СТРУКТУРЫ поверхности лДСП EGGER, ОБОЗНАЧЕНИЯ ПРЕФИКСОВ PG, H, ST, U, PM
СТРУКТУРЫ поверхности лДСП EGGER, ОБОЗНАЧЕНИЯ ПРЕФИКСОВ PG, H, ST, U, PM
Структуры поверхности ламинированного ДСП ЕГГЕР
Сильный эффект достигается за счет точного сочетания рисунка декора и рельефа структуры. Выбранная структура поверхности оптимальным образом подходит к декору. Здесь обзорно представлены все структуры.
1) 2) 3) 4)
1) HG Высокий глянец — «Это гладкая структура с высокой степенью глянца, которая особенно хорошо подходит для однотонных декоров и древесных репродукций премиум-класса.»
2) PM PerfectSense Matt — «Высококачественная матовая поверхность гарантирует ощущение теплоты и бархатистости в сочетании с высокой прочностью, а также отсутствие следов от пальцев при прикосновении.
«
3) SM Матовый шёлк — Эта структура придает декору вид гладкой, словно покрытой краской поверхности без рельефа.
4) ST2 Мягкий жемчуг — Это прочная, устойчивая к разным видам воздействия структура с очень мелкозернистой поверхностью и средним уровнем блеска оптимально подходит для использования с однотонными и перламутровыми декорами.
5) 6) 7) 8)
5) ST15 Офис — Это гладкая структура без ярко выраженного рельефа, с низкой степенью блеска, не требующая особого ухода. Такую структуру хорошо использовать с однотонными декорами насыщенных цветов и широким спектром древесных репродукций.
6) ST9 Мягкий матовый — В сочетании с однотонными декорами создает очень мягкий и естественный образ. Эта структура соответствует актуальному сегодня тренду к использованию матовых поверхностей.
7) ST10 Шероховатые глубокие поры — Очень аутентичная, естественная структура для декоров с имитацией цельной древесины и камня.
8) ST12 Поры матовые — По всей поверхности декоров, выполненных в этой структуре, расположены продольные поры, имеющие неравномерное распределение и различную глубину, что придает поверхности вид натурального материала. Неглубокая фактура делает эту поверхность бархатистой, приятной на ощупь.
9) 10) 11) 12)
9) PG PerfectSense Gloss — «Для структуры PerfectSense Gloss характерна исключительно гладкая поверхность с выраженным зеркальным эффектом.»
10) ST22 Линейные глубокие поры — Глубоко брашированная поверхность с матово-глянцевым эффектом расположенных продольно древесных волокон. Рельеф этой структуры способствует созданию очень естественной поверхности древесных декоров с продольным рисунком, что придает им еще больше глубины и натуральности.
11) ST28 Филвуд натуральный — Эта структура при прикосновении воспринимается как природный материал. Сучья и рисунок планок создают естественный образ, напоминающий поверхность цельной древесины.
12) ST29 Филвуд амбианс — Эта структура выглядит необычно, но в тоже время очень элегантно. Она идеально подходит для создания стильного, изысканного дизайна на больших площадях. Она вычерчивает древесный узор с небольшими углублениями, создавая характерную рельефную поверхность.
13) 14) 15) 16)
13) ST38 Филвуд хвойный — Эта структура выглядит как глубоко брашированная поверхность хвойных пород древесины с четко выраженным перламутровым эффектом благодаря матовым и глянцевым элементам. В комбинациях с однотонными декорами поверхность в структуре Филвуд хвойный производит впечатление цельной древесины с нанесенной на нее краской или лаком.
14) ST37 Филвуд Рифт — Эта структура выглядит как массив древесины, что еще более подчеркивается благодаря точному совпадению рельефа и рисунка декоров серии Дуб Галифакс, где трещинки и сучья чувствуются на ощупь.
15) ST33 Филвуд ремесленный — Эта поверхность демонстрирует сочетание матовых и слегка глянцевых элементов. Поры с матовой текстурой, напоминающие полученные при обработке древесины щеткой бороздки, придают поверхности красивый эффект глубины, что в сочетании с перламутровым блеском обеспечивает ей очень естественный вид.
16) ST36 Филвуд шероховатый — Эта структура представляет собой глубоко шероховатую поверхность с очень естественным, матовым характером, что придает самым разнообразным видам древесины исключительно аутентичный облик.
Рельєф | Шевченківська районна рада
Рельєф
Загальна характеристика
Шевченківський район знаходиться на південних відрогах Середньоросійської височини. У рельєфі Шевченківщини переважають хвилясті рівнини, розчленовані річковими долинами, балками і схиловими ярами.
Територією району проходить вододіл між ріками басейнів Сіверського Дінця та Осколу, і тому західна частина нашого краю має загальний похил на захід, а східна – на схід. Басейн Сіверського Дінця займає 86%, а басейн р. Оскіл – 14% площі Шевченківського району. До басейну ріки Оскіл належать території Старовірівської, Березівської та Сподобівської сільських рад, які розташовані на Приоскільському плато. Найбільші абсолютні висоти досягають на вододілі рік Сіверського Дінця і Осколу 185-200 метрів. Найвища точка Шевченківського району – курган Тернова Могила з висотою 205 м. Знаходиться в південно-східній частині Шевченківщини, на перетині доріг Волохів (Сеньків) шлях та Ізюмський шлях, на відстані 1,5 км південно-західніше с. Баранове. Курган Терешкова Могила, що знаходиться південніше с. Федорівка, має висоту 202 м над рівнем Балтійського моря. Найнижча точка району – у різ річки Березівка на виході за межі району – 88 м над рівнем моря.
Наш край піднімається зі швидкістю 4 мм на рік.Найбільш поширеними формами рельєфу в нашому краю є річкові долини, балки, яри, лощини, озерні улоговини, степові блюдця, зсуви, кургани, купини.
Долина трапецієподібна, асиметрична: правий схил долини крутий, високий, розчленований ярами і короткими балками, лівий – пологий, терасований. У долині виділяється 2 тераси. Ширина заплави від 1000 до 2000 метрів. Великими формами рельєфу є також долини річок Волоської Балаклійки, Середньої Балаклійки, Гусинки, Осинівки, Синихи, Баби.Яри та балки дуже поширені в Шевченківському районі. Відроги Середньоросійської височини у приповерхневій частині складені породами, які легко розмиваються, і тому на схилах розвивається яружно-балковий рельєф, густота якого становить 0,5-0,6 км/кв. км. Ярів найбільше на правих корінних берегах річок Великий Бурлук, Гусинка, Волоська Балаклійка. Вони виникають на схилах під дією зливових і талих вод. Глибина ярів досягає 30-50 м, довжина від 50-200 метрів до1 кілометра. Для ярів характерні круті схили і розгалуженість. На правому корінному березі Великого Бурлука найбільшими ярами є Бабічовка, Жандарів, Ямки, Параніно, Чорноглазівка, Бабій, Ясенове, а на крутому схилі долини Гусинки – Устимів, Парасчин, Гридів та інші яри.
Балки поширені всюди. В Шевченківському районі понад 200 балок. Молоді балки мають довжину 2-3 км, ширину 200-300 м і глибину до 10 метрів. Більш давні балки мають довжину до 10 кілометрів, ширину до 1 км і глибину 10-20 метрів. Дуже часто балки в нашому краю називають ярами. Найбільшими балками в нашому районі є Великохуторянська, Полковничий Яр, Ківшарівка, Кривий (Середній) Яр, Старостин Яр, Байрак, Велика, Липовий Яр, Кринки, Нурів Яр, Западний Яр та інші. По днищах багатьох балок течуть постійні струмки. На Приоскільському плато балки короткі, глибокі, з крутими схилами. У верхів’ях таких балок ростуть байрачні ліси – байраки.
Балки Шевченківщини (картосхема)
На крутих схилах долин і балок часто зустрічаються вимоїни, які з часом перетворюються в молоді яри.
Особливо швидко поглиблюються вимоїни після випадання зливових дощів. У північній і західній частині району балки починаються лощинами або від з’єднання двох і більше лощин. Лощина – від’ємна форма рельєфу, що має пологі схили і незначну глибину (переважно до 2 метрів). Лощин багато в басейнах річок Великий Бурлук, Середня Балаклійка. Наприклад, балка Кривий Яр (інша назва – Середній Яр), що знаходиться південніше Середньої Долини і має довжину 5,7 км, починається від з’єднання двох лощин західніше с. Борівське, а лівий схил цієї балки розчленований 7 лощинами. Найчастіше лощини зустрічаються біля вододілів річок, де похил земної поверхні незначний. Найбільші лощини нашого краю – Пилипова, Вербичка, Кормильці та інші.
Значні за площею (понад 1 га) улоговини мають озера Керчине, Довге, Очеретянка та деякі інші. Найбільше озерних улоговин на території Гетьманівської (88), Василенківської (72) та Нижньобурлуцької (37) сільських рад.Степові блюдця – плоскодонні замкнуті зниження рельєфу – в основному поширені на вододільному плато річок Середньої Балаклійки та Гнилиці між селами Семенівка, Новий Лиман та Новостепанівка. Степові блюдця утворилися на місцях просадки лесових порід, діаметр їх від 80 до 500-600 метрів у поперечнику, а глибина до 1-2 метрів. Весною блюдця перетворюються в невеликі озера, а влітку заростають лучною рослинністю, яку добре видно на фоні монокультур полів. В улоговині степового блюдця знаходиться озеро Лиман площею понад 12 га (біля села Новий Лиман). На території Семенівської сільської ради знаходиться 14 степових блюдець, є вони між селами Великі Хутори і Микільське, поблизу Сазонівки та в інших місцях.
Зсуви – сповзання мас гірських порід вниз по схилу під впливом сил тяжіння – зустрічаються на крутому правому корінному березі річки Великий Бурлук поблизу сіл Одрадне, Нижній Бурлук, Михайлівка.
В нашому краю зсуви фронтального типу довжиною 30-50 метрів, шириною 40-60 м на схилах крутизною 150-250.На заплавах річок Великий Бурлук, Середня Балаклійка, Волоська Балаклійка та інших багато купин – земляних горбиків висотою 30-50 сантиметрів. Ці купини утворилися в минулі часи з решток сплетених між собою кореневищ і коренів купинних осок: зближеної, дернистої, омської. Особливо багато купин на заплаві р. Великий Бурлук між селами Гетьманівка і Василенкове.
Антропогенні зміни рельєфу
Діяльність людини помітно змінила рельєф нашого краю. На території району багато давніх антропогенних курганів – могильників висотою від 1 до 6 метрів. Всього 607 курганів. Ці кургани насипали скіфи, кіммерійці та сармати, у яких був поширений курганний спосіб поховання, а також кочові племена ямної та катакомбної культур, які кочували в наших степах 3-5 тисяч років тому. Найбільше курганів знаходиться на територіях Нижньобурлуцької (108), Гетьманівської (104) та Аркадівської (72) сільських рад.
Кургани в нашому краю називаються могилами. Найвищими курганами є Тернова Могила, Терешкова, Вишнева, Баба, Висока, Гостра, Товста, до 1980 року були Близнята (висотою 6 метрів!). Десятки курганів, які є пам’ятками археології, проіснувавши по 4-5 тисяч років, зрівняні з поверхнею землі за останні 40 років. Крім курганів, на території району кочівниками насипані 12 майданів – рукотворних земляних валів підковоподібної форми висотою до двох метрів та діаметром 10-50 м. У цих майданах кочові племена здійснювали культово-ритуальні обряди, поклоняючись духам своїх померлих предків. По три майдани знаходяться на територіях Гетьманівської та Нижньобурлуцької сільських рад. На жаль, майже всі майдани розорюються, хоча ще в 1970 році деякі з них (наприклад, північніше Гашинівського лісу або північно-західніше с. Новомиколаївка) були такими, як і тисячі років тому.
