

Номер слайду 12

Валентність Хімічний елемент Валентність стала І H, Li, Na, K ІІ O, Ca, Mg, Ba, Zn ІІІ Al, B Валентність змінна І і ІІ Сu II i III Fe, Co, Ni II i IV C, Sn, Pb, Mn II, IV, VI S Валентності атомів хімічних елементів

Номер слайду 13

Правила складання хімічних формул: 1. Об’єднуватись у молекули можуть: Метал + неметал Метал + Оксиген Неметал + Оксиген Гідроген + Неметал 2. Всі валентності мають бути зайняті

Номер слайду 14

Калій сульфіт К К S K2S Правила складання хімічних формул: 1. Об’єднуватись у молекули можуть: Метал + неметал Метал + Оксиген Неметал + Оксиген Гідроген + Неметал 2. Всі валентності мають бути зайняті

Номер слайду 15

Алюміній оксид Правила складання хімічних формул: 1. Об’єднуватись у молекули можуть: Метал + неметал Метал + Оксиген Неметал + Оксиген Гідроген + Неметал 2. Всі валентності мають бути зайняті Al О

Номер слайду 16

Алюміній оксид Правила складання хімічних формул: 1. Об’єднуватись у молекули можуть: Метал + неметал Метал + Оксиген Неметал + Оксиген Гідроген + Неметал 2. Всі валентності мають бути зайняті Al О О О Al Al – ІІІ О — ІІ 6 Al2O3

Номер слайду 17

4. Визначити і записати найменше спільне кратне валентностей для двох елементів 5. Розрахувати валентність невідомого елемента (Найменше спільне кратне / кількість атомів елемента з невідомою валентністю) Сульфур оксид Визначення валентностей хімічних елементів за формулами речовин SO3 Записати формулу речовини Позначити відомі валентності Записати загальну кількість валентностей відомого елемента (число валентностей х кількість атомів відповідного елемента) ІІ 6 VІ ЗКВ (О) = 2 х 3 = 6 В(S) = 6 / 1 = 6 6

Номер слайду 18

SO3 Сульфур оксид ІІ VІ 6 Правила складання хімічних формул: 1. Об’єднуватись у молекули можуть: Метал + неметал Метал + Оксиген Неметал + Оксиген Гідроген + Неметал 2. Всі валентності мають бути зайняті S О О О

Номер слайду 19

Фосфор оксид Визначення валентностей хімічних елементів за формулами речовин Записати формулу речовини Позначити відомі валентності Записати загальну кількість валентностей відомого елемента (число валентностей х кількість атомів відповідного елемента) Визначити і записати найменше спільне кратне валентностей для двох елементів Розрахувати валентність невідомого елемента (Спільне кратне валентностей / кількість атомів елемента з невідомою валентністю) Р2О5 ІІ 10 V 10

Номер слайду 20

Визначити валентності хімічних елементів за формулами речовин HgO B2O3 MgCl2 Ph4 ZnS SiO2 Cl2O7 SO2 Fe2O3 N2O Визначення валентностей хімічних елементів за формулами речовин Записати формулу речовини Позначити відомі валентності Записати загальну кількість валентностей відомого елемента (число валентностей х кількість атомів відповідного елемента) Визначити і записати найменше спільне кратне валентностей для двох елементів Розрахувати валентність невідомого елемента (найменше спільне кратне / кількість атомів елемента з невідомою валентністю) ІІ ІІ І ІІI ІV ІV VII ІІI ІІI І

Номер слайду 21

Виберіть з переліку сполуки Оксигену з атомами хімічних елементів з валентністю: пара 1 — II; пара 2 — III; пара 3 — IV; пара 4 — V; пара 5 — I; пара 6 — VI; пара 7 — VII. Список сполук у всіх однаковий: Cr 2O3, K2O, FeО, Fe2O3, As2O5, Cl2O7, CrO3, Li2O, HgО, SiO2, P2O5, SO3, PbO2, Mn2O7.

Номер слайду 22

І ІІ ІІІ ІV V VI VII Li2O FeО Cr 2O3 SiO2 As2O5 SO3 Cl2O7 K2O HgО Fe2O3 PbO2 P2O5 CrO3 Mn2O7 Правильні відповіді

Номер слайду 23

Пригадаємо: Валентністю називається здатність атомів утворювати певну кількість зв’язків

Номер слайду 24

Домашнє завдання: Прочитати параграф, відповісти на запитання. Задача: Визначити валентність атомів у сполуках: SnO2, BeО, Ash4, MnO2 , h3Se, Cu2O.

Конспект уроку «Валентність хімічних елементів»

Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів.

Мета: продовжити формування вмінь на підставі знань валентності складати хімічні формули бінарних сполук і за формулами визначати валентності атомів хімічних елементів; узагальнити й поглибити знання про зміст хімічної формули, склад простих і складних речовин.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, мультимедійний проектор, білий екран, комп’ютер, колонки

Базові поняття і терміни: атом, молекула, хімічний елемент, валентність, хімічні формули, бінарні сполуки

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративні; практичні; розв’язування вправ, самостійна робота; репродуктивні; методи самоконтролю; сигістивний метод

Епіграф уроку: « Поняття валентності є в хімії одним з найголовніших понять… »

М. Франкланд

ХІД УРОКУ

  1. Організація класу до уроку

Перевірка готовності учнів до уроку, налаштування на робочий настрій.

ІІ. Мотивація

(музика Моцарта «Пісня Ангелів»)

Одного разу до старця прийшов його учень.

— Отче, поясни мені чому я, маючи такі ж очі, як і у тебе, часто не помічаю того, що помічаєш ти?

Старець вийшов з кімнати та через деякий час повернувся, тримаючи у руках старий рукопис з купою різних символів та цифр. Розгорнувши її, він сказав:

— Що ти бачиш?

Учень, не бажаючи видавати своє незнання, відповів:

— Я бачу стару мудрість в цьому рукописі. Тоді старець сказав:

— Насправді перед тобою — нотатки грецького хіміка, — а знаю та бачу це тому, що колись, не злякавшись зізнатись собі в тому, що я толком нічого не знаю, я вивчив основи хімії.

Тож, давайте й ми сьогодні поглибимо свої знання про природу речей та дамо відповідь на питання «Як скласти хімічну формулу?»

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

  •    Що таке валентність?

  •    Що таке хімічна формула?

  •    Яку інформацію несе хімічна формула?

  •    З якою метою ми почали вивчати валентність хімічних елементів?

  •    Давайте повторимо правила визначення валентності….

ІV. Перевірка домашнього завдання

Перевірка письмових домашніх завдань –

Визначити валентність елементів у бінарних сполуках:

а) Fe Cl3, MnCl2, CuCl2 ,Na Cl, AlCl

3, KCl.

б) Li2S, Al2S3, BaS, Na2S, PbS, Fe2S3.

Cума всіх валентностей перших елементів дорівнює віку семикласника

Перевірочна робота за варіантами (супроводжується музикою Моцарта «Турецький марш»)

Варіант1

1.Визначте валентність елементів у сполуках: H2Se, Cu2O, HF, MgO, NH3, Cr2O3, MgH2, SiO2, KH, Br2O5, SO3, Mn2O7.

Варіант2

1.Визначте валентність елементів у сполуках: H2S, Ag2O, HBr, CaO, PH3, B2O3, CaH2, PbO2, NaH, N2O5, CrO3, Cl2O7

V. Вивчення нового матеріалу

На попередніх уроках ми характеризували вже готові формули, написані у підручнику чи на дошці. Напевно, кожен з вас хотів би навчитися сам складати хімічні формули. Бо без цього не можливо вивчити хімію. Бо хімія без формул, як риба без води. Чому так? Бо хімія – це наука про речовини, а кожна речовина – це формула. У зв’язку з цим слід пригадати слова вченого хіміка Франкланда, що

« Поняття валентності є в хімії одним з найголовніших понять… »

Отже сьогодні ми з вами вчимося складати формули бінарних сполук, це і є завданням нашого уроку

1.Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів.

Розповідь учителя

Знаючи значення валентностей елементів, можна скласти формулу бінарної сполуки. . Для цього слід запам’ятати правила:

  1. У металів валентність визначається за номером групи

  2. У неметалу, що стоїть на першому місці в формулі, ставиться вища валентність.