У Шевченківському районі понад 50 піщаних, глиняних та крейдяних кар’єрів, у яких добувають корисні копалини.
Частина цих кар’єрів закрита. В результаті господарської діяльності люди створили насипи для залізниці та автомобільних доріг, греблі, протиерозійні вали, силосні ями та інші антропогенні форми рельєфу, які змінили первісний краєвид.
Геоморфологічне районування
На відрогах Середньоросійської височини в межах Харківської області Н. І. Дмитрієв (1958) виділив Донецьку терасову рівнину і Придонецьке плато, яке він пізніше розділив на Бурлуцьке плато і Приоскільське плато. Автор на основі топографічних досліджень місцевості виділяє також Балаклійську підвищену рівнину. Отже, в рельєфі Шевченківського району географи виділяють такі геоморфологічні структури:
1 Донецьку терасову рівнину
2. Бурлуцьке плато
3. Приоскільське плато
4. Балаклійську підвищену рівнину.
Західна частина Шевченківського району знаходиться на Донецькій терасовій рівнині, яка являє собою долину ріки Сіверський Донець з усіма терасами.
Всього в долині Сіверського Дінця Н. І. Дмитрієв виділив вісім терас. Територія нашого краю знаходиться на трьох найдавніших – неогенових терасах (шостій, сьомій і восьмій). Шоста тераса – Бурлуцька – досить чітко виділяється в рельєфі (див. карту «Тераси ріки Сіверський Донець»). Поверхня мало розчленована, рівнинна. Поширені балки і степові блюдця. Потужність алювіальних відкладів складає 17-20 метрів. Алювій перекритий лесом потужністю до 27 метрів. Сьома тераса (Новохарківська) від попередньої відділяється пологим розтягнутим виступом. Поверхня взагалі рівнинна, але більше розчленована ярами і балками. Терасові осадові породи знаходяться на пісках Харківського ярусу. Вони перекриті червоно-бурими глинами і лесом потужністю 20-21 м. Восьма (Іванківська) тераса над сьомою піднімається на 11-17 метрів. Починаючись південно-східніше м. Вовчанськ, вона простягається безперервною широкою смугою до р. Гусинка, потім швидко звужується і виклинюється зовсім. Рівнинна поверхня досить густо розчленована ярами і балками, річковими долинами Великого Бурлука, Лозовки, Гусинки та Грузької.
Бурлуцьке плато займає північно-західну частину Шевченківщини. Поверхня в основному нахилена на захід, до долини Великого Бурлука. Найбільшими формами рельєфу є долини невеликих річок Протоки, Пенчукової, Лозовки, Гусочки. Дрібніші форми рельєфу – балки Байдачка, Сараневата, Кам’яна, Семенів Яр, Хоменків Яр та інші. Круті схили річкових долин розчленовані короткими ярами. Ці форми рельєфу утворилися за останні 12 млн. років, після підняття морського дна в кінці міоценової епохи неогенового періоду.
Приоскільське плато – частина південного схилу Середньоросійської височини. Основа Приоскільського плато – морська підвищена середньорозчленована рівнина, яка утворилася в міоценову епоху неогенового періоду. Абсолютні висоти на вододілах досягають 190-200 метрів. На ерозійно-денудаційній похилій поверхні Приоскільського плато поширений долинно-балковий рельєф. Густота розчленування досягає 0,7…0,9 кілометрів на квадратний кілометр. Найбільші форми рельєфу – долини річок Осинівки, Березівки, Синихи, Грузької, Кущувахи, Бутової.
Верхів’я балок мають цирковидну форму, а схили розчленовані глибокими ярами та короткими схиловими балками.
Балаклійська підвищена рівнина знаходиться у верхній частині басейну Волоської Балаклійки і являє собою морську міоценову рівнину, розчленовану долинами, балками, ярами та лощинами. Найбільша форма рельєфу – долина Волоської Балаклійки, яка має ширину 1,5-2,5 км та глибину 40-60 метрів. Схили долини розчленовані численними балками. Значні розміри має долина Відноги. У верхів’ях глибоких балок ростуть байрачні ліси. Слабоспадисті схили поблизу вододілів розчленовані лощинами. Досить багато курганів, насипаних степовими кочівниками.
Переглядів: 3094
Дата публікації: 15:26 25.06.2018
Японські роботи приземлилися на поверхню астероїда і надіслали фотографії
Автор фото, Jaxa
Два японських мініроботи MINERVA-II1A і MINERVA-II1B успішно приземлилися на поверхню астероїда Рюгу.
Обидва перебувають у хорошому стані та передають з астероїда фотографії та дані, повідомляє японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA).
Роботи відокремилися від японського космічного зонда «Хаябуса-2» 21 вересня. Щонайменше один з них зараз рухається поверхнею астероїда, пише агентство.
MINERVA-II1 — це перші у світі мобільні дослідні роботи, які висадилися на поверхню астероїда. Кожен робот важить лише один кілограм. Ці роботи вперше змогли автономно пересуватися та робити фотографії на поверхні астероїда.
«Я був так зворушений тим, що ці маленькі самохідні апарати успішно досліджують поверхню астероїда, тому що ми не змогли цього домогтися 13 років тому. Мене особливо вразили зображення, зроблені з близької відстані на поверхні астероїда», — сказав керівник місії проекту «Хаябуса- 2» Макото Йошикаву.
Автор фото, JAXA
Підпис до фото,Мініроботи MINERVA-II1A и MINERVA-II1B пересуваються, здійснюючи стрибки
Всього команда зонда «Хаябуса-2» опублікувала три зображення, зроблених роботами.
Зображення вийшли розмитими, оскільки одне з них робот зробив під час обертання, а інше — в момент стрибка. Крім того, на них помітні кольорові плями через відбиття сонячного світла.
Автор фото, Twitter/HAYABUSA2@JAXA
Підпис до фото,Через сонячне світло на фотографії, зробленій мініроботом, залишилися білі плями
«Хоч я і був розчарований розмитим зображенням, але тут важливо те, що воно зроблене самохідним апаратом. Ба більше, фотографія, зроблена в момент стрибка робота на поверхню астероїда, підтвердила ефективність такого механізму руху», — сказав відповідальний за проект MINERVA-II1 Тетсуо Йошиміцу.
Автор фото, JAXA
Підпис до фото,Робот MINERVA-II1A зробив цю фотографію після відокремлення від космічного зонду. У правому нижньому куті — поверхня астероїда Рюгу
У чому полягає місія «Хаябуса-2»?
Місія «Хаябуса-2» почалася у 2014 році. Її вартість становить 150 млн доларів. Космічний зонд «Хаябуса-2» летів до астероїда Рюгу три з половиною роки і дістався до нього в кінці червня.
Завдання зонда — вивчити астероїд та доставити на Землю зразки порід, з яких він складається. «Перш за все, ми дуже уважно вивчимо рельєф поверхні. Потім виберемо місце посадки. Саме там збиратимуть проби порід», — розповідав керівник проекту Йошикаву.
Автор фото, JAXA, Uni Tokyo & collaborators
Підпис до фото,Зонд «Хаябуса-2» дістався до астероїда Рюгу наприкінці червня
Діаметр астероїда Рюгу становить близько 900 метрів, він робить повний оберт навколо своєї осі за сім з половиною годин. Він знаходиться в 290 млн км від Землі.
«Хаябуса-2» проведе на орбіті навколо Рюгу приблизно півтора роки.
Рюгу належить до астероїдів класу С, які вважають відносно примітивними. Це означає, що на його поверхні можуть виявитися органічні матеріали та гідрати.
Вивчення хімічного складу Рюгу може допомогти вченим зрозуміти ранні етапи еволюції Сонячної системи.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
GIS Data – Центр розвитку інновацій
Вхідні дані: інформаційної системи управління бюджетом громади та ДКС, документації планування витрат на оплату праці; документи для планування та виконання бюджету за програмно-цільовим методом, а саме: паспорта бюджетних програм, документ з виконання бюджетної програми; публічні документи щодо висвітлення процесу бюджетування в ОТГ, ефективності та цільового використання коштів.
Результат: буде проведено два типи аналізу й опрацьовано відповідні рекомендації, планів дій та проектів рішень: 1) експрес-аналіз – впродовж 1-2 тижнів та 2) комплексний аналіз – 1 місяць після впровадження е-рішення для бюджетування та внесення в неї відповідних даних. Кожен з аналізів може стосуватися як лише однієї з частин бюджету (напр. доходи, витрати), так і всього бюджету, залежно від бажання громади та впровадженого модулю е-рішення для бюджетування.
Проведення внутрішнього аудиту матиме результати за кожним з наступних модулів:
Внутрішній аудит планування витрат на оплату праці: Пооб’єктний детальний аналіз витрат на цю статтю дає обґрунтовані висновки щодо ефективних шляхів оптимізації мережі та ефективності витрат до їх найменшої статті, що сприятиме як зростанню довіри мешканців до рішень ОМС, наприклад, результативності закладів освіти (напр.
по ЗНО), та зменшенню неефективних витрат, які можуть досягати 2 і більше раз по окремим статтям.
Внутрішній аудит планування витрат на оплату праці проводиться за галузями “Органи місцевого самоврядування”, “Освіта”, “Охорона здоров’я”, “Культура” та “Спорт”.
Виявлення та виправлення помилок, допущених при плануванні витрат на оплату праці до перевірки контролюючими органами, визначення кроків, необхідних для приведення нарахувань заробітної плати та додаткових виплат у відповідність нормам законодавства України, виявлення додаткових резервів наповнення бюджету ОТГ за рахунок правильного нарахування витрат на оплату праці, мінімізація можливих штрафних санкцій за неправильне нарахування витрат на оплату праці, зниження впливу людського фактору на планування витрат на оплату праці.
Внутрішній аудит доходів бюджету: аналіз доходів у розрізі платників податків, виконання договорів, більш якісне планування доходів бюджету, виявлення платників, котрі не своєчасно сплачують податки, можливість порівняння надходжень бюджету поточного та минулого періодів.
Внутрішній аудит планування та виконання бюджету за програмно-цільовим методом: аналіз ефективного та цільового використання коштів при програмно-цільовому методі бюджетування, у т.ч. за нефінансовими показниками.
Внутрішній аудит публічності бюджетного процесу: допомога органам місцевого самоврядування в запровадженні рішень та практик бюджетної прозорості та залучення громадян до участі в бюджетних процесах на місцевому рівні, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню підзвітності органів місцевого самоврядування. Також може бути впроваджено аналітичну систему (дашборд) на основі геоінформаційної системи, що одночасно вивільнить час працівників для аналітичної роботи замість поточної та забезпечить керівників громади, інших підрозділів, команди проектів розвитку громади необхідною аналітичною інформацією.
Про затвердження Змін до Інструк…
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ |
ПОСТАНОВА |
22. |
07.2013 № 292Зареєстровано в Міністерстві |
Про затвердження Змін до Інструкції про організацію виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам’ятних та інвестиційних монет України, сувенірної продукції
Відповідно до статей 7, 33 та 42 Закону України «Про Національний банк України» та з метою вдосконалення порядку проведення операцій з реалізації пам’ятних та інвестиційних монет України, сувенірної продукції Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Зміни до Інструкції про організацію виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам’ятних та інвестиційних монет України, сувенірної продукції, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2012 року № 213, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 червня 2012 року за № 1044/21356 (зі змінами), що додаються.
2. Генеральному департаменту регулювання грошового обігу (Нестеренко В. М.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь та структурних одиниць Національного банку України для використання в роботі.
3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Ричаківську В.І.
4. Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.
Голова | І.В. Соркін |
ЗАТВЕРДЖЕНО |
Зареєстровано в Міністерстві |
ЗМІНИ
до Інструкції про організацію виготовлення, випуску в обіг і реалізації пам’ятних та інвестиційних монет України, сувенірної продукції
1.
У главі 1:
1) у пункті 1.1 слова «і реалізації» замінити словами «реалізації і купівлі»;
2) у пункті 1.2:
терміни «категорія якості карбування монет», «пошкоджені монети» виключити;
доповнити пункт з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:
«категорія якості карбування пам’ятних та інвестиційних монет — характеристика фізичного (зовнішнього) стану пам’ятних та інвестиційних монет («пруф», «пруф-лайк», «брильянт-анциркулейтед», «спеціальний анциркулейтед», «анциркулейтед»), що досягається за допомогою застосування спеціальних технологій карбування. Категорії якості карбування пам’ятних та інвестиційних монет зазначені в додатку 1 до цієї Інструкції»;
«пошкоджені пам’ятні та інвестиційні монети, сувенірна продукція, що виявлені в грошових сховищах Національного банку, — пам’ятні та інвестиційні монети, сувенірна продукція, що в процесі зберігання в запасах готівки Операційного та територіальних управлінь Національного банку та/або резервних фондів Центрального сховища набули ознак пошкодження (зміна кольору поверхні, плями, корозія тощо) або виявився прихований дефект виробника»;
«пошкоджені пам’ятні та інвестиційні монети, що придбані у фізичних осіб, — пам’ятні та інвестиційні монети, що мають ознаки пошкодження [деформація, забруднення, вплив вогню, високоактивних речовин і середовищ, корозія, ознаки механічної дії (отвори, надломи, подряпини) тощо] та не можуть використовуватись як засіб платежу для розрахунків за всіма видами готівкових операцій».
2. У главі 2:
1) пункт 2.3 викласти в такій редакції:
«2.3. Кількісний склад, метал, маса дорогоцінного металу в чистоті, категорія якості карбування, діаметр і тираж пам’ятних та інвестиційних монет, сувенірної продукції під час планування випуску монет визначаються з урахуванням технологічних можливостей Банкнотно-монетного двору Національного банку (далі — Банкнотно-монетний двір), можливостей їх реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, економічної ефективності та фінансування»;
2) у пункті 2.5:
в абзаці першому слова «Національного банку (далі — Банкнотно-монетний двір)» виключити;
після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
«складає та подає на погодження Генеральному департаменту та затвердження заступникові Голови Національного банку або іншій уповноваженій особі план-графік основних етапів виготовлення та передавання сувенірної продукції (далі — план-графік сувенірної продукції) за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції».
У зв’язку з цим абзаци четвертий, п’ятий уважати відповідно абзацами п’ятим, шостим;
абзац п’ятий після слів «інвестиційних монет» доповнити словами «сувенірної продукції»;
3) пункт 2.6 викласти в такій редакції:
«2.6. Державна скарбниця України згідно з планом-графіком і планом-графіком сувенірної продукції передає партіями в установленому порядку Банкнотно-монетному двору банківські та дорогоцінні метали для виготовлення пам’ятних та інвестиційних монет, сувенірної продукції».
3. У главі 5:
1) в абзаці першому пункту 5.1:
після слів «плану-графіка» доповнити словами «плану-графіка сувенірної продукції»;
слова «вартістю їх виготовлення» замінити словами «їх вартістю»;
доповнити новим реченням такого змісту: «Зміна підпису Голови Національного банку та року виготовлення сувенірної продукції не потребує зміни дизайну та нового затвердження ескізів (дизайну), гіпсових моделей і зразків сувенірної продукції»;
2) пункт 5.2 після абзацу дванадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
«тираж монет, шт.».
У зв’язку з цим абзац тринадцятий уважати абзацом чотирнадцятим;
3) пункт 5.9 викласти в такій редакції:
«5.9. Після затвердження зразків монет та сувенірної продукції кінці шнура другої капсули приклеюються до зворотного боку картонного ярлика за допомогою паперової облатки, на яку ставиться відбиток круглої печатки Національного банку. Затверджені зразки монет та сувенірної продукції передаються до Центрального сховища.
Один картонний ярлик із зразками монет та сувенірної продукції залишається в Центральному сховищі, а другий — передається до Банкнотно-монетного двору»;
4) пункт 5.11 викласти в такій редакції:
«5.11. Усі перевезення зразків монет та сувенірної продукції (у разі потреби) від Банкнотно-монетного двору до Центрального сховища й Операційного управління Національного банку та у зворотному напрямку здійснюють інкасатори Центрального сховища на підставі плану-графіка та плану-графіка сувенірної продукції відповідно до строків, визначених у них, і встановленого законодавством порядку».
4. У главі 6:
1) пункт 6.1 викласти в такій редакції:
«6.1. Банкнотно-монетний двір відповідно до затверджених зразків і у визначені планом-графіком і планом-графіком сувенірної продукції строки здійснює карбування запланованого тиражу пам’ятних та інвестиційних монет, сувенірної продукції і передає його в установленому порядку до Центрального сховища»;
2) абзац другий пункту 6.2 викласти в такій редакції:
«Банкнотно-монетний двір організовує замовлення (виготовлення):
супутньої продукції на підставі затвердженого плану випуску монет або на замовлення Генерального департаменту;
презентаційної упаковки за поданням Операційного управління Національного банку»;
3) в абзаці першому пункту 6.4 слова «Департаменту міжнародних зв’язків та комунікацій» замінити словами «відповідним підрозділам Національного банку».
5. У главі 8:
1) у назві та тексті глави слова «сувенірної продукції» у всіх відмінках замінити словами «сувенірної і супутньої продукції» у відповідних відмінках;
2) пункт 8.1 доповнити словами «та планом-графіком сувенірної продукції».
6. У главі 9:
1) у першому реченні другого та третього абзаців пункту 9.1, у другому реченні пункту 9.4 слова «вартість їх виготовлення» у всіх відмінках замінити словами «їх вартість» у відповідних відмінках;
2) друге речення пункту 9.3 після слів «матеріально відповідальних осіб» доповнити словами «(інших відповідальних осіб за місцями зберігання цінностей)».
7. У главі 10:
1) у назві глави слово «приймання» замінити словом «купівлі»;
2) пункт 10.8 після слова «накладну» доповнити словами «(крім інвестиційних монет)»;
3) пункт 10.10 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Операційне управління Національного банку за потреби забезпечення презентаційною упаковкою органів державної влади та інших установ у зв’язку з проведенням ними загальнодержавних заходів замовляє необхідний вид упаковки на Банкнотно-монетному дворі та отримує її з Банкнотно-монетного двору для подальшої реалізації на підставі закупівельних цін, збільшених на суму податку на додану вартість із заокругленням до гривні»;
4) в абзацах п’ятому та десятому пункту 10.15 слова «або монети колишнього СРСР» виключити;
5) пункти 10.16, 10.17 викласти в такій редакції:
«10.16. Територіальні управління Національного банку купують у фізичних осіб пам’ятні монети з дорогоцінних металів та пошкоджені інвестиційні монети як брухт у порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку щодо виконання операцій з купівлі банківських та дорогоцінних металів у населення.
10.17. Територіальні управління Національного банку купують у фізичних осіб інвестиційні монети в належному стані за закупівельними цінами в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку щодо виконання операцій з купівлі банківських та дорогоцінних металів у населення. Критерії належного стану інвестиційних монет визначаються Національним банком під час випуску монети.
Територіальні управління Національного банку залишають такі монети в запасах готівки та здійснюють обов’язкову заміну капсул зі складанням відповідного акта та віднесенням їх вартості на інші операційні витрати»;
6) пункт 10.18 виключити.
8. Главу 11 викласти в такій редакції:
«11. Операції, що здійснюються з пошкодженими пам’ятними, інвестиційними монетами та сувенірною продукцією в грошових сховищах Національного банку
11.1. У разі виявлення в грошових сховищах Центрального сховища, Операційного або територіальних управлінь Національного банку пошкоджених пам’ятних, інвестиційних монет та сувенірної продукції створена згідно з наказом керівника Операційного (територіального) управління Національного банку комісія в складі завідувача сектору, касира та експерта (у Центральному сховищі — відділ експертизи цінностей) складає акт про встановлення пошкоджених або з дефектом виробника пам’ятних, інвестиційних монет та сувенірної продукції (додаток 7), на підставі якого оформляється прибутково-видатковий ордер відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань емісійно-касової роботи.
Якщо комісією Операційного (територіального) управління Національного банку або відділом експертизи цінностей Центрального сховища встановлено причини пошкоджень, в акті про встановлення пошкоджених або з дефектом виробника пам’ятних, інвестиційних монет та сувенірної продукції зазначаються вид пошкоджень і причини їх виникнення.
11.2. Операційне та територіальні управління Національного банку відправляють пошкоджені пам’ятні монети з дорогоцінних металів (без супутньої продукції), пам’ятні монети з недорогоцінних металів, інвестиційні монети та сувенірну продукцію до Центрального сховища.
Відправлення пошкоджених пам’ятних, інвестиційних монет та сувенірної продукції здійснюється разом із двома примірниками актів про встановлення пошкоджених або з дефектом виробника пам’ятних, інвестиційних монет та сувенірної продукції.
11.3. Центральне сховище передає до Банкнотно-монетного двору пошкоджені пам’ятні та інвестиційні монети, сувенірну продукцію для усунення пошкоджень або їх заміни (у період дії гарантійного терміну). У разі неможливості усунення пошкоджень Банкнотно-монетний двір відшкодовує Центральному сховищу вартість пошкоджених пам’ятних та інвестиційних монет, сувенірної продукції.
11.4. Центральне сховище, Операційне та територіальні управління Національного банку передають супутню продукцію, що відповідає встановленим критеріям, до Банкнотно-монетного двору для повторного використання з відшкодуванням Центральному сховищу та цим управлінням її вартості.
11.5. У разі виявлення Центральним сховищем, Операційним або територіальним управлінням Національного банку пошкодженої супутньої продукції (з оформленням відповідного акта) створена згідно з наказом керівника Центрального сховища, або Операційного, або територіального управління Національного банку комісія в складі завідувача сектору, касира та експерта (у Центральному сховищі — відділ експертизи цінностей) здійснює знищення пошкодженої супутньої продукції зі складанням акта про знищення, на підставі якого оформляється розрахунковий документ на списання її вартості на інші неопераційні витрати».
9. У назві та тексті глави 12 слова «пам’ятних монет» у всіх відмінках замінити словами «пам’ятних та інвестиційних монет» у відповідних відмінках.
10. Доповнити Інструкцію новим додатком 1, що додається.
У зв’язку з цим додатки 1-7 вважати додатками 2-8. У тексті Інструкції посилання на додатки 1-7 вважати відповідно посиланнями на додатки 2-8.
11. Доповнити Інструкцію після додатка 2 новим додатком 3, що додається.