  3. У неметалу, що стоїть на другому місці в формулі, ставиться нижча валентність.

Алгоритм складання формул бінарних сполук

1.Записуємо символи елементів у необхідному порядку та надписуємо їхню валентність:

І ІІ VI II V II

Na O S O P O

2.Знаходимо найменше спільне кратне для значень валентностей елементів:

(І і ІІ) = 2 (VI i II) = 6 (V i II) = 10

3. Число атомів даного елемента дорівнює відношенню найменшого спільного кратного до валентності цього елемента:

2: І = 2 (Na) 6:VI = 1 (S) 10:V = 2 (P)

2:ІІ = 1(О) 6:IІ = 3(O)  10: ІІ = 5 (0)

4.Записуємо індекси після символів елементів:

І ІІ VI II V II

Na2 O S O3 P 2 O5

Складаючи хімічні формули, необхідно враховувати порядок написання символів елементів у формулі. На першому місці в хімічній формулі записується символ того елемента, який у Періодичній системі розташований зліва порівняно з іншим елементом. Так, якщо сполука складається з атомів Нітрогену й Оксигену, то на першому місці записується символ Нітрогену, а якщо сполука складається з атомів Калію та Брому, то на першому місці – символ Калію.

VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Робота біля дошки.

1) Скласти формули бінарних сполук з Оксигеном: Силіцію(ІV), Магнію, Феруму(ІІІ),Нітрогену(V).Назвати сполуки .

2) Скласти формули бінарних сполук з Сульфуром : Алюмінію, Феруму (ІІ), Калію, Цинку.

Фізкультхвилинка

Ми валентності вивчаєм

Присідаєм, присідаєм.

Змінна є і є постійна

Руки вгору піднімаєм.

Правил масу ми завчаєм

Раз, і руки опускаєм.

Помахали, відпочили,

Головою покрутили,

І на три спокійно сіли:

Раз, два, три

2. Гра «Хрестики-нулики»

Виграшний шлях: одновалентні метали.

K2O

Fe2O3

AI2O3

SO3

Na2O

CO2

CO

SiO2

Cu2O

 

Виграшний шлях: тривалентні метали.

Сr2O3

Fe2O3

AI2O3

SO3

Na2O

CO2

CO

SiO2

Cu2O

VІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати §12 підручника.

2.На сторінках 94-95 виконати письмово завдання № 1, 2, 5, для більш високої оцінки № 8.

VІІ. Підбиття підсумків уроку

Бесіда

   Із якою метою ми вивчали валентність хімічних елементів? Чи досягли мети?

   Чи навчилися складати хімічні формули сполук?

   Що необхідно знати для складання формул?

Чи сподобався вам урок? (учні показують відповідні смайли)

Валентність хімічних елементів — Хімія — Авторські уроки та презентації

Мета: сформувати поняття про валентність хімічних елементів; навчити визначати валентність елементів за формулами бінарних сполук; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між місцем знаходження елементів у Періодичній системі хімічних елементів та їх валентностями; виховувати любов до праці шляхом залучення всіх учнів до навчальної діяльності;

формувати міжпредметні, комунікативні і здоров’язбережувальні компетентності.

Форми роботи: бесіда, демонстрація, робота в групі.

Обладнання та матеріали: Періодична система хімічних елементів  Д.І.Менде лєєва, алгоритм визначення валентності в бінарних сполуках.

 Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

Робота в парі

Із наведеного переліку випишіть окремо формули простих і складних речовин:  h3, Fe2O3, h3O, Al, BaCO3, Cl2, O2, CO2, Cu, h4PO4, NaCl, O3.

Бесіда

Які речовини називають простими?
Які речовини називають складними?
Охарактеризуйте якісний і кількісний склад речовин: Н2O, Nh4, Ch5.
Наведіть приклади складних речовин та сумішей.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Більше трьох сотень років тому вчені встановили, що атоми з’єднуються в молекули за допомогою особливих зв’язків, що ма­ють назву хімічних. Спершу атоми уявляли у вигляді кульок, на поверхні яких є «гачки», за їх допомогою атоми поєднуються один з одним, як ланки одного ланцюга.  Тільки на початку

XX ст. була встановлена істинна природа хімічного зв’язку.
Одна з основних властивостей атома — це здатність утворювати хімічні зв’язки. Атоми різних елементів можуть утворювати певне число зв’язків, притаманне лише їм. Число хімічних зв’язків, що утворюють атоми даного елемента, називають     валентністю. 

ІV. Вивчення нового       матеріалу
    Валентність – це загальна властивість атомів приєднувати до себе певну кількість атомів іншого хімічного елемента. 

     Засновником вчення про валентність вважають німецького хіміка Фрідріха Августа Кекуле, який запропонував теорію валентності у 1857 році. 

     Демонстрація кулестрижневих молекул води, сірководню, амоніаку, хлороводню, метану. Учні визначають кількість зв’язків, які утворює атом Гідрогену, визначають яку валентність виявляють атоми.

                                 

Валентність елементів можна визначати за допомогою Періодичної системи елементів. Номер групи, в якій міститься елемент показує максимальну валентність елемента. Майже всі елементи I, II, III груп ПС проявляють сталу валентність. Оксиген (VI група) виявляє тільки валентність II. Для позначення валентності використовують римські цифри.

Із скількох елементів складається кожна із  запропонованих вам складних речовин?     

Подвійний – той, що складається із двох частин, латинською мовою буде BINARIUS. Сполуки, які складаються із атомів двох елементів називаються БІНАРНИМИ сполуками.

Алгоритм для визначення валентностей в бінарних сполуках

Указуємо валентність елемента з відомою валентністю:

                II                                  II                                   I

          Fe2O3                              CO2                              Ch5

2.     Множимо число атомів цього елемента на його валентність:

          3∙II=6                           2∙II=4                           4∙I=4

3.     Ділимо отримане значення на число атомів іншого елемента:

          6:2=III                          4:1=IV                          4:1=IV

4.     Записуємо значення валентності над символом цього елемента:

            III   II                              IV  II                            IV  I

            Fe2O3                              CO2                              Ch5

V. Фізкультхвилинка

VІ. Застосування набутих знань

1. Гра «Хрестики-нулики»

Виграшний шлях: одновалентні метали.

K2O

Fe2O3

AI2O3

SO3

Na2O

CO2

CO

SiO2

Cu2O

 

Виграшний шлях: тривалентні метали.

Сr2O3

Fe2O3

AI2O3

SO3

Na2O

CO2

CO

SiO2

Cu2O

2. Робота у групі.

Визначення валентності хімічних елементів за формулами бінарних сполук.

Cu2O,     CuO,     FeO,     Fe2O3
P2O5,     Ph4,     PbO,     PbO2
MnO,     MnO2,     Mn2O7,     h3S
CrO,     Cr2O3,     CrO3,     SO2
HCl,    Cl2O5,     Cl2O7,     SO3
N2O,     NO,     NO2,     Nh4
CO,     CO2,     Hg2O,     HgO

3. Тестування

 

1. Виберіть символи елементів, які виявляють сталу валентність:               

а) О;          б) Р;            в) Mn;             г) H;                    д) К.

2. Вкажіть в якому випадку валентність елементів визначена вірно:

          I     II                                ІІ     І

а)       Na2 O                       б)     Na2 O

3. Визначіть відповідність елемента  в сполуках з Оксигеном та його  валентності:                        

1. CrO3          а) І                            

2. K2O           б) ІІ                           

3. SO2            в) ІІІ                          

4. MgO          г) ІV                

                      д) VI 

4. Вкажіть сполуку у якій валентність елемента, сполученого з Оксигеном,  найвища:

а) Н2О;        б) СаО;        в)  РbO2;         г)  CrO3;        д)  Br2O7

5. В якій із сполук валентність елемента, сполученого з Гідрогеном, найнижча:

а) Н2О;        б)  Nh4;        в)  НI;              г)  Sih5

VІІ. Рефлексія

VІІІ. Підсумок уроку

ІX. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника, виконати завдання у кінці параграфа.


Валентність хімічних елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук

Валентність хімічних елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук — сторінка №1/1

7 клас Дата:___________________

Тема: Валентність хімічних елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук.