У зв’язку з цим додатки 3-8 вважати додатками 4-9. У тексті Інструкції посилання на додатки 3-8 вважати відповідно посиланнями на додатки 4-9.
Директор | В.М. Нестеренко |
Додаток 1 |
КАТЕГОРІЇ ЯКОСТІ
карбування пам’ятних та інвестиційних монет
1. Категорія якості монет «пруф».
Монети цієї категорії виготовляються із сплавів дорогоцінних металів і мають високу якість.
Візуальна контрастність зображення на цих монетах досягається завдяки матованому рельєфу на полірованій (дзеркальній) поверхні або полірованому рельєфу на матованій поверхні. Рельєф повинен бути чітким з добре видимими найдрібнішими деталями.
На монетах цієї категорії якості для підкреслення окремих елементів дизайну допускається використовувати різні види матування або полірування деталей рельєфу. Допускається використання елементів оздоблення.
Для цих монет характерним є рівномірний (за візуальним визначенням) рант по всьому периметру, без розривів, пошкоджень, задирок. Гурт монети має бути рівномірним по всій товщині монети, без видимих пошкоджень.
На монетах допускаються незначні поодинокі дефекти, видимі за двократного збільшення, за умови, що дефекти нечисленні, не згруповані та не погіршують привабливість монет. Неприпустимою є наявність на монетах видимих неозброєним оком подряпин, вкраплень, насічок, відбитків дотику пальців рук.
Монети цієї категорії якості карбуються з використанням спеціально підготовленого карбувального інструмента.
Ці монети підлягають 100 % візуальному контролю.
2. Категорія якості монет «пруф-лайк».
Монети цієї категорії мають бути високої якості.
Рельєф дизайну монети повинен бути матованим, чітким, з добре видимими найдрібнішими деталями, що досягається завдяки візуальній контрастності порівняно з дзеркальною поверхнею монети.
Для цих монет характерним є рівномірний (за візуальним визначенням) рант по всьому периметру, без розривів, пошкоджень, задирок. Гурт монети має бути рівномірним по всій товщині монети, без видимих пошкоджень.
Допускаються незначні, нечисленні та незгруповані дефекти на блискучій поверхні, незначна зміна матовості текстури рельєфного зображення, що помітні під час огляду неозброєним оком. Такі дефекти та зміна не повинні впливати на загальну привабливість монети.
Монети цієї категорії карбуються з використанням спеціально підготовленого карбувального інструмента.
Ці монети підлягають вибірковому візуальному контролю.
3. Категорія якості монет «брильянт анциркулейтед».
Монети цієї категорії повинні мати хорошу якість.
Поверхня цих монет, уключаючи зображення, має помітно інтенсивний глянець і блиск. Рельєф дизайну повинен бути з чітко видимими деталями дизайну.
Для монет цієї якості, що виготовлені із сплавів недорогоцінних металів, допускається більш низький ступінь блиску поверхні та рельєфу, а також дещо послаблені вимоги щодо наявності видимих дефектів порівняно з монетами цієї якості, що виготовлені із сплавів дорогоцінних металів.
Допускається незначне відхилення (за візуальним визначенням) яскравості поверхні на окремих монетах за умови, що будь-яка монета за зовнішнім виглядом має рівномірний глянцевий блиск рельєфу.
На поверхні монет допускаються незначні нерівності, плями, подряпини, видимі неозброєним оком, якщо вони дрібні, нечисленні, незгруповані та не впливають на привабливість монети.
Рант цих монет має бути рівномірним (за візуальним визначенням) по всьому периметру, без розривів, пошкоджень, задирок. Гурт — рівномірним по всій товщині монети, без значних пошкоджень. Допустимі поодинокі дефекти у вигляді задирок, незначних подряпин тощо.
Монети цієї категорії карбуються з використанням спеціально підготовленого карбувального інструмента.
Ці монети підлягають вибірковому візуальному контролю.
4. Категорія якості монет «спеціальний анциркулейтед».
Монети цієї категорії повинні мати хорошу якість.
Ці монети мають матований рельєф із чітко розмежованими деталями та відрізняються від монет категорії якості „анциркулейтед» поліпшеним виглядом відкарбованого зображення і рівномірно блискучою або рівномірно матованою поверхнею.
Допускається наявність незначних подряпин, крапкових плям, видимих неозброєним оком, якщо вони нечисленні та не погіршують вигляд монети.
Рант цих монет має бути рівномірним (за візуальним визначенням) по всьому периметру. Гурт — рівномірним по всій товщині монети. Допускаються незначні поодинокі дефекти у вигляді задирок, незначних подряпин тощо.
Монети цієї категорії карбуються з використанням спеціально підготовленого карбувального інструмента.
Ці монети підлягають вибірковому візуальному контролю.
5. Категорія якості монет «анциркулейтед».
Монети, які ще не надійшли до споживача і перебувають в упаковці виробника, повинні мати задовільний вигляд.
Ці монети можуть мати технологічні пошкодження, видимі неозброєним оком, дрібні подряпини, задирки, що утворилися від ударів монет одна об одну під час карбування в умовах високоавтоматизованого карбувального виробництва, швидкісного перерахування, а також під час перевезення монет від Монетного двору до Центрального сховища, Операційного та територіальних управлінь Національного банку.
Монети цієї якості мають матовий металевий блиск по всій поверхні аверсу та реверсу. Рельєфні зображення, познаки та написи на цих монетах мають чітко розмежовані деталі.
Рант на аверсі та реверсі монет має бути рівномірним (за візуальним визначенням) по всьому периметру, без значних пошкоджень.
Гурт монет має бути рівномірним по всій товщині монети, без значних пошкоджень. Допустимі деякі поодинокі дефекти у вигляді задирок та незначних подряпин.
Ці монети підлягають вибірковому візуальному контролю.
Директор | В.М. Нестеренко |
Додаток 3 |
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ПЛАН-ГРАФІК
основних етапів виготовлення та передавання сувенірної продукції
№ з/п | Найменування сувенірної продукції | Матеріал | Тираж, шт. | Відмітка про отримання затверджених ескізів (у разі потреби) | Затвердження гіпсових моделей (у разі потреби) | Затвердження зразків сувенірної продукції (у разі потреби) | Дата передавання сувенірної продукції до Центрального сховища |
Директор Генерального департаменту |
|
|
Генеральний директор |
|
|
Директор | В.М. Нестеренко |
Про рельєф
Опубліковано 01/03/2016 | 0 | 4461
Поговоримо про дуже цікаву річ, з якою так чи інакше майже щодня «працює» кожен з нас, проте далеко не кожен це усвідомлює. Поговоримо про рельєф.
Згідно з класичним визначенням, рельєф – це сукупність нерівностей земної поверхні. Тобто рельєф – це лише форма. Однак саме в цьому випадку можна сказати, що для людини ця форма дуже часто стає важливішою за зміст. Уявіть собі дві кулі, металеву та пластмасову. Що в них загального? Вірно, здатність до легкого переміщення у просторі саме через свою форму. Штовхнув – покотилося.
Рельєф також може надавати певні здібності природним та антропогенним об’єктам лише за рахунок їх територіального розміщення. Наприклад, для нашої півкулі північні схили пагорбів або стіни будівель завжди будуть отримувати сонячного тепла більше за інші. Відповідно, на південних схилах будуть утворюватися специфічні біоценози, формуватись відмінні від оточуючих ґрунти. При цьому літологічна будова пагорбу за ландашфтоутворюючим впливом відступатиме на другий план.
Без впливу рельєфу не відбувається жодний природний або антропогенний процес.
Течія води в річці, напрямок вітру, планування забудови міста, перемикання передачі у автівці при підйомі вгору… Ми маємо миритися с рельєфом, вживатися в нього, використовувати його особливості для наших потреб.
Проте щоб щось використовувати, треба про це «щось» знати якомога більше. При цьому ефективність використання буде прямо пропорційна до наших знань.
Звідки ми отримуємо інформацію про рельєф? Джерел і способів зараз існує дуже багато. Найбільш буденним є варіант використання фізико-географічних або ж топографічних карт. Зокрема на останніх нерівності земної поверхні репрезентовані горизонталями, інакше – ізогіпсами, тобто кривими, кожна точка яких має однакову висоту над рівнем моря.
Рис.1. Традиційний спосіб представлення рельєфу знайомий нам ще зі шкільних підручників
Багаторічний досвід роботи з такою формою представлення рельєфу сформував потужну методичну базу, яка дозволяє проводити різноманітні морфометричні обрахунки, від найпростіших (вимір крутизни схилу) до складних (складання карт густоти горизонтального розчленування). Зрозуміло, що в наш час високих технологій, традиційне представлення рельєфу поступово замінюється іншими, більш практичними варіантами. Так, думаю всі наші читачі бачили тривимірні комп’ютерні моделі як окремих форм земної поверхні, так і великих її площ.
Такі наочні макети реальних природних об’єктів створюються на основі відповідних цифрових моделей рельєфу (ЦМР). Згідно з Комплексом стандартів Бази топографічних даних, під цифровою моделлю рельєфу розуміють “цифрове подання тривимірних просторових об’єктів (поверхонь, рельєфів) у вигляді тривимірних моделей даних сукупності висотних відміток або відміток глибин та інших значень аплікат у вузлах нерегулярної мережі трикутників або у вузлах регулярної сітки з утворенням матриці висот або як сукупність записів даних про горизонталі (ізогипси, ізобати) або інші ізолінії”.
Говорячи спрощено, ЦМР є комп’ютерною моделлю, яка містить детальну інформацію про значення абсолютної висоти земної поверхні. Для просунутих читачів зауважимо, що в англомовній літературі розрізняють цифрову модель висот (digital elevation model, DEM) і похідну від неї цифрову модель рельєфу (digital terrain model, DTM) як сукупність похідних морфометричних показників (1).
Первинні дані цифрового моделювання рельєфу можуть бути наочно представлені у вигляді двох найбільш поширених способів представлень поверхонь: регулярної мережі висот або ж нерегулярної триангуляційної мережі. Перший спосіб представлення з легкої руки відомого «монстра» ГІС забезпечення фірми ESRI зараз в Україні все частіше називають GRID-моделлю. Другий отримав скорочення TIN (triangulated irregular network – нерегулярна триангуляціна мережа).
GRID-модель має растрову структуру, що утворюється шляхом розбиття простору на однакові неподільні чарунки або ж пікселі (від англійського picture element). Останні зазвичай мають квадратну форму та містять інформацію про висоту земної поверхні над рівнем моря. Як правило саме GRID є основою глобальних та національних моделей висот. Зокрема Геологічна служба США (USGS), в рамках проекту Національна карта (The National Map) пропонує п’ять наборів даних про рельєф у вигляді растрової структури, які відрізняються за технологіями отримання, роздільною здатністю та просторовим охопленням. Також саме GRID-модель лежить у основі вільних глобальних ЦМР – таких як GMTED2010 та ASTER GDEM2.
Структура TIN вичерпно описується самою назвою моделі – нерегулярна триангуляційна мережа. Її основою є набір нерегулярно розташованих точок, які з’єднуються лініями таким чином, щоб утворились трикутники. Отже результатом є багатогранна модель рельєфу місцевості, яка складається з численних трикутників з висотними відмітками висоти у вершинах.
| TIN | GRID |
Рисунок 2. Два способи представлення рельєфу в ЦМР
Кожна з моделей має свої переваги та недоліки. Якщо коротко, то TIN займає в декілька разів менше місця в пам’яті комп’ютера ніж GRID, що обумовлюється її векторною структурою. І саме ж вона обумовлює більші затрати машинного часу на обробку моделі. Також вважається, що TIN краще підходить для відображення рельєфу гірських районів, тоді як GRID більше підходить для презентації рівнинних територій.
А зараз трохи зупинимось на теорії.
Наприклад, для GRID моделі візуальний аналіз поверхні, яка утворюється в результаті поєднання чарунок зі значеннями висот, нескладний. Здається, навіть старшокласник зможе розібратись з цим зображенням, та виявити на ньому хоча б пагорби та яри. (Принаймні нам хочеться в це вірити:)) Ще простішим буде аналіз за умов тривимірної візуалізації цієї поверхні (рис. 3), тут вже помилок не буде ні в кого.
Рисунок 3. Тривимірна візуалізація цифрової моделі рельєфу
Але ж ця модель, хоча і є дуже красивою, мало що може нам дати в практичному аспекті. Адже серйозні справи вимагають серйозного математичного підходу та відповідних критеріїв оцінювання рельєфу.
До речі, подивитись на реальну місцевість, рельєф якої відображений на рисунку 2, можна віртуально на мапі або ж безпосередньо в польових умовах, проїхавши 13 км від Харкова по Київській трасі до м. Люботин.
Безумовно, найбільш фундаментальними та широко застосовуваними геоморфологічними параметрами є ухил та експозиція нахиленої поверхні, тобто, схилу. Почнемо з ухила, який є показником крутизни схилу та розраховується як перевищення місцевості (a) до горизонтального прокладання (b), на якому воно спостерігається (рис. 4).
Рисунок 4. Ухил схилу
Тобто, величина ухилу дорівнює тангенсу кута α. Говорячи ще більш математично, ухил є першою похідною від висоти, оскільки характеризує інтенсивність зміни її значень в просторі.
Перетворити растрову модель висот на карту ухилів (якщо ви працюєте з GRID), або ж визначити крутизну ребер-трикутників (у випадку TIN) здатна практично будь-яка ГІС. При використанні растрової моделі для визначення крутизни схилу зазвичай використовують відомий алгоритм, що найчастіше пов’язують з роботою Zevenbergen-Thorne (1987).
Розглянемо його основні етапи на прикладі субматриці висот 3 на 3 пікселя (рис.5). Всі розрахунки будемо проводити для визначення крутизни центральної чарунки, яка виділена блакитним кольором. Цифри в чарунках позначають висоту (z), L – відстань між центрами чарунок, інакше – просторова роздільна здатність растру. Жовтим кольором виділені пікселі, значення яких будуть враховані при розрахунках ухилу.
Спочатку обчислюються градієнти зміни висот вздовж двох головних осей х і у:
dz/dx = [ 62 – 61 ] / 2*L
dz/dy = [ 65 – 59 ] / 2*L
Далі для центральної чарунки субматриці обраховується «інтегральний» ухил (slope):
slope = arctg (√ ([dz/dx]2+ [dz/dy]2))
Рисунок 5. Приклад розрахунку ухилу
Після цього залишається запустити даний алгоритм по всьому растру. Результатом буде перерахунок значень висот в кожному пікселі растрової ЦМР на значення ухилів та формування картограми крутизни поверхні (рис.6).
Рисунок 6. Картограма крутизни схилів
Все це добре, але ж яка користь від цієї математики вкупі з геоінформатикою пересічній людині?
Дійсно, треба повертатися до землі. Але зробимо це у наступному пості.
__________________
У цьому пості використана графіка Кріса Коула з Noun Project.
VK
Google+
Викладач, науковець. Працює в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна.
Відпочинок в Карпатах — КАРПАТИ.INFO / Польща:
Польща
Польща знаходиться у східній частині Центральноєвропейської низини і є низинною країною. Середня висота — 173 м над рівнем моря. Території, нижчі 300 м над рівнем моря, займають понад 91% поверхні. Характерний ландшафт більшої частини — широкі низини, барвисті мозаїки полів, листові та хвойні ліси, луки та невеличкі озера. Незважаючи на перевагу низин, ландшафт є неоднорідним — йому властива пасмова структура географічних регіонів і багатий рельєф поверхні.
На сході Польщі на рівнинах багато водних просторів. Нарев — найунікальніша річка в Європі, схожа на розплетену косичку — в околицях Бялистока широко розливається, а потім зникає в протоках, ніби Амазонка. А річка Бебжа поблизу Гоньондза перетворює околиці на багатокілометрові болота.
Північ Польщі — це піщана територія. Пісок тут дрібний, чистий і гарніший, ніж у Середземномор’ї. Широкі балтійські пляжі тягнуться вздовж високих обривистих берегів, кіс і півостровів, ховаються в дюнах. У Словінському Національному Парку на узбережжі Балтійського моря трапляються рухомі дюни до 30 м висотою і мілкі приморські озера. Пісок, який безупинно переміщується, засипає приморські ліси, болота, навіть людські поселення, водночас відкриваючи терени, які він раніше поглинув.
Балтійське узбережжя відокремлене від решти території Польщі озерним поясом. Це — Дравське, Кашубське, Мазурське і Сувальське приозер’я. Всього у Польщі понад 9 тис. озер, більшість з яких виникли в результаті діяльності льодовика. На Мазурах знаходяться і найбільші польські озера Снярдви і Мамри. Найбільшим з Мазурських озер є Снярдви (113 км2), а найглибшим — Ганьча (108,5 м). Останнє заледеніння відступило не так давно — всього 10-12 тис. років тому, тож рельєф місцевості чіткий. Кращим зразком діяльності льодовика є територія Сувальського ландшафтного парку. Тут можна знайти піднесеності, що нагадують піраміди, тераси, та «висячі» долини.
Південь Польщі закриває пояс молодих гір, таких як Карпати і Татри. Татри — найвище пасмо польських Карпат, містечко Закопане, яке має високогірний характер, лежить біля його підніжжя. У Татрах трапляються западини, печери, високогірні озера і водоспади, які утворилися в результаті діяльності льодовика. Є в Польщі і стародавні гори, що існують понад 4,5 млрд. років від початків історії Землі. Це Судети, які не раз знищувалися ерозією, знову піднімалися і навіть піддавалися вулканічній дії. На території Судет знаходяться Столові гори — єдині в Європі, унікальні, оскільки їх будова не складчаста, а плиткова, з паралельним рівним заляганням шарів пісковиків.
Для багатьох іноземців Польща є насамперед країною зелені і природних ландшафтів. Велику частину території — майже 28% — займають ліси, переважно хвойні. На відміну від багатьох європейських країн, вони відкриті для загального доступу. До списку світової культурної і природної спадщини ЮНЕСКО внесена зокрема Біловезька Пуща — останній збережений регіон натуральних листових лісів, які покривали колись весь європейський континент. Це один з найчистіших екологічних регіонів країни. Бебжанські болота є найбільшим збереженим у Європі комплексом торфовищ. Природне середовище збереглося також на гірських теренах, починаючи від Судетів і до найбільш густонаселених Бещад.
Польська флора налічує понад дві тисячі видів. Тут збереглися багато реліктових рослин — таких, що у давні часи були популярними в Європі, а тепер перебувають на межі вимирання. До них належить, наприклад, остружка татшанська (Delphinium oxysepalum, родина жовтцеві, релікт з третичного періоду), ружанечнік жулти (Rhododendronflavum, азалія, степовий релікт) та карликова береза.
У природних умовах в Польщі живуть багато видів тварин, які вже не зустрічаються більше ніде у природному середовищі. Перші постанови, які мали гарантувати охорону рідких видів тварин — бобра, тура і зубра — польські правителі видали вже в ХІ ст. З великим успіхом відроджено у Біловезькій Пущі популяцію зубра, найбільшого європейського ссавця. Вдалося також врятувати бобра: ще 20 років тому налічувалося лише близько тисячі цих тварин, сьогодні — 25 тисяч. У гірських лісах добре почуваються вовки, ведмеді та рисі — кільканадцять з них живе в Кампіноській Пущі — національному парку неподалік Варшави. Ще Польщу дуже «люблять» лелеки: одна четверта світової популяції білих лелек гніздиться поміж ріками Одра та Буг. Орнітологи нарахували в Польщі понад 40 тис. цих птахів. До найцікавіших природних теренів у Європі належать заселені 253 видами птахів заплави ріки Бебжа. Болота й озера, що простягаються на багато кілометрів, є схроном багатьох видів, які рідко зустрічаються в Європі. Бебжанські болота до того ж належать до найменш видозмінених людською діяльністю теренів на європейському континенті.
За величиною заповідних територій Польща займає одне з перших місць на континенті. Рослини і тварини перебувають під охороною у 22 національних парках та 1200 природних заповідниках. Заповідні території займають понад 100 тис. км2, — понад 30% загальної площі країни. Національні парки і терени з привабливими краєвидами водночас легко доступні для відвідувачів.
Польща розташована у зоні помірного перехідного клімату. Більшу частину року погода є такою, як у Брюсселі чи Берліні — змінна, з перепадами відповідно до пір року. Найтепліші регіони Польщі — південь і захід країни (Вроцлав, Краків), де клімат формує найтепліше повітря з західної частини континенту. На півночі й заході Польщі клімат помірно морський, з м’якою зимою й вологим літом, на сході — континентальний, тут взимку справжні морози, а влітку сухо та гаряче. Найхолоднішою є північно-східна частина Польщі (Мазурські озера, Сувалки, Бялисток), яка часто перебуває під впливом арктичного повітря з Росії.
Найкращими для туристичних подорожей є весняні та літні місяці. Теплі та сухі вересень і жовтень дають можливість побачити «золоту польську осінь». Це найкращий час для того, щоб оглянути у повній красі лісисті гірські схили південної Польщі та листові ліси на низинах.
Адміністративний поділ Польщі виглядає наступним чином: 16 воєводств, 314 повітів (районів) i 2478 ґмін (управ) — це територія Польщі. До історичного трирівневого адміністративного поділу країна повернулася 1999 р.Воєводства Польщі:
- Вармінсько-Мазурське воєводство (Województwo Warmińsko-Mazurskie), Ольштин
- Великопольське воєводство (Województwo Wielkopolskie), Познань
- Західнопоморське воєводство (Województwo Zachodniopomorskie), Щецін
- Куявсько-Поморське воєводство (Województwo Kujawsko-Pomorskie), Бидґощ
- Лодзьке воєводство (Województwo Łódzkie), Лодзь
- Люблінське воєводство (Województwo Lubelskie), Люблін
- Любуське воєводство (Województwo Lubuskie), Гожув-Великопольський
- Мазовецьке воєводство (Województwo Mazowieckie), Варшава
- Малопольське воєводство (Województwo Małopolskie), Краків
- Нижньосілезьке воєводство (Województwo Dolnośląskie), Вроцлав
- Опольське воєводство (Województwo Opolskie), Ополе
- Підкарпатське воєводство (Województwo Podkarpackie), з центром у місті Жешув (укр. Ряшів)
- Підляське воєводство (Województwo Podlaskie), Бялисток
- Поморське воєводство (Województwo Pomorskie), Ґданськ
- Свєнтокшиське воєводство (Województwo Świętokrzyskie), Кельце
- Сілезьке воєводство (Województwo Śląskie), Катовіце
Найбільші міста:
- Варшава (Warszawa), столиця — 1 676,0 тис., агломерація 2 400,0 тис.
- Лодзь (Łódź) — 803,4 тис.
- Краків (Kraków) — 740,0 тис.
- Вроцлав (Wrocław) — 637,2 тис.