Мета: Сформувати поняття про валентність елементів;ознайомити учнів зі значеннями валентностей окремих атомів; показати учням найпростіші способи визначення валентності за їх періодичною системою;навчити визначати валентність атомів одного елемента за валентністю іншого в бінарних сполуках;розвивати логічне мислення ; формування соціальної компетентності; виховувати інтерес до науки.

Обладнання та матеріали:Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, кульострижневі моделі молекул.

Базові поняття й терміни: Атом, валентність,хімічний зв’язок.

Тип уроку: Комбінований.

Структура уроку

І. Організаційний етап 1-2 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань 1-2 хв.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу 15-20 хв.

1.Поняття валентності

2.Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук.

3.Визначення валентності за періодичною системою.

ІУ. Закріплення знань 15-20 хв.

У. Домашнє завдання 1-2 хв.

УІ. Підбиття підсумків уроку 1-2 хв.

ХІД УРОКУ

І.Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда.


1)Що таке молекули?

2)З яких часточок складаються молекули?

3) Що таке хімічна формула?

4)Як скласти формулу хімічної сполуки?

5) Чому атоми хімічних елементів утворюють молекули в суворо визначеному співвідношенні?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Поняття валентності

Запитання .



  • Яким чином атоми «утримуються» в молекулі?

Розповідь учителя.

Ще понад двохсот років тому вчені встановили, що атоми сполучаються в молекули за допомогою особливих зв’язків, які називаються хімічними. Раніше атоми уявляли у вигляді кульок із такими собі «гачками» на поверхні. Вчені вважали, що за допомогою цих « гачків» атоми з’єднуються один з одним, як ланки єдиного ланцюга. Лише через багато років було встановлено істинну природу хімічного зв’язку.

Запитання.


  • Як ви гадаєте, з якою кількістю інших атомів може сполучатися атом?

Розповідь вчителя.

Однією з основних властивостей атомів спроможність утворювати хімічні зв’язки. Атоми різних хімічних елементів можуть утворювати певну,власну лише їм кількість сполучень. Кількість хімічних зв’язків , які утворюють атоми даного елемента, називається валентністю.

2.Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук.

Розповідь учителя.

Визначимо валентність деяких хімічних елементів за формулами сполук, які вони утворюють.

Декілька уроків тому ми навчилися записувати хімічні формули, які показують якісний та кількісний склад речовин. Такі формули називають брутто – формулами Хіміки часто використовують ще один вид формул – структурні. Ці формули показують не лише склад молекули, але й дають наочне уявлення про валентність кожного атома та порядок сполучення атомів один з одним. Наприклад:


Брутто – формули Н2 НІ Н2О СН4

Структурні формули Н-Н Н-І О Н

/ \ !

Н Н Н- С — Н

!

Н
В усіх цих формулах рискою позначається один хімічний зв’язок.

Демонстрація кульострижневих моделей молекул.

Запитання.



  • Скажіть, використовуючи формули написанні на дошці яку кількість хімічних зв’язків утворює атом Гідрогену?

Розповідь вчителя.

Атом Гідрогену ніколи не утворює більше одного хімічного зв’язку. Отже, валентність атома Гідрогену в усіх сполуках дорівнює одному.

Запитання.


  • Визначте валентність атомів Оксигену,Карбону,Йоду.

Розповідь вчителя.

Йод в молекулі йодоводню одновалентний. Оксиген в молекулі води двовалентний. Карбон в молекулі метану – чотиривалентний. Атоми цих елементів виявляють таку ж валентність і в інших речовинах, але не завжди. В простих речовинах: І2, О2.

І — І О = О

3.Визначення валентності за періодичною системою.

Розповідь вчителя.

Щоб визначити валентність елементів можна скористатися періодичною системою елементів. У періодичній системі елементи розподілені по групам. Номер групи, в якій розміщений елемент, вказує на максимальну кількість хімічних зв’язків, які може утворити його атом. Робимо висновок,що максимальна валентність атома хімічного елемента дорівнює номеру групи. Деякі елементи можуть виявляти різні валентності, але не вище за максимальну. Усі можливі валентності, які може виявляти елемент,також можна визначити за періодичною системою.

Для цього необхідно від найвищої валентності віднімати числа,кратні двом. Наприклад:


  • Карбон розміщений в четвертій групі, отже, його вища валентність дорівнює чотирьом; віднімаємо двійку,дістаємо ще одну можливу валентність -2;_

  • хлор розміщений у сьомій групі ,отже,його найвища валентність дорівнює семи; віднімаючи кілька разів двійку від семи ,дістаємо можливі валентності-7, 5, 3, 1.

У такий спосіб можна визначити валентності для більшості елементів періодичної

системи (за деякими винятками). Визначені в такий спосіб мінімальні валентності називають найнижчими .

Валентність елементів позначається над символом елемента римськими цифрами.

Також необхідно запам’ятати, що валентність Гідрогену завжди дорівнює одному, а Оксигену – двом.

ІV. Закріплення знань

Завдання.

Слід зазначити, що валентність елементів записується над символом елемента

римськими цифрами.

Визначте валентності елементів у сполуках: HBr,h3S,Ph4,Cah3,Sih5,Bh4,B2H6,KH,Geh5,Ash4,HI.

Розв’язання.

Сумарна валентність усіх атомів одного елемента повинна дорівнювати сумарній валентності всіх атомів іншого елемента.

Якщо в молекулі сірководню h3S атоми Гідрогену утворюють два зв’язки(оскільки в молекулі два атоми Гідрогену), то й атом Сульфуру повинен утворити два зв’язки,тобто валентність Сульфуру дорівнює двом

Аналогічно в молекулі диборану B2H6:атоми Гідрогену утворюють шість зв’язків, отже, й два атоми Бору повинні утворити шість зв’язків,тобто валентність Бору в цій сполуці дорівнює трьом.

2)Визначте валентності елементів у сполуках:Na2O, CaO, SO2, CrO3, P2O5, Al2O3, Cl2O7.

3)Визначте валентність Мангану в сполуках:MnO, MnO2, Mn2O3, Mn2O7. Напишіть структурні формули цих сполук.

4)Визначте за структурними формулами валентність кожного елемента. Напишіть брутто-формули цих сполук О=С=О, Na-O-H, Н Н Н Н

/ О-Н Н-О \ Н-О \ І І І І

Ca С=О Н-О — Р=О Н-С-С = С-С=С-Н

\ О-Н Н-О / Н-О / І І

Н Н


5)Визначте за періодичною системою всі можливі валентності елементів:

К, Ва, Р,Вr,І,S, Si ,Mq.

6)Визначте валентність елементів у бінарних сполуках:

А) FeCl3, Mn Cl2, Cu Cl2 , NaCl , CaCl2 , AlCl3, KCl.

Б) Li 2S, Al2S3, Ba S, Na2S, Pb S, Fe2 S3, CS2.

У.Домашнє завдання

1.Вивчити параграф 10 підручника.

2.Виконати завдання №75-83 с.70

У.Підбиття підсумків уроку.

Картки — завдання

КАРТКА № 1
Визначте валентності елементів у сполуках:
HBr,h3S,Ph4,Cah3,Sih5,Bh4,B2H6,KH,Geh5,Ash4,HI.

КАРТКА № 2

Визначте валентності елементів у сполуках:
Na2O, CaO, SO2, CrO3 , P2O5, Al2O3, Cl2O7

КАРТКА № 3


Визначте валентність Мангану в сполуках:
MnO,MnO2,Mn2O3,Mn2O7.
Напишіть структурні формули цих сполук.

КАРТКА № 4


Визначте за структурними формулами валентність кожного елемента. Напишіть брутто-формули цих сполук О=С=О, Na-O-H, Н Н Н Н

О-Н Н-О- Н-О — І І І І

Ca С=О Н-О — Р=О Н-С-С = С-С=С-Н

О-Н Н-О — Н-О — І І

Н Н
КАРТКА № 5
Визначте за періодичною системою всі можливі валентності елементів: К, Ва, Р,Вr,І,S, Si , Mq.

КАРТКА № 6А


Визначте валентність елементів у бінарних сполуках:
А) FeCl3, Mn Cl2, Cu Cl2 , NaCl , CaCl2 , AlCl3, KCl.