- Познань (Poznań) — 577,5 тис.
- Ґданськ (Gdańsk) — 458,4 тис.
- Щецін (Szczecin) — 416,7 тис.
- Бидґощ (Bydgoszcz) — 386,0 тис.
- Люблін (Lublin) — 356,5 тис.
- Катовіце (Katowice) — 344,8 тис.
Моделирование влияния рельефа поверхности земли на кривые электрического зондирования методом интегральных уравнений
Задача электрического зондирования среды с рельефом поверхности земли моделируется методом интегральных уравнений. Этот численный метод основан на триангуляции расчетной области, которая адаптирована к форме рельефа и измерительной линии. Численный алгоритм протестирован путем сравнения результатов с известным решением для двухслойной горизонтально-слоистой среды.Расчеты также выполняются для проверки выполнения «принципа взаимности» для 4-электродных установок в нашей численной модели. Затем моделирование проводится для двухслойной среды с рельефом поверхности. Установлено количественное влияние рельефа, удельных сопротивлений контактирующих сред и глубины второго слоя на кривые кажущегося сопротивления.
1. Введение
Метод удельного сопротивления — один из старейших методов исследования среды для изучения структуры земли [1, 2].Этот метод до сих пор широко используется, поскольку он обеспечивает большую глубину, чем другие методы электрического зондирования, и потому, что математические методы интерпретации его результатов более развиты [3–12]. Применяемый в настоящее время в геофизике метод резистивной томографии (ERT) является современной модификацией метода резистивного сопротивления. Этот метод получает дальнейшее развитие за счет усовершенствования оборудования, автоматизации процесса измерения и возможности проведения измерений с высокой плотностью [13, 14].
Общая математическая модель электрической томографии основана на уравнениях Максвелла для постоянного тока в проводящей среде. Завершающим соотношением этой модели является закон Ома, который гласит, что плотность тока в среде является произведением проводимости среды и градиента потенциала электрического поля.
В процессе электрического зондирования пара электродов истока вводит в землю токи низкой частоты. Затем измеряется разность потенциалов между парами измерительных электродов.Отклонение от ожидаемой картины разности потенциалов для однородной среды дает информацию об электрических свойствах подповерхностных неоднородностей. Распределение источников и измерительных электродов, а также тип установки определяются заранее определенным протоколом измерений.
На результаты измерения влияют три основных фактора: распределение электропроводности в среде, рельеф поверхности земли и тип массива электродов.Конечная цель интерпретации результатов — установить распределение электропроводности в земле. Это исследование численно моделирует кривые электрического зондирования в двухслойной среде с рельефом поверхности земли. Рассчитано влияние положения электродов источника и отношения удельных сопротивлений контактирующей среды на кривые кажущегося сопротивления. Влияние рельефа на результаты интерпретации исследовалось в [9–12] методами конечных элементов и конечных разностей.Данная статья является продолжением наших предыдущих исследований по этой теме [15, 16]. Новизна нашего подхода заключается в том, что моделирование проводится путем численного решения системы интегральных уравнений. Метод интегральных уравнений основан на теории потенциала решений уравнения Лапласа. По сравнению с другими численными методами этот метод обладает высокой точностью и эффективностью для расчета трехмерного распределения потенциала [17]. Характерной особенностью рассмотренных моделей является наличие резко выраженной контактной границы в среде, в отличие от моделей, использованных в [9–12].
Численные результаты, представленные ниже, получены для двухслойной среды с рельефом в виде одного 2D вала. Однако результаты можно обобщить для более сложных моделей.
2. Математическая модель
В наших численных моделях рассматривается среда с кусочно-постоянным двумерным распределением электропроводности. Пусть среда состоит из двух слоев с электропроводностью и (соответствующими удельным сопротивлениям и, соответственно). Предположим, что нижний слой расположен горизонтально на глубине, а верхний слой имеет рельефную поверхность с одним стержнем (рис. 1).В средах с кусочно-постоянной проводимостью потенциал электрического поля удовлетворяет уравнению Лапласа в областях постоянной проводимости и условиям непрерывности потока заряда через границы между средами с разным удельным сопротивлением.
На практике напряжение прикладывается к среде через два электрода источника, обозначенных и. Однако, исходя из принципа суперпозиции электрических полей, мы рассматриваем только потенциал, создаваемый точечным источником.
Позвольте быть поверхностью земли и пусть будет границей контакта между средами с проводимостью и. Потенциальное поле представляет собой сумму потенциала простого слоя, определенного на границах, и потенциала точечного источника на верхней границе:
Коэффициент появляется здесь как размерная шкала для безразмерных функций потенциала простого слоя .
Интегральные члены в (1) соответствуют потенциалам простого слоя с плотностями заряда и.Согласно свойствам потенциала простого слоя, удовлетворяет уравнению Лапласа в области, за исключением границ и и в точке (рис. 1) . Функция должна удовлетворять граничному условию на внутренней границе между двумя материалами и на поверхности среды. Первое из этих условий обеспечивает сохранение тока через контактную границу и записывается как
Индексы указывают, что нормальные производные берутся со стороны среды с соответствующей проводимостью.
Теперь мы можем записать (2) в терминах потенциалов простого слоя:
Мы рассматриваем разрыв нормальных производных потенциала простого слоя на двух сторонах поверхности. Скачок нормальной производной потенциала внутри и вне области равен плотности простого слоя, умноженной на [19]. Если нормаль к границе направлена от среды 2 к среде 1, то
В этом случае имеют место следующие равенства:
Производные потенциала простого слоя на второй границе разрывны, но производные от потенциала остальные источники остаются неизменными.Следовательно, условие непрерывности для нормального тока, проходящего через поверхность, записывается как
Подставляя (5) в (6), получаем
Следовательно, получается следующее интегральное уравнение:
Здесь обозначает коэффициент отражения при граница между средами 1 и 2. Подставляя потенциал для электрода источника и в (8), получаем
Граничное условие на поверхности земли среды получается из условия, что другие нормальные токи, за исключением тока от точечного источника, не перетекают в среду 1.Затем мы можем записать выражение для нормального тока, который входит в среду 1:
Ток, текущий в среду, выражается в терминах нормальной производной потенциала, взятого со стороны среды. Благодаря свойствам потенциала простого слоя [19] нормальная производная потенциала имеет разрыв на поверхности. Пусть нормаль направлена наружу от среды 1. Согласно [19] ее значение на внутренней стороне поверхности выражается как
Подставляя (11) в (10), получаем
Из приведенного выше уравнения получаем другое интегральное уравнение:
Таким образом, у нас есть два интегральных соотношения (9) и (13) для двух неизвестных функций плотности простого слоя и, которые определены на поверхности земли и на границе контакта, соответственно.
3. Численный метод
Численное решение системы интегральных уравнений проводится путем дискретизации интегралов в (9) и (13). Мы ограничиваем бесконечные поверхности и их конечные части, представляющие области овальной формы. Граница отображается на плоскости, на которой строится неправильная треугольная сетка. Сетка уплотняется вдоль оси в части, соответствующей измерительной линии, где вычисляются потенциалы поля. По разнице значений потенциалов по профилю рассчитывается кажущееся сопротивление среды, как это принято в геофизических экспериментах.
Типичная триангуляция расчетной области показана на рисунке 2, а неизвестные функции и вычисляются в узлах триангуляции. Интегралы в правой части (9) и (13) аппроксимируются с помощью подынтегральных выражений в узлах сетки с учетом площадей треугольников.
Аппроксимация интегралов в (9) и (13) с помощью их дискретных аналогов приводит к системе линейных алгебраических уравнений:
Здесь — общее количество узлов триангуляции на внешней и внутренней границах, а коэффициент зависит к какому типу границы принадлежит узел.Если узел находится в, то коэффициент равен 1; в противном случае он равен значению. Значения представляют собой коэффициент взаимного влияния точек, а и формируются путем выражения интегралов в дискретной форме. Уравнение (14) может быть решено либо прямыми методами, либо итерационными методами. Оба этих метода были проверены, чтобы гарантировать, что решение не зависит от выбранного метода решения.
Алгоритм расчета был протестирован двумя методами: проверка реализации «принципа взаимности» для четырехэлектродной решетки и сравнение результатов расчета с известными решениями для двухслойной среды.
4. Принцип взаимности
Современное оборудование ERT может выполнять измерения с высокой плотностью, одновременно записывая данные со многих измерительных электродов [13, 14]. В результате за один эксперимент можно получить больше данных. Кроме того, одни и те же электроды могут действовать как измерительные электроды или электроды источника в разных экспериментах. Таким образом, можно без больших затрат разнообразить типы измерительных электродных матриц. Для оптимизации настроек оборудования и ускорения измерений в геофизике применяется принцип взаимности.На основе этого принципа разность потенциалов между точками, измеряемая установкой, не меняется, если они меняются ролями, то есть меняют электроды источника на измерительные электроды и наоборот. Следовательно, принцип взаимности можно использовать для уменьшения количества измерений за счет изменения ролей электродов.
Для проверки нашего алгоритма принцип взаимности был подтвержден численно. Позвольте быть номерами равноудаленных положений электродов на линии измерения длины.Предположим, что электроды истока и стока занимают позиции и соответственно. Затем в численных экспериментах для и получают значения разности потенциалов между электродами и,,. Если электроды и расположены в положениях и, в серии экспериментов, то разность потенциалов между электродами с номерами и должна быть равна полученной в предыдущем эксперименте.
Этот тест был выполнен для четырехэлектродной матрицы, при этом электроды источника менялись ролями измерительных электродов, а затем вычислялась разность потенциалов между точками и.Было установлено значение. Расчеты были выполнены для двух вариантов электродов источника и: (а) размещенных в положениях и (б) размещенных в положениях и. В первом случае учитывались последовательные положения измерительных электродов и. Затем роли электродов были изменены, размещение и в точках, а затем вычисление разности потенциалов между положениями и. Средняя относительная разница между разностями потенциалов и не превышала 2%.Рисунок 3 (а) показывает последовательность, для электродов истока, расположенных в и. На рис. 3 (b) показаны результаты обмена ролями электродов источника с ролями измерительных электродов
. Такая же процедура была выполнена для второго теста для электродов источника, расположенных в точках и. В отличие от первого случая, разность потенциалов между электродами и,, вычислялась без учета значений. Затем проводились эксперименты, меняя роли и.
Относительное отклонение разности потенциалов во втором испытании не превышало 2%. Таким образом, оба теста демонстрируют реализацию «принципа взаимности». Результаты теста для случая (b) показаны на рисунке 4.
Таким образом, эти тесты демонстрируют реализацию принципа взаимности в наших численных моделях.
5. Численные результаты и обсуждение
Численное решение (14) было проверено на известном решении для двухслойной среды, которое приведено, например, в [18], а результаты представлены на рисунках 5 и 6.Расчеты проводились для трехэлектродной системы и двухслойной модели среды с плоской поверхностью, высокоомным основанием и проводящим основанием.
Влияние глубины второго слоя было подтверждено как для моделей с уменьшением удельного сопротивления, так и с моделями с увеличением удельного сопротивления. Максимальная относительная погрешность расчета кажущегося сопротивления не превышала 2%.
Этот тест позволяет нам определить допустимые размеры расчетной области и толщину сетки, необходимую для достижения желаемой точности приблизительно 1-2% в функции кажущегося сопротивления.
Когда проводимость второй среды была меньше, чем проводимость первой, расчетная область могла быть меньше, чем когда вторая среда имела существенно (~ 100) большую проводимость. В расчетах в качестве единицы длины использовался определенный масштаб длины, и все геометрические параметры модели (высота рельефа, глубина второго слоя и длина измерительного профиля) выражались в этой единице. Симметрия относительно оси абсцисс учитывается для уменьшения вдвое количества узлов в сетке.Удельное сопротивление первой среды используется как единица удельного сопротивления, так и единицы электропроводности. Например, в случае, размеры триангулированного овала равны 4 на 2. Здесь длина линии, по которой проводится сеточная сетка, равна 2, а количество узлов на этой линии варьируется от От 200 до 300. Сетка расширяется при удалении от центральной линии. Если коэффициент расширения был 8, то есть размер самой большой ячейки был примерно в 8 раз больше, чем размер самой маленькой ячейки, тогда параметры соответствуют примерно 16600 треугольникам.Для сред с размерами расчетной области были 9 на 6, с 320 точками на линии конденсации и коэффициентом конденсации 25. Общее количество узлов в этом случае было приблизительно 10400. Время расчета для итерационного метода не изменилось. превышают одну минуту на персональном ноутбуке, тогда как прямой метод решения системы линейных уравнений занимает примерно 40 минут.
На рисунках 7 и 8 показаны решения системы интегральных уравнений для формы рельефа, которая аналитически дается следующей формулой:
В этом случае рельеф имеет форму вала, как показано на рис. 1, с нижележащим слоем на глубине 10 мс и проводимостью около 0,5 мс.Разрыв в одной точке раствора на рисунке 7 соответствует точке приложения точечного электрода источника. Кажущееся сопротивление, рассчитанное по профилю длиной 2 в поперечном направлении рельефа, показано на рисунке 8.
Чтобы определить влияние рельефа на кривые зондирования, мы рассматриваем результаты численного моделирования для двухслойная среда с рельефом поверхности грунта. Численное моделирование проводилось для рельефов в виде вала (рис. 1) и впадины (рис. 9) с нижележащим слоем на глубине около 0,5 мм.Чтобы определить влияние удельного сопротивления нижележащего слоя на аномалию кажущегося сопротивления, связанную с рельефом, мы выполняем расчеты для различных значений удельного сопротивления нижележащего слоя для моделей как с проводящим, так и с высокоомным основанием.
На рисунке 10 показаны результаты моделирования для среды с проводящим подстилающим слоем с рельефом поверхности земли в виде впадины (рисунок 9) и без рельефа (горизонтальная плоскость) для различных значений удельного сопротивления Ωm подстилающего слоя. слой . Удельное сопротивление первого слоя принимается равным Ом · м.
На рисунке 11 показаны результаты моделирования для той же среды с базой с более высоким сопротивлением. В этом случае удельное сопротивление верхнего слоя составляет Ом · м, а удельное сопротивление нижележащего слоя колеблется в пределах Ом · м.
На рисунках 12 и 13 показаны результаты, аналогичные рисункам 10 и 11, но рельеф имеет форму вала (рисунок 1).
Глубина второго слоя также влияет на кривые зондирования.Для изучения влияния глубины залегания второго слоя проведем численное моделирование двухслойной среды с рельефом для различных значений. На рисунке 14 показаны результаты моделирования для m для модели с уменьшающимся сопротивлением, где и Ωm.
Для всех случаев кривые кажущегося сопротивления переходят к асимптотическим значениям второго слоя. Вблизи неровностей рельефа показаны явные аномалии. Вершины выпуклости или вогнутости формы рельефа отмечены на кривых зондирования минимумом или максимумом соответственно.В случае равнинного рельефа аномалии выражены сильнее, чем для холмистого. Кроме того, при проведении численных расчетов для достижения асимптотических значений второго слоя расчетная область для модели с высокоомной базой была вдвое больше, чем для модели с низкоомной базой.
Расчеты показывают, что аномалии кажущегося сопротивления, связанные с рельефом, все больше выражаются, когда удельное сопротивление нижележащего слоя меньше, чем у верхнего слоя, а нижний слой ближе.И наоборот, если у нижележащего слоя сопротивление намного выше, чем у верхнего слоя, влияние рельефа менее выражено.
Чтобы определить влияние рельефа на результаты инверсии, мы рассчитали кривые кажущегося сопротивления для формы рельефа, аналогичной изображенной на рисунке 1. Численное моделирование проводилось для следующих параметров: длина измерительной линии 235 м; 48 электродов; глубина равна высоте рельефа, а именно 20.9 м; угол возвышения 40 градусов; удельное сопротивление Ом · м; удельное сопротивление Ом · м; и = 5 м. Вышеуказанные проблемы были решены для трехэлектродных решеток и. Последовательные положения электродных решеток соответствуют обычной практике для ERT: источник движется слева направо и движется в противоположном направлении с шагом MN. Псевдоразрез, полученный для этих параметров, показан на Рисунке 15.
Затем синтетические данные, показанные на Рисунке 15, вводятся в программы построения 2D изображений удельного сопротивления Res2DInv [20] и ZondRes2D [21].Результаты инверсии, полученные с использованием Res2DInv и ZondRes2D, показаны на рисунках 16 и 17 соответственно. Как показано на рисунках 16 и 17, рельеф вызывает искажения в данных интерпретации, особенно при использовании программы Res2DInv. При использовании программы инверсии ZondRes2D и для рассматриваемого примера искажения менее выражены (рисунок 17). Фактически, сходство исходной модели и результатов инверсии, показанных на рисунке 17, дополнительно подтверждает наш численный метод.
6.Заключение
Хотя мы обсуждали проблему двумерной структуры, электрическое поле, генерируемое в среде, является трехмерным. Показано, что метод интегральных уравнений очень эффективен для такого типа расчета поля. Расчеты показывают, что аномалии кажущегося сопротивления, связанные с рельефом, приводят к искажениям результатов интерпретации в программах 2D инверсии. Моделирование на основе метода интегральных уравнений позволяет оценить уровень ложных аномалий, возникающих из-за топографии.В будущих исследованиях будет рассчитан эффект рельефа для более сложной структуры среды на основе полевых экспериментов и моделей. Конечная цель этого исследования — исключить ложные аномалии, возникающие из-за топографии, из результатов интерпретации.
Конфликт интересов
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов в отношении публикации этой статьи.
Благодарности
Авторы выражают глубокую признательность проф.И. Модину и А. Скобелеву за предоставленную возможность сравнить результаты работы программ инверсии Res2DInv и ZondRes2D. Такая возможность была предоставлена во время визита автора-корреспондента в МГУ. Работа поддержана грантом «Лучший учитель-2016» и грантом No. 1264 / GF4 Министерства образования и науки Республики Казахстан.
Изменение механизмов рельефа поверхности и оценка повреждений малоцикловой усталостной аустенитной нержавеющей стали
MATEC Web of Conferences 165 , 04007 (2018)Изменение механизмов рельефа поверхности и оценка повреждений малоцикловой усталостной аустенитной нержавеющей стали
Нао Фудзимура * , Такаши Накамура и Косуке Такахаси
Университет Хоккайдо, Отделение машиностроения и космической инженерии, Инженерный факультет, Кита 13, Ниси 8, Кита-ку, Саппоро, Хоккайдо, Япония
* Автор, ответственный за переписку: fujimura @ eng.hokudai.ac.jp
Аннотация
Для количественного исследования причины изменений средней арифметической шероховатости R a и средней арифметической волнистости W a аустенитной нержавеющей стали при малоцикловой усталостной нагрузке, точное наблюдение с акцентом на постоянные полосы скольжения (PSB) деформации кристаллических зерен — на СУС316НГ. Во время испытаний на усталость топографию поверхности образца регулярно измеряли с помощью лазерного микроскопа.Топографии поверхности были проанализированы с помощью частотного анализа, чтобы отделить рельеф поверхности, вызванный PSB, от рельефа, вызванного деформацией зерен. Высота, вызванная PSB и деформацией зерен, была измерена соответственно. В результате обе высоты выросли с увеличением коэффициента использования (UF). Величина увеличения высоты по отношению к UF увеличивалась с диапазоном деформации. Тенденция развития обеих высот была аналогичной: R a и W a .Сравнение между R и и высотой, обусловленной PSB, показало, что эти значения сильно коррелировали друг с другом. Сравнение между W и и высотой, вызванной деформацией зерна, также показало, что эти значения сильно коррелировали друг с другом. Следовательно, параметры текстуры поверхности R a и W a представляют изменения высоты рельефа поверхности из-за PSB и деформации зерен.
© Авторы, опубликовано EDP Sciences, 2018
Это статья в открытом доступе, распространяемая в соответствии с условиями лицензии Creative Commons Attribution License 4.0, которая разрешает неограниченное использование, распространение и воспроизведение на любом носителе при условии правильного цитирования оригинальной работы. (http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/).
Формирование рельефа поверхности по отношению к расположению нижележащих дислокаций
[1] U.Essmann, U. Gösele, H. Mughrabi, Philos. Mag. Том. 44 (1981), с.405–426.
[2] J. Polák, Mater. Sci. Англ. Vol. 92 (1987), стр.71–80.
[3] J. Polák, J. Helešic, K. Obrtlík, Scr. Металл. Матер. Vol. 24 (1990), с. 415–419.
[4] П.Лукаш, М. Клеснил, Я. Крейчи, П. Риш, Phys Status Solidi, Vol. 15 (1966), стр.71-82.
[5] Я. Полак, В. Мазанова, И. Кубена, М.Heczko, J. Man, Metall. Матер. Пер. Том. 47 (2016), p.1907– (1911).