КАРТКА № 6Б


Визначте валентність елементів у бінарних сполуках:
Б) Li 2S, Al2S3, Ba S, Na2S, Pb S, Fe2 S3, CS2.

ІРШО — освітні конкурси для учнів — Перелік тем

7 клас

  • Хімія — природнича наука. Хімія в навколишньому світі.
  • Короткі відомості з історії хімії.
  • Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Основне обладнання кабінету хімії та лабораторний посуд.
  • Початкові хімічні поняття: Речовини. Чисті речовини й суміші. Атоми, молекули, хімічні елементи, їхні назви й символи. Початкові уявлення про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Атомна одиниця маси. Відносна атомна маса хімічних елементів.
  • Багатоманітність речовин. Метали й неметали.
  • Прості та складні речовини.
  • Хімічні формули речовин.
  • Валентність хімічних елементів.
  • Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів.

8 клас

  • Найважливіші поняття хімії: атом, речовина, хімічна формула, валентність, масова частка.
  • Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Основне обладнання хімічної лабораторії та операції з речовинами, правила техніки безпеки.
  • Багатоманітність речовин. Метали й неметали. Прості та складні речовини.
  • Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні рівняння.
  • Оксиген. Кисень. Склад його молекули, фізичні властивості. Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори.
  • Вода, склад и молекули, поширеність у природі, фізичні властивості. Вода — розчинник. Розчини.
  • Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени. Періодичний закон Д. І. Менделєєва. Структура періодичної системи хімічних елементів. Значення періодичного закону.
  • Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. Ізотопи. Нуклід. Сучасне формулювання періодичного закону.
  • Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20. Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20. Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.
  • Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома.
  • Природа хімічного зв’язку. Електронегативність елементів. Ковалентний зв’язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул. Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

9 клас

  • Основні класи неорганічних сполук. Хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей.
  • Хімічний зв’язок і будова речовин.
  • Значення розчинів у природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини. Розчин і його компоненти. Поняття про кристалогідрати. Розчини насичені і ненасичені, концентровані і розбавлені.
  • Роль води як розчинника в живій природі. Будова молекули води. Вода як полярний розчинник. Розчинність, її залежність від різних чинників.
  • Масова частка розчиненої речовини. Приготування розчинів з певною масовою часткою розчиненої речовини.
  • Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах.
  • Розчини кислот, лугів, солей у воді. Електроліти і неелектроліти.
  • Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах. Сильні і слабкі електроліти.
  • Реакції обміну між розчинами електролітів. Йонні рівняння.
  • Хімічні реакції. Класифікація хімічних реакцій. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну. Оборотні та необоротні реакції.
  • Окисно-відновні реакції, їхнє значення. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники. Складання рівнянь найпростіших окисно-відновних реакцій, добір коефіцієнтів.
  • Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічні реакції.
  • Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.

10 клас

  • Найважливіші класи неорганічних сполук.
  • Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома і види хімічного зв’язку.
  • Загальна характеристика неметалічних елементів. Неметали як прості речовини.
  • Явище алотропії, алотропні видозміни Оксигену і Карбону. Значення озонового шару для життя організмів на Землі. Поширення неметалічних елементів у природі, застосування неметалів. Поняття про адсорбцію.
  • Основні фізичні та хімічні властивості неметалів.
  • Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Склад і фізичні властивості хлороводню, добування в лабораторії, взаємодія з водою. Якісна реакція на хлорид-іон.
  • Склад і фізичні властивості амоніаку, добування в лабораторії, взаємодія з водою. Солі амонію. Якісна реакція на йони амонію.
  • Оксиди неметалічних елементів. Кислотний характер оксидів та гідроксидів неметалічних елементів.
  • Сульфатна кислота і сульфати. Найважливіші природні сульфати, якісна реакція на сульфат-іон. Застосування сульфатної кислоти і сульфатів. Охорона навколишнього середовища від забруднення викидами сульфуровмісних речовин.
  • Нітратна кислота і нітрати, їх поширення в природі. Проблема місту нітратів у харчових продуктах.
  • Загальні відомості про мінеральні добрива. Раціональне використання добрив та проблема охорони природи. Роль хімії у розв’язуванні продовольчої проблеми.

11 клас

  • Метали та неметали: будова речовин, властивості, застосування. Сполуки металічних та неметалічних елементів.
  • Теорія як вища форма наукових знань. Теорія хімічної будови органічних сполук О. М. Бутлерова.
  • Явище ізомерії. Структурна ізомерія. Хімічна будова. Поняття про номенклатуру вуглеводнів.
  • Багатоманітність органічних речовин.
  • Вуглеводні. Насичені, ненасичені та ароматичні вуглеводні: їхній склад, будова, фізичні та хімічні властивості.
  • Нафта, вугілля, природний газ як вуглеводнева сировина. Основні види палива та їх значення в енергетиці країни.
  • Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання.
  • Продукти перегонки нафти. Застосування нафтопродуктів.
  • Кам’яне вугілля, продукти його переробки.

Таблица состояний окисления элементов

24 Водород

24 -1

4 2 0007 9007 000 Алюминий Скандий Строн 2 , 1, 0 9007 000 2 Tin , -4 1 -1 Ce , 3 , 2 9004, 3 61

24 66

0007 3 , 2 9004 3 4 90 004 Lu 9007 000 9007 9 Висмут 9 , -3 9007 05 2 0 9000 000 0 9000 Proactin
НОМЕР СИМВОЛ ЭЛЕМЕНТ СОСТОЯНИЕ ОКИСЛЕНИЯ
1
2 He Гелий 0
3 Li Литий 1 , -1
5 B Бор 3 , 2, 1
6 C Углерод 4 , 3, — 2, 1, 2, -4
7 N Азот 5 , 4, 3, 2, 1, 0, -1, -2, -3
8 O Кислород 2, 1, 0, -1, -2
9 F Фтор 0, -1
10 4 Neon 0
11 Na Натрий 1 , -1
12 Mg Магний 2
3 , 1
14 Si Кремний 4 , 3, 2, 1, -1, -2, -4
15 P Фосфор 5 , 4, 3 , 2, 1, 0, -1, -2, -3
16 S Сера 6 , 5, 4, 3 , 2, 1, 0, -1, -2
17 Класс Хлор 6, 5, 4, 3, 2, 1, 0, -1 , -2
18 Ar Аргон 0
19 K Калий 1 , -1
20 Ca Кальций 2
21 Sc
22 Ti Титан 4 , 3, 2, 0, -1, -2
23 V Ванадий 5, 4, 3 , 2, 1, 0, -1, -2
24 Cr Хром 6 , 5, 4, 3 , 2 , 1, 0, -1, -2, -3 , -4
25 Mn Марганец 7 , 6, 5, 4 , 3, 9 0005 2 , 1, 0, -1, -2, -3
26 Fe Железо 6, 5, 4, 3 , 2 , 1, 0, -1, -2
27 Co Кобальт 5, 4, 3 , 2 , 1, 0, -1
28 Ni Никель 6, 4, 3, 2 , 1, 0, -1
29 Cu Медь 4, 3, 2 , 1 , 0
30 Zn Цинк Цинк 2 , 1, 0
31 Ga Галлий 3 , 2, 1
32 Ge Германий , 2
33 As Мышьяк 5 , 3 , 2, -3
34 S e Селен 6, 4 , 2, 1, -2
35 Br Бром 7, 5, 4, 3, 1, 0, -1
36 Kr Криптон 2, 0
37 Rb Рубидий 1 , -1
38
38
39 Y Иттрий 3 , 2
40 Zr Цирконий 4 , 3, 2 41 Nb Ниобий 5 , 4, 3, 2, 1, 0, -1, -3
42 Mo Молибден 6 , 5, , 3, 2, 1, 0, -1, -2
43 Tc Технеций 7 , 6, 5, 4 , 3, 2, 1, 0, -1, -3
44 Ru Рутений 8, 7, 6 , 5, 4 , 3 , 2, 1, 0, -2
45 Rh Родий 6, 5, 4, 3 , 2, 1, 0, -1
46 Pd Палладий 4 , 2 , 0
47 Ag Серебро 3, 2, 000 20, 0 Cd Кадмий 2 , 1
49 In Индий 3 , 2, 1
50 Sn
51 Сб Сурьма 5, 3 , — 3
52 Te Теллур 6, 5, 4 , 2, 1, -2
53 I Йод 7, 5 , 3, 3, 3, , 0, -1
54 Xe Ксенон 8, 6, 4, 3, 2, 0
55 Cs Цезий
56 Ba Барий 2
57 La Лантан 3 , 2
58007
59 Pr Празеодим 4, 3 , 2
60 Nd Неодим
П м Прометий 3
62 Sm Самарий 3 , 2
63 Eu Gd Гадолиний 3 , 2, 1
65 Tb Тербий 4, 3 , 1
67 Ho Гольмий 3 , 2
68 Er Эрбий 3 00
3 , 2
70 Yb Иттербий 3 , 2
71 Лютеций 3
72 Hf Гафний 4 , 3, 2, 1
73 , 3, 2, 1, -1, -3
74 W Вольфрам 6 , 5, 4 , 3, 2, 1, 0, -1, -2, — 4
75 Re Рений 7, 6, 5 , 4 , 3 , 2, 1, 0, -1, -3
76 Os Осмий 8, 7, 6, 5, 4 , 3, 2, 1, 0, -2
77 Ir Иридий 6, 5, 4 , 3 , 2, 1, 0, -1
78 Pt Платина 6, 5, 4 , 2 , 0
79 Au 900 07 Золото 7, 5, 3 , 2, 1, 0, -1
80 Hg Mercury 2 , 1
81 Tl Таллий 3 , 1
82 Pb Свинец 4, 2
83 Bi
84 Po Полоний 6, 4 , 2, -2
85 At Астатин 7, 5, 3, 1, — 1
86 Rn Радон 2, 0
87 Fr Франций 1
89 Ac Актиний 3
90 Th Торий 4 , 3, 2
5 , 4, 3
92 U Уран 6 , 5, 4, 3, 2
93 Np Np , 6, 5, 4, 3, 2
94 Pu Плутоний 7 , 6, 5, 4 , 3, 2
95 Am Америций 7, 6, 5, 4, 3 , 2
96 Cm Curium 6 , 5 , 4, 3 , 2
97 Bk Berkelium 9000 7 4, 3 , 2
98 Cf Калифорний 5 , 4, 3 , 2
99 Es
07 000 000 000 4 , 3

24 Mt4

9007 5 , 4 , 3 , 2 , 1 79 4 , , , 1 90 004 2 , 1 Московиум 000 000 000 000
0 0 Einsteinium 3 , 2
100 Fm Фермий 4 , 3 , 2
101 Md Менделевий 9000
102 Нет Нобелиум 3, 2
103 Lr Lawrencium 3 , 2 3 00 00 00
105 Db Дубний 5 , 4
106 Sg Seaborgium 6 , 5 , 4
107 Bh Bohrium 7 , 6 0, , ,
108 Hs Калий 8 , 7 , 4 , 3 , 2
109
110 Ds Дармштадтиум 6 , 5 ,
111 Rg Roentgenium 3 , -1
112 Cn Copernicium
113 Nh Nihonium 1
114 Fl Flerovium 3 , 1
116 Lv Livermorium 4 , 2
117 00 Tsine000 Og Оганессон 8 , 6 , 4 , 2

Таблица химического состава элементов

Вы можете предположить, что валентности элементов — количество электронов, с которыми атом будет связываться или образовывать — это те, которые могут быть получены, глядя на группы (столбцы) периодической таблицы.Хотя это наиболее распространенные валентности, реальное поведение электронов менее простое.

Вот таблица валентностей элементов. Помните, что электронное облако элемента станет более стабильным, если заполнить, опустошить или наполовину заполнить оболочку. Кроме того, оболочки не складываются аккуратно одна на другую, поэтому не всегда предполагайте, что валентность элемента определяется количеством электронов в его внешней оболочке.

Номер Элемент Валентность
1 Водород (-1), +1
2 Гелий 0
3 Литий +1
4 Бериллий +2
5 Бор -3, +3
6 Углерод (+2), +4
7 Азот -3, -2, -1, (+1), +2, +3, +4, +5
8 Кислород -2
9 Фтор -1, (+1)
10 Неон 0
11 Натрий +1
12 Магний +2
13 Алюминий +3
14 Кремний -4, (+2), +4
15 Фосфор -3, +1, +3, +5
16 Сера -2, +2, +4, +6
17 Хлор -1, +1, (+2), +3, (+4), +5, +7
18 Аргон 0
19 Калий +1
20 Кальций +2
21 Скандий +3
22 Титан +2, +3, +4
23 Ванадий +2, +3, +4, +5
24 Хром +2, +3, +6
25 Марганец +2, (+3), +4, (+6), +7
26 Утюг +2, +3, (+4), (+6)
27 Кобальт +2, +3, (+4)
28 Никель (+1), +2, (+3), (+4)
29 Медь +1, +2, (+3)
30 Цинк +2
31 Галлий (+2).+3
32 Германий -4, +2, +4
33 Мышьяк -3, (+2), +3, +5
34 Селен -2, (+2), +4, +6
35 Бром -1, +1, (+3), (+4), +5
36 Криптон 0
37 Рубидий +1
38 Стронций +2
39 Иттрий +3
40 Цирконий (+2), (+3), +4
41 Ниобий (+2), +3, (+4), +5
42 Молибден (+2), +3, (+4), (+5), +6
43 Технеций +6
44 Рутений (+2), +3, +4, (+6), (+7), +8
45 Родий (+2), (+3), +4, (+6)
46 Палладий +2, +4, (+6)
47 Серебро +1, (+2), (+3)
48 Кадмий (+1), +2
49 Индий (+1), (+2), +3
50 Олово +2, +4
51 Сурьма -3, +3, (+4), +5
52 Теллур -2, (+2), +4, +6
53 Йод -1, +1, (+3), (+4), +5, +7
54 Ксенон 0
55 Цезий +1
56 Барий +2
57 Лантан +3
58 Церий +3, +4
59 Празеодим +3
60 Неодим +3, +4
61 Прометий +3
62 Самарий (+2), +3
63 Европий (+2), +3
64 Гадолиний +3
65 Тербий +3, +4
66 Диспрозий +3
67 Гольмий +3
68 Эрбий +3
69 Тулий (+2), +3
70 Иттербий (+2), +3
71 Лютеций +3
72 Гафний +4
73 Тантал (+3), (+4), +5
74 Вольфрам (+2), (+3), (+4), (+5), +6
75 Рений (-1), (+1), +2, (+3), +4, (+5), +6, +7
76 Осмий (+2), +3, +4, +6, +8
77 Иридий (+1), (+2), +3, +4, +6
78 Платина (+1), +2, (+3), +4, +6
79 Золото +1, (+2), +3
80 Меркурий +1, +2
81 Таллий +1, (+2), +3
82 Свинец +2, +4
83 Висмут (-3), (+2), +3, (+4), (+5)
84 Полоний (-2), +2, +4, (+6)
85 Астатин ?
86 Радон 0
87 Франций ?
88 Радий +2
89 Актиний +3
90 торий +4
91 Протактиний +5
92 Уран (+2), +3, +4, (+5), +6

Источники

  • Коричневый, И.Дэйвид. «Химическая связь в неорганической химии: модель валентности связи», 2-е изд. Международный союз кристаллографии. Oxford: Oxford Science Publications, 2016.
  • Ланге, Норберт А. «Справочник Ланге по химии», 8-е изд. Справочник издательства, 1952 г.
  • О’Дуайер, М.Ф., Дж. Э. Кент и Р. Д. Браун. «Валентность». Нью-Йорк: Springer-Verlag, 1978.
  • Смарт, Лесли Э. и Элейн А. Мур. «Химия твердого тела. Введение», 4-е издание.Бока-Ратон: CRC Press, 2016.

химическая валентность

валентность

Что такое валентность?

Чтобы писать химические формулы, нам нужно понимать, как элементы сочетаются друг с другом, образуя молекулы или ионные соединения. Ионные соединения — это вещества, состоящие из комбинации заряженных (положительных и отрицательных) частиц.

Валентность относится к способности атома или группы химически связанных атомов образовывать химические связи с другими атомами или группами атомов.
Валентность элемента определяется количеством электронов внешней оболочки (валентности).
Валентность многоатомных ионов (например, SO 4 2- ) — это заряд иона.

Давайте не будем усложнять это и сразу перейдем к таблице Менделеева и тому, как мы можем определить валентность элемента.

Таблица Менделеева, показанная слева, может многое рассказать нам о валентности элементов.

Элементы помещены в группы (столбцы) в периодической таблице в соответствии с количеством валентных электронов, поэтому, естественно, положение элемента в периодической таблице должно дать нам представление о его валентности.

Все элементы в группе 1 имеют 1 валентный электрон, поэтому они имеют валентность +1, так как они будут иметь тенденцию отдавать 1 электрон.

То же самое для группы 2, которая отдаст два электрона, и группы 3, которая отдаст 3 электрона.

Элементы группы 5, однако, имеют 5 валентных электронов и, как правило, принимают 3 электрона, поэтому имеют валентность -3.
Элементы группы 6 имеют 6 валентных электронов и будут иметь тенденцию принимать 2 электрона и иметь валентность -2.
Элементы группы 7 имеют 7 валентных электронов и будут иметь тенденцию принимать 1 электрон и иметь валентность -1.
Элементы группы 8 не реагируют и поэтому имеют валентность 0 .

Валентности очень полезны, когда мы хотим написать формулы соединений, образованных из атомов металлов и неметаллов. Например, возьмем реакцию между атомами натрия и хлора.
Соединения, образованные между металлами и неметаллами, будут обрабатываться по-разному. Сначала мы рассмотрим взаимодействие металлов и неметаллов.

Литий имеет валентность +1, а азот — -3
Соедините атомы азота и лития, чтобы получить формулу нитрида лития.
При написании формулы идея состоит в том, чтобы создать нейтральное соединение, используя как можно меньше атомов каждого элемента.

Следуйте этому очень простому методу.

Шаг 1 Запишите два атома и их валентность, всегда помещая атом с положительной валентностью слева.
Шаг 2 Запишите валентность (без знака) для каждого атома в виде нижнего индекса.
Шаг 3 Поменяйте местами нижние индексы и разделите на наименьшее число, только если большее число делится на меньшее число.
Шаг 4 Удалите любой нижний индекс, равный «1»
Давайте посмотрим на другой пример, запишем формулу соединения, образованного между кислородом и алюминием (оксид алюминия)
Шаг 1 Запишите два атома и их валентность, всегда помещая атом с положительной валентностью слева.
Шаг 2 Запишите валентность (без знака) для каждого атома в виде нижнего индекса.
Шаг 3 Поменяйте местами нижние индексы и разделите на наименьшее число, только если большее число делится на меньшее число.
Шаг 4 Удалите любой нижний индекс, равный «1»

Напишите формулу соединения, образующегося между кальцием и углеродом, называемого карбидом кальция.

Шаг 1 Запишите два атома и их валентность, всегда помещая атом с положительной валентностью слева.

Шаг 2 Запишите валентность (без знака) для каждого атома в виде нижнего индекса.
Шаг 3 Поменяйте местами нижние индексы и разделите на наименьшее число, только если большее число делится на меньшее число.
Шаг 4 Удалите любой нижний индекс, равный «1»

Попробуйте сами.Напишите формулу соединения, образованного между:

а) кальций и азот (нитрид кальция),

б) бор и кислород (оксид бора)


в) фтор и алюминий (фторид алюминия)

г) олово и азот (нитрид олова)

д) кислород и литий (оксид лития)

е) фосфор и кальций (фосфид кальция)
Растворы

Стивена попросили написать формулу соединения, образующегося при соединении атомов бора и кислорода.Он написал формулу как «O 3 B 2 ».

Это правильно? Объяснить
Решение

1.3: Валентные электроны и открытые валентности

Валентный электрон — это электрон, который связан с атомом и может участвовать в образовании химической связи; в одинарной ковалентной связи оба атома в связи вносят один валентный электрон для образования общей пары.6 \)) химически инертен. Атом с одним или двумя валентными электронами больше, чем закрытая оболочка, очень реактивен, потому что лишние валентные электроны легко удаляются с образованием положительного иона. Атом с одним или двумя валентными электронами меньше, чем закрытая оболочка, также является высоко реактивным из-за тенденции либо получать недостающие валентные электроны (тем самым образуя отрицательный ион), либо делить валентные электроны (тем самым образуя ковалентную связь).

Подобно электрону во внутренней оболочке, валентный электрон обладает способностью поглощать или выделять энергию в виде фотона.Увеличение энергии может заставить электрон переместиться (прыгнуть) на внешнюю оболочку; это известно как атомное возбуждение. Или электрон может даже вырваться из валентной оболочки связанного с ним атома; это ионизация с образованием положительного иона. Когда электрон теряет энергию (тем самым вызывая излучение фотона), он может перемещаться во внутреннюю оболочку, которая не полностью занята.

Число валентных электронов

Число валентных электронов элемента можно определить по группе периодической таблицы (вертикальный столбец), в которой этот элемент отнесен к категории.За исключением групп 3–12 (переходные металлы), цифра единиц номера группы указывает, сколько валентных электронов связано с нейтральным атомом элемента, указанного в этом конкретном столбце.

Периодическая таблица химических элементов

Группа периодической таблицы Валентные электроны
Группа 1 (I) (щелочные металлы) 1
Группа 2 (II) (щелочноземельные металлы) 2
Группы 3-12 (переходные металлы) 2 * (Оболочка 4s завершена и больше не может удерживать электроны)
Группа 13 (III) (группа бора) 3
Группа 14 (IV) (углеродная группа) 4
Группа 15 (V) (пниктогены) 5
Группа 16 (VI) (халькогены) 6
Группа 17 (VII) (галогены) 7
Группа 18 (VIII или 0) (благородные газы) 8 **

* Общий метод подсчета валентных электронов обычно не подходит для переходных металлов.Вместо этого используется модифицированный метод счета d-электронов. ** За исключением гелия, у которого всего два валентных электрона.

Концепция открытой валентности («валентность»)

Валентность (или валентность ) элемента является мерой его объединяющей способности с другими атомами, когда он образует химические соединения или молекулы. Концепция валентности была разработана во второй половине 19 века и успешно объяснила молекулярную структуру многих органических соединений.Поиски основных причин валентности привели к современным теориям химической связи, включая структуры Льюиса (1916), теорию валентных связей (1927), молекулярные орбитали (1928), теорию отталкивания пар электронов валентных оболочек (1958) и все продвинутые методы квантовой химии.

Объединяющая способность или сродство атома элемента определялась числом атомов водорода, с которыми он объединялся. В метане углерод имеет валентность 4; в аммиаке азот имеет валентность 3; в воде кислород имеет валентность два; а в хлористом водороде хлор имеет валентность 1.Хлор, поскольку он имеет валентность, равную единице, может быть заменен водородом, поэтому фосфор имеет валентность 5 в пентахлориде фосфора, PCl 5 . Диаграммы валентности соединения представляют собой взаимосвязь элементов, линии между двумя элементами, иногда называемые связями, представляют насыщенную валентность для каждого элемента. [1] Примеры: —

Валентность описывает только связность, она не описывает геометрию молекулярных соединений или то, что сейчас известно как ионные соединения или гигантские ковалентные структуры.Линия между атомами не представляет собой пару электронов, как на диаграммах Льюиса.

Валентность — Химические формулы — Национальная 5 редакция химии

Валентность — это объединяющая сила элемента. Элементы в одной группе периодической таблицы имеют одинаковую валентность. Валентность элемента связана с количеством электронов во внешней оболочке.

9000 3
Номер группы 1 2 3 4 5 6 7 8
Валентность 1 2 1 0

Благородные газы имеют валентность 0, поскольку они обычно не сочетаются с другими элементами.

Чтобы написать химическую формулу соединения, лучше всего использовать S.V.S.D.F система.

  1. S — запишите символ обоих задействованных элементов.
  2. V — под каждым символом напишите его валентность . Полезно запомнить приведенную выше таблицу.
  3. S поменять местами валентностей.
  4. D — если валентности можно упростить, разделите их на меньшее из двух чисел.Если одно из чисел уже равно единице, то их нельзя далее делить и упрощать.
  5. F — напишите формулу .

Пример

Какова формула оксида калия?

Вопрос

Какова формула оксида алюминия?

Показать ответ
Вопрос

Какова формула для сероуглерода?

Показать ответ

Периодическая таблица | Безграничная химия

Периодическая таблица

Таблица Менделеева показывает все элементы и их физические свойства; он устроен на основе атомных номеров и электронных конфигураций.

Цели обучения

Определите общие периодические тенденции, которые можно вывести из периодической таблицы элементов

Ключевые выводы

Ключевые моменты
  • В периодической таблице перечислены все элементы с информацией об их атомном весе, химических символах и атомных номерах.
  • Расположение таблицы Менделеева позволяет нам визуализировать определенные тенденции среди атомов.
  • Вертикальные столбцы (группы) таблицы Менделеева расположены так, что все ее элементы имеют одинаковое количество валентных электронов.Таким образом, все элементы в определенной группе обладают схожими свойствами.
Ключевые термины
  • атомный номер : Число, равное количеству протонов в атоме, которое определяет его химические свойства. Символ: Z
  • .
  • группа : Вертикальный столбец в периодической таблице, который обозначает количество электронов валентной оболочки в атоме элемента.
  • период : горизонтальная строка в периодической таблице, которая обозначает общее количество электронных оболочек в атоме элемента.

Обозначения элементов

Периодическая таблица Менделеева представляет собой сетку 18 X 7, расположенную над меньшим двойным рядом элементов. В периодической таблице перечислены только химические элементы, включая каждый изотоп каждого элемента в одной ячейке. В типичной периодической таблице каждый элемент указан по его символу элемента и атомному номеру. Например, «H» обозначает водород, «Li» обозначает литий и так далее. Большинство элементов представлены первой или двумя первыми буквами своего английского названия, но есть некоторые исключения.Два заметных исключения включают серебро и ртуть. Символ серебра — «Ag» от латинского argentum, , что означает «серый» или «сияющий». Символ ртути — «Hg» от латинизированного греческого hydrargyrum, , что означает «вода-серебро». Многие периодические таблицы также включают полное название элемента и цветовую кодировку элементов в зависимости от их фазы при комнатной температуре (твердое, жидкое или газообразное).

Периодическая таблица : Таблица Менделеева представляет собой табличное отображение всех химических элементов.Атомы сгруппированы в порядке возрастания атомного номера.

Строки и периоды

Символ элемента почти всегда сопровождается другой информацией, такой как атомный номер и атомный вес. Атомный номер описывает количество протонов в одном атоме этого элемента. Например, атом кислорода содержит 8 протонов. Элементы перечислены в порядке возрастания атомного номера слева направо. Каждая строка периодической таблицы называется периодом, а каждый столбец периодической таблицы называется группой (или семьей).У некоторых групп есть особые названия, такие как галогены или благородные газы. Элементы, относящиеся к одному периоду или группе, имеют схожие свойства.

Определение химических свойств по Периодической таблице

Химические свойства каждого элемента определяются его электронной конфигурацией и, в частности, его внешними валентными электронами. Расположение элемента в периодической таблице в значительной степени зависит от его электронов; количество электронов валентной оболочки определяет его группу, а тип орбитали, на которой находятся валентные электроны, определяет блок элемента.Кроме того, общее количество электронных оболочек атома определяет, к какому периоду он принадлежит. Из-за своей структуры периодическая таблица стала чрезвычайно полезным инструментом для оценки и предсказания тенденций изменения содержания элементов и химии.

Химия 3.1 Введение в Периодическую таблицу — YouTube : Введение в таблицу Менделеева, которая определяет металлы, неметаллы и металлоиды по местоположению, а также сравнивает и сравнивает физические свойства металлов и неметаллов.

Молекулы

Молекулы — это электрически нейтральные соединения, состоящие из нескольких атомов, связанных друг с другом химическими связями.

Цели обучения

Распознавать общие свойства молекул

Ключевые выводы

Ключевые моменты
  • Молекулы нейтральны и не несут заряда.
  • Молекула может состоять из неметаллических атомов одного химического элемента, как в случае кислорода (O 2 ), или из различных элементов, как в случае воды (H 2 O).
  • Геометрия и состав молекулы определяют ее химические и физические свойства.
  • Изомеры — это молекулы с одинаковыми атомами в разном геометрическом расположении.
Ключевые термины
  • ковалентный : когда 2 или более неметаллических атома связаны вместе за счет обмена электронами.
  • изомер : молекулы с одинаковым числом атомов в разных геометрических формах.
  • соединение : когда два или более разных атома удерживаются вместе ковалентной связью.Все соединения являются молекулами, но не все молекулы являются соединениями.
  • молекула : два или более атома, которые удерживаются вместе химической ковалентной связью.

Атомы и молекулы

Атом определяется как основная единица материи, которая содержит централизованное плотное ядро, окруженное электронным облаком. Когда два или более атома удерживаются вместе химической ковалентной связью, этот новый объект известен как молекула. Слово «молекула» — это расплывчатый термин, который в разговорной речи имеет разные значения в разных областях исследований.Например, термин «молекулы» используется в кинетической теории газов и относится к любой газовой частице независимо от ее состава.

Чаще всего термин «молекулы» относится к нескольким атомам; молекула может состоять из одного химического элемента, например кислорода (O 2 ), или из нескольких элементов, таких как вода (H 2 O). Молекулы нейтральны и не несут заряда; это свойство отличает их от многоатомных ионов, например нитрата (NO 3 ).

молекула кофеина : Кофеин — сложная молекула, состоящая из множества атомов, связанных друг с другом определенным образом.

Размер молекулы варьируется в зависимости от количества атомов, составляющих молекулу. Большинство молекул слишком малы, чтобы их можно было увидеть невооруженным глазом. Самая маленькая молекула — двухатомный водород (H 2 ) с длиной связи 0,74 ангстрем. Макромолекулы — это большие молекулы, состоящие из более мелких субъединиц; этот термин из биохимии относится к нуклеиновым кислотам, белкам, углеводам и липидам.Некоторые макромолекулы можно наблюдать в специализированные микроскопы.

Часто состав соединения также может быть обозначен эмпирической формулой, которая представляет собой простейшее целочисленное соотношение составляющих его химических элементов. Однако эта эмпирическая формула не всегда описывает конкретную рассматриваемую молекулу, поскольку она обеспечивает только соотношение ее элементов. Полный элементный состав молекулы может быть точно представлен ее молекулярной формулой, которая указывает точное количество атомов в молекуле.

Пример

  • C 6 H 12 O 6 = молекулярная формула глюкозы
  • CH 2 O = эмпирическая (упрощенное соотношение) формула для глюкозы

Изомеры

Изомеры — это молекулы с одними и теми же атомами в разном геометрическом расположении. Из-за такого разного расположения изомеры часто имеют очень разные химические и физические свойства. На рисунке ниже 1-пропанол в основном используется в синтезе других соединений и имеет менее неприятный запах, тогда как 2-пропанол является обычным бытовым спиртом.

структурные изомеры пропанола : Химическая формула пропанола (C 3 H 7 OH) описывает несколько различных молекул, которые различаются положением спирта (OH). Каждая молекула является структурным изомером другой.

Ионы

Ион — это атом или молекула, которые имеют чистый электрический заряд, потому что их общее количество электронов не равно количеству протонов.

Цели обучения

Сравните разные классы ионов

Ключевые выводы

Ключевые моменты
  • Ионы образуются, когда количество протонов в атоме не равно количеству электронов.Если присутствует больше протонов, ион положительный и известен как катион; если присутствует больше электронов, ион отрицательный и называется анионом.
  • Ионы являются высокореактивными частицами. Обычно они находятся в газообразном состоянии и не встречаются на Земле в изобилии. Они отталкиваются одинаковыми электрическими зарядами и притягиваются к противоположным зарядам.
  • Электронное облако атома определяет размер атома; добавленные электроны (анионы) увеличивают отталкивание электронов, увеличивая размер иона, в то время как катионы (с меньшим количеством электронов) меньше атома, потому что в облаке меньше электронов, отталкивающих друг друга.
Ключевые термины
  • ион : атом или группа атомов, несущих электрический заряд, например атомы натрия и хлора в солевом растворе.
  • анион : Ионы, заряженные отрицательно, потому что у них больше электронов, чем протонов.
  • катион : Ионы, которые заряжены положительно, потому что у них больше протонов, чем электронов.

Атом — это основная единица материи, состоящая из плотного ядра, состоящего из положительно заряженных протонов и нейтральных нейтронов, окруженного облаком отрицательно заряженных электронов.Если в атоме одинаковое количество протонов и электронов, он электронно нейтрален. Однако, если общее количество электронов не равно количеству протонов, атом имеет чистый электрический заряд.

Любой атом или молекула с чистым зарядом, положительным или отрицательным, называется ионом. Ион, состоящий из одного атома, является одноатомным ионом; Ион, состоящий из двух или более атомов, называется многоатомным ионом. Положительный электрический заряд протона равен по величине отрицательному заряду электрона; следовательно, чистый электрический заряд иона равен количеству протонов минус количество электронов.

Ионы представляют собой высокореактивные частицы. Обычно они находятся в газообразном состоянии и не встречаются на Земле в изобилии. Ионы в жидком или твердом состоянии образуются при взаимодействии солей со своими растворителями. Они отталкиваются одинаковыми электрическими зарядами и притягиваются к противоположным зарядам.

Типы ионов

Есть специализированные типы ионов. Анионы имеют больше электронов, чем протонов, и поэтому имеют отрицательный заряд. Катионы имеют больше протонов, чем электронов, и поэтому имеют чистый положительный заряд.Цвиттерионы нейтральны и имеют как положительные, так и отрицательные заряды в разных местах молекулы. Анионы обычно больше, чем исходная молекула или атом, потому что избыточные электроны отталкиваются друг от друга и увеличивают физический размер электронного облака. Катионы обычно меньше их родительского атома или молекулы из-за меньшего размера их электронных облаков.

Ионы водорода : Показана взаимосвязь между молекулой, ее катионом и анионом.

Ион обозначается путем написания его отрицательного заряда в верхнем индексе сразу после химической структуры атома / молекулы. Обычно размер нетто записывается с величиной перед знаком; величина однозарядных молекул / атомов обычно не указывается. Одноатомные ионы иногда также представлены римскими цифрами, которые обозначают формальную степень окисления элемента, тогда как цифры с надстрочным индексом обозначают чистый заряд. Например, Fe 2+ можно обозначить как Fe (II).Эти представления можно рассматривать как эквивалентные для одноатомных ионов, но римские цифры нельзя применять к многоатомным ионам.

Ионы образования

Ионы могут быть образованы в результате ионизации, которая представляет собой процесс потери или приобретения нейтральным атомом электронов. Обычно электроны либо добавляются, либо теряются на валентной оболочке атома; электроны внутренней оболочки более тесно связаны с положительно заряженным ядром и поэтому не участвуют в этом типе химического взаимодействия.

Ионизация обычно включает перенос электронов между атомами или молекулами. Этот процесс мотивирован достижением более стабильных электронных конфигураций, таких как правило октетов, согласно которому наиболее стабильные атомы и ионы имеют восемь электронов на своей внешней (валентной) оболочке. Многоатомные и молекулярные ионы также могут быть образованы, как правило, за счет приобретения или потери элементарных ионов, таких как H + , в нейтральных молекулах. Многоатомные ионы обычно очень нестабильны и реакционны.

Типичный пример иона — Na + . У натрия есть заряд +1, потому что у натрия одиннадцать электронов. Однако, согласно правилу октетов, натрий был бы более стабильным с 10 электронами (2 в самой внутренней оболочке, 8 в самой внешней оболочке). Следовательно, натрий имеет тенденцию терять электрон, чтобы стать более стабильным. С другой стороны, хлор имеет тенденцию приобретать электрон, чтобы стать Cl . Хлор, естественно, имеет 17 электронов, но он был бы более стабильным с 18 электронами (2 в самой внутренней оболочке, 8 во второй оболочке и 8 в валентной оболочке).Следовательно, хлор заберет электрон у другого атома, чтобы стать отрицательно заряженным.

Periodic Properties: Part 3, Ionic Radius, Predicting Ionic Charges — YouTube : Продолжение обсуждения периодических свойств, включая ионный радиус и способы прогнозирования ионных зарядов.

Валентность | Encyclopedia.com

Валентность в химии относится к числу, присвоенному элементам, которое отражает их способность или способность реагировать (объединяться) с другими элементами.Это также относится к типу реакций, которым будет подвергаться элемент. Таким образом, значение валентности связано с количеством электронов, если таковые имеются, которые элемент теряет или принимает от другого атома во время химической реакции. Термин «валентность», также называемый валентностью или числом валентности, происходит от латинского слова «сила» и может отражать силу или сродство элемента к определенным типам реакций. Эта концепция была сформулирована в девятнадцатом веке как способ систематизировать формулы различных химических соединений.

Часто греческие префиксы используются для описания валентности атома или материала. Например, uni / mono означает 1, в то время как bi / di означает 2, tri — 3, а tetra — 4. Например, унометалл будет иметь валентность 1.

Электроны в атоме расположены в разных точках. уровни энергии. Электроны на самом высоком энергетическом уровне называются валентными электронами. В соответствии с правилом октетов — и чтобы стать более энергетически стабильными — атомы приобретают, теряют или делятся валентными электронами, пытаясь получить конфигурацию благородного газа в своей внешней оболочке.Конфигурация электронов на внешней оболочке атома определяет его способность и сродство вступать в химические реакции.

Число валентности элемента можно определить с помощью нескольких простых правил, касающихся расположения элемента в периодической таблице. В ионных соединениях (образованных между заряженными атомами или группами атомов, называемыми ионами) валентность атома — это количество электронов, которые атом получит или потеряет, чтобы получить полную внешнюю оболочку. В первой группе периодической таблицы элементам присвоено число валентности 1.Число валентности 1 означает, что элемент обычно реагирует, теряя один электрон, чтобы получить полную внешнюю оболочку. Элементам второй группы присваивается число валентности 2. Число валентности 2 означает, что элемент второй группы обычно реагирует, теряя два электрона, чтобы получить полную внешнюю оболочку. Элементам группы 17 присваивается отрицательное число валентности (-1). Валентное число -1 означает, что элемент второй группы обычно реагирует с получением одного электрона для получения электронной конфигурации благородного газа.Отражая неспособность реагировать с другими элементами, газам Nobel, уже поддерживающим стабильное расположение электронов, приписывается валентность ноль (O).

Термин валентность может также относиться к заряду или степени окисления атома. Например, в атомах магния (Mg + 2) валентность равна +2. Атом или ион с зарядом +2 называется двухвалентным.

В ковалентных соединениях валентность атома может быть менее очевидной. В данном случае это количество образованных связей, то есть, являются ли связи одинарными, двойными или тройными.Атом углерода с двумя одинарными связями и одной двойной связью имеет валентность четыре (4). В воде (H 2 O) валентность кислорода равна 2, а валентность водорода равна 1. В обоих случаях валентное число указывает количество связей, которые образует каждый атом.

Теория валентной связи похожа на теорию молекулярных орбиталей в том, что она касается образования ковалентных связей. Теория валентных связей описывает связи в терминах взаимодействий между внешними орбиталями и гибридизированными орбиталями для объяснения образования соединений.

Теория отталкивания электронных пар валентной оболочки (VSEPR) — одна из популярных моделей для объяснения ковалентных связей. Эта теория утверждает, что молекулы будут иметь такую ​​форму, чтобы минимизировать отталкивание, которое происходит между валентными электронами. Поскольку все они заряжены отрицательно, электроны валентной оболочки отталкиваются друг от друга. Теория VSEPR утверждает, что атомы молекулы будут располагаться и принимать форму вокруг центрального атома, чтобы минимизировать отталкивание между валентными электронами.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

2015-2019 © Игровая комната «Волшебный лес», Челябинск
тел.:+7 351 724-05-51, +7 351 777-22-55 игровая комната челябинск, праздник детям челябинск