Рельеф поверхности — Общая геология — Слайды лекций
Рельеф поверхности Земли Литосфера разделена на две основные группы рельефных элементов первого порядка: 1. Континентальные массивы (между уровнем моря и высотой 1 км) 2. Бассейны океанов (от 3 до 6 км или 10-20 000 футов ниже уровня моря) По частям обоих островов разбросаны различные вулканические постройки.ОСНОВНЫЕ ГЕОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЭКСТЕРЬЕРА ЗЕМЛИ Континентальная масса Основные области суши мира составляют около 29,2% поверхности Земли. Если мы возьмем 100 саженей (или 180 м, или 600 футов) ниже уровня моря в качестве континентальной границы (континентального шельфа), это значение изменится на 35%. Средняя высота около 800 м. В общем, континенты широкие, столовые. Континенты лучше всего анализировать, организовав их в крупные природные регионы, называемые физико-географическими провинциями, где морфология поверхности и виды горных пород образуют устойчивую ассоциацию.К ним относятся: Горы Равнины Плато Щиты ГОРЫ Горами считаются любые участки суши, которые на 400 м или более выше, чем их окрестности. Великие горные пояса земли были названы кордильерами (исп. — струны). К отдельным частям кордильер, основанным на морфологии, относятся: Горные хребты Горные системы Горные цепи РАВНИНЫ На объектах, известных как равнины, обычно наблюдаются небольшие различия между самой низкой и самой высокой частями или рельефом. Обычно равнины подстилаются отложениями, и поверхность равнин выросла вверх за счет добавления новых слоев отложений наверху.Равнины характерны для многих: Прибрежные районы Внутренние части континентов Небольшие тропы в горных поясах ПЛОСКОСТЬ Плато — это высокая возвышенность, внутри которой слои скал обычно горизонтальны. Они также могут быть вулканическими. Docsity.com ЩИТЫ Области, называемые щитами или континентальными щитами, обычно представляют собой низменные области, породы которых образовались в результате соединения многочисленных древних горных поясов. Обычно они толстые и жесткие. Они длительное время подвергались эрозии, поэтому имеют невысокий рельеф.Они сложены поистине древними породами. В этих местах были обнаружены породы возрастом 3,8 миллиарда лет. ОКЕАНЫ И ОКЕАНСКИЕ БАССЕЙНЫ Океанская вода и гидросфера Гидросфера — это собирательное название воды на поверхности земли и вблизи нее в жидком или твердом (замороженном) состоянии. Они встречаются в океанах и морях, озерах, реках и занимают поровые пространства под землей (грунтовые воды). Твердая вода в виде льда находится в ледяных покровах, айсбергах и ледниках. Значение воды 1. Как переносчик реголита и формирователь поверхности Земли 2.Океаны действуют как резервуар для сбора почти всех веществ. 3. Важнейший ингредиент для всех форм жизни. Морская вода Морская вода покрывает около 71% поверхности Земли. Но совокупная площадь океанского бассейна составляет всего 60%. Таким образом, океанский бассейн более чем заполнен, и разлив морской воды затопляет почти 26 миллионов квадратных километров континентального шельфа. Примеры — Северное море, Балтийское море и Гудзонов залив. Во время ледникового периода большая часть континентального шельфа была сушей. Средняя глубина воды около 4 км.Если вода будет равномерно распределена по поверхности земли, она образует океан глубиной 2750 м. ОКЕАНСКИЕ БАССЕЙНЫ Топография дна океанического бассейна. После Второй мировой войны использовалась непрерывно записывающая эхолотная аппаратура (точный регистратор глубины). Он использует звукоизлучающее устройство в днище корабля. Отраженный звук улавливается микрофоном. Автоматическое записывающее устройство указывает время. Отражения непрерывно рисуются пишущим инструментом и дают профиль дна океана.Согласно системе классификации подводных форм рельефа Брюса К. Хизена, океанические бассейны делятся на три основных подразделения: a. Континентальные окраины b. Дно океанского бассейна с траншеями, и c. Срединно-океанические хребты Docsity.com
Круговая спираль рельефа поверхности, круговой рельефный узор на поверхности. Фотография, картинки, изображения и сток-фотография без роялти. Изображение 16894494.
Круговая спираль рельефа поверхности, круговой рельефный узор поверхности, изолированные на белом фоне Фотография, картинки, изображения и сток-фотография без роялти. Изображение 16894494.Круглая спираль с рельефом поверхности, Круглый рельефный узор на поверхности в классическом и элегантном стиле для безграничного воображения
M L XLТаблица размеров
| Размер изображения | Идеально подходит для |
| S | Интернет и блоги, социальные сети и мобильные приложения. |
| M | Брошюры и каталоги, журналы и открытки. |
| л | Плакаты и баннеры для дома и улицы. |
| XL | Фоны, рекламные щиты и цифровые экраны. |
Используете это изображение на предмете перепродажи или шаблоне?
Распечатать Электронный Всесторонний
5184 x 3456 пикселей | 43.9 см x 29,3 см | 300 точек на дюйм | JPG
Масштабирование до любого размера • EPS
5184 x 3456 пикселей | 43,9 см x 29,3 см | 300 точек на дюйм | JPG
Скачать
Купить одно изображение
6 кредита
Самая низкая цена
с планом подписки
- Попробовать 1 месяц на 2209 pyб
- Загрузите 10 фотографий или векторов.
- Нет дневного лимита загрузок, неиспользованные загрузки переносятся на следующий месяц
221 ру
за изображение любой размер
Цена денег
Ключевые слова
Похожие изображения
Нужна помощь? Свяжитесь со своим персональным менеджером по работе с клиентами
@ +7 499 938-68-54
Мы используем файлы cookie, чтобы вам было удобнее работать.Используя наш веб-сайт, вы соглашаетесь на использование файлов cookie, как описано в нашей Политике использования файлов cookie
. ПриниматьВсе о Bas: 10 фактов о Bas Relief, которые вы (вероятно) не знали :: Архитектура Чикаго
Написано Биллом Мотчаном 11 мая 2015 г.
Лежбище ладей
Прогуляйтесь по Чикаго — особенно в The Loop, где вы найдете изрядное количество зданий определенного возраста (обычно около 100 лет) и начинаете замечать некоторые общие черты дизайна.Они гораздо более изысканно украшены, чем стальные конструкции из стекла и рамы Miesian. Камень определенно был в моде на рубеже веков. И еще: встроенные в эту каменную кладку замысловатые, а порой и причудливые скульптуры мастеров-мастеров постоянно экспонируются в виде барельефов.
1. Барельеф (произносится как bah ree · leef) — это французский термин, происходящий от итальянского basso-relievo, или барельеф, который существует очень давно.На самом деле ему 20 тысяч лет.
2. По сути, это двухмерный чертеж. Барельеф создается путем вырезания камня или добавления глины на поверхность гладкой поверхности.
3. Барельеф выполняет двойную функцию на фасаде здания, предлагая как декоративный, так и часто повествовательный или изобразительный стиль.
4. Один из лучших образцов исторической скульптуры в архитектуре выставлен в Греции, в Афинском Акрополе (449 г.в.) и фриз Парфенона. Пожалуй, самая известная американская скульптурная композиция — это мемориал на горе Рашмор (1927-1941), высеченный из гранита.
5. Итальянские скульпторы принесли барельеф в качестве дизайнерской концепции в США, где они работали над правительственными зданиями, построенными в начале 1800-х годов.
6. Камея — это, по сути, небольшая лицевая барельефная скульптура. Также это очень сложно освоить. Одним из лучших художников-камео в США был американский скульптор неоклассицизма из Нью-Йорка Эрастус Доу Палмер, который помог популяризировать рельефную скульптуру из мрамора.
7. барельефная скульптура требует глаза художника, твердой руки и прикосновения мастера. Не любой джамоке может справиться с этим, но бас намного проще — и более распространен — чем отдельностоящая скульптура.
8. Итальянский художник Лоренцо Гиберти придумал изящный метод создания своей основной скульптуры 1435 года «Сотворение Адама и Евы». Он вырезал свой рисунок на листе воска, затем покрыл его влажной штукатуркой. После высыхания Гиберти сделал форму из гипса и залил в нее металлический сплав.
9. Рельеф бывает трех разновидностей: низкий, когда скульптура лишь слегка приподнята над поверхностью; горельеф, где скульптура проецирует как минимум половину своего изображения над поверхностью, и средний рельеф, который находится где-то посередине.
10. На самом деле есть книга, напечатанная на 3D-принтере с барельефом в Институте искусств Чикаго. Он называется «Folium» Тома Бертонвуда, и вы даже можете скачать его здесь.
классов опорных поверхностей | Правильный выбор Wound Care Support Surface
По Laurie Swezey RN, BSN, CWOCN, CWS, FACCWS
Согласно Национальному консультативному совету по пролежням (NPUAP, 2007), опорная поверхность — это «специализированное устройство для перераспределения давления, предназначенное для управления тканевыми нагрузками, микроклиматом и / или другими терапевтическими функциями (т.е. любые матрасы, встроенную систему кроватей, замену матраса, накладку, подушку сиденья или накладку подушки сиденья) ». Поскольку не существует метода обеспечения невесомости для наших пациентов, следующее лучшее, что мы можем сделать для предотвращения разрушения кожи, — это уменьшить давление на костные выступы в максимально возможной степени.
Положения, предписывающие опорные поверхности
Федеральные правила (Medicare) гласят, что пациентам, у которых есть пролежни или которые подвержены риску развития пролежней, должна быть предоставлена соответствующая опорная поверхность.Федеральные правила также определяют, какие опорные поверхности можно использовать. Медицинские организации, не соблюдающие эти стандарты, могут быть подвергнуты как гражданской, так и уголовной ответственности. Федеральные правила гласят, что за человеком, который поступает в учреждение или учреждение, необходимо надлежащим образом ухаживать, чтобы предотвратить пролежни, если только не будет доказано, что пролежни были неизбежным следствием состояния человека. Кроме того, человеку, который поступает в учреждение или учреждение и уже имеет пролежни, необходимо предоставить соответствующее лечение для заживления язвы и предотвращения образования новых пролежней в дополнение к обеспечению того, чтобы пролежни не инфицировались.
Классы опорных поверхностей
Опорная поверхность класса l — простое прижимное устройство. Опорная поверхность класса l требуется для следующих ситуаций с пациентами:
- Пациенты, которые не могут поворачиваться или двигаться, чтобы уменьшить давление на костные выступы
- Пациенты с пролежней на тазу или туловище (любой стадии), а также с нарушением нутритивного статуса, недержанием мочи или кала, нарушением кровообращения или измененным сенсорным восприятием
Примеры поверхности л поддержки класса включают в себя: гель накладки, матрацы пены, которые имеют толщину от 3 до 5 дюймов, яйца крейтах матрасы.
Опорная поверхность класса II — устройство, снимающее давление на костные выступы. Эти устройства снижают давление на длительные периоды времени до менее 32 мм рт. Опорная поверхность класса II требуется для следующих ситуаций с пациентами:
- Пациенты с множественными пролежнями на тазу или туловище; раны не улучшаются, несмотря на адекватное и комплексное лечение (включая опорную поверхность класса I в течение как минимум одного месяца для пролежней II, III или IV стадии)
- Пациенты с большими пролежнями III или IV стадии на тазу или туловище
- Пациенты, перенесшие операцию трансплантации кожи / кожно-мышечного лоскута в течение последних 60 дней для лечения пролежней на тазу или туловище
- пациентов, которые были на Л.Л. класса или LLL опорной поверхности до недавнего отстранения от медицинского ухода или больниц в прошлом месяце
Примеры опорных поверхностей класса II: матрас Renaissance, матрас для плавания ROHO®.
Опорная поверхность класса III — усовершенствованное устройство для сброса давления (псевдоожиженный слой). Обратите внимание, что этот тип поддерживающей поверхности может использоваться только в том случае, если комплексный план консервативного лечения не удался после его реализации в течение 30 дней , включая просвещение семьи / пациента, оптимизацию статуса питания, надлежащий уход за раной, использование поддерживающей поверхности класса II , лечение недержания мочи и правильное позиционирование и поворот. Пример класса LLL опорной поверхности является кровать Clinitron®.
Выбор соответствующей опорной поверхности для пациентов предполагает определение риска пациента для развития пролежней, степень, глубину и местоположение любых пролежней, которые уже сформировавшихся и лечение, которое уже при условии, способность пациента двигаться себя в постели , статус питания пациента и общее состояние здоровья пациента.
Источники
Термины и определения, относящиеся к опорным поверхностям. (2007). Национальная консультативная группа по пролежням поддерживает инициативу по стандартам поверхности.Загружено с http://www.npuap.org/NPUAP_S3I_TD.pdf
Стиллман, Р., Гейбель, Дж., Дейли, Б., Талавера, Ф, и Фридман, А. (2010). Уход за ранами и лечение. Medscape. Загружено с http://emedicine.medscape.com/article/194018-treatment.
Об авторе
Laurie Swezey RN, BSN, CWOCN, CWS, FACCWS — сертифицированный терапевт и энтеростомический терапевт, основатель и президент WoundEducators.com, а также сторонник внедрения цифровых и компьютерных технологий в сферу лечения ран.
Взгляды и мнения, выраженные в этом блоге, принадлежат исключительно автору и не отражают точку зрения WoundSource, Kestrel Health Information, Inc., ее дочерних компаний или дочерних компаний.
